Рішення № 29884174, 12.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.13 Справа№ 914/439/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", с.Сопошин, Жовківський район, Львівська область.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей", Російська федерація, м.Митищи, Московська область.

про: стягнення 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн.

Суддя Запотічняк О.Д.

при секретарі Колодці І.І.

Представники:

від позивача: Батрух Р.Б.-представник;

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокап", (с.Сопошин, Жовківський район, Львівська область) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей" ,( Російська федерація, м.Митищи, Московська область.) про стягнення 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності згідно контракту № 000173 від 10.02.2012 р., не сплатив їх вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн. .

Ухвалою суду від 30.01.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2013 р.

Представник Позивача 26.02.13р. через канцелярію суду подав клопотання (вх.№5463) про долучення до матеріалів справи наступних документів: копію статуту, копію виписки з ЄДРПОУ, витяг з ЄДРПОУ, довідку з Управління статистики, заяву про наявність чи відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити, з підстав наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте через канцелярію суду подав заяву (вх..№6692), в якій зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.Крім того, зазначив, що був належним чином повідомлений про дату судового засідання.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агрокап» (далі по тексту-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антей» (далі по тексту- Відповідач) було укладено Контракт №000173 (далі по тексту- Договір) згідно п.1.1. якого Продавець (ТзОВ «Агрокап») продає, а Покупець (ТзОВ «Антей») купує продукцію (надалі-товар):

- кришку металеву для консервації СКО 1-82.Товар запакований по 50 шт., в термозбіжну плівку з етикеткою на російській та українській мовах;

- кришку металеву для закупорювання скляної тари з вінцем горловини тип III Твіст-офф:ТО-82,ТО-66.

Згідно п.3.2. договору, вказаний в п.1 даного контракту товар повинен бути відвантажений протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання заявки від Покупця.

Датою поставки товару згідно даного контракту вважається дата ВМД по штемпелю відправки (п.3.3. договору).

У відповідності до п.4.1. даного договору, оплата за товар поставляється, здійснюється в доларах США, шляхом прямого банківського переказу на валютний рахунок Продавця.

Форма оплати-відтермінування платежу 14 календарних днів з моменту відправки по штампу ВМД, якщо інше не вказано в специфікації. (п.4.2. даного договору).

Позивачем було поставлено Відповідачу товару, визначений в п.1.1 Договору на суму 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн.., що підтверджується:

- комерційним рахунком (Інвойс) №04/22 від 27.06.2012, міжнародною товарно-транспортною накладною №1164083 від 02.07.2012р., вантажно-митною декларацією (форма МД-2) №021703 від 02.07.2012 року;

- комерційним рахунком (Інвойс) №05/24 від 27.06.2012, міжнародною товарно-транспортною накладною №1164088 від 27.06.2012р., вантажно-митною декларацією (форма МД-2) №021705 від 02.07.2012 року.

Відповідач у визначений договором строк розрахунок за отриманий товар не здійснив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн..

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльністі, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду:

- в суді України,якщо одна із сторін у справі-фізична особа та/або держава;

- в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції).

Відповідно до ст.. 55 Господарського процесуального кодексу України, у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривні відповідно офіційного курсу встановленого Національним Банком України на день подання позову.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту №000173 від 10.02.2012 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у

встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається, зі штампу проставленного на міжнародних товарно-транспортних накладних №1164083 від 02.07.12р. та №1164088 від 02.07.2012р. датою перетину товаром кордону є 02.07.2012р.,отже, термін оплати товару згідно контракуту настав 17.07.12р.

Форма оплати-відтермінування платежу 14 календарних днів з моменту відправки по штампу ВМД, якщо інше не вказано в специфікації. (п.4.2. даного договору).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором поставки. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Антей" (141009, Російська Федерація, м.Митищи,Московська область, вул..Бутовського,20, ідентифікаційний код 92663056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокап" (80356, Львівська область, Жовківський район,с.Сопошин, вулиця Вокзальна,18, ідентифікаційний код 33775568) 83 520,00 доларів США, що станом на день подання позову до суду згідно курсу НБУ становить 667 324,80 грн. та 13 346,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.