Рішення № 29884152, 12.03.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа № 923/149/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон,

до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон,

про стягнення 772799,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Попель І.О., юрисконсульт, довіреність № 3417-15 від 14.11.2012р.;

від відповідача - Жук Ю.В., представник, довіреність № 01-04-08/2256 від 24.10.2012р.

Суть спору: міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 770224,71 грн., суми пені у розмірі 1811,87 грн., суми 3% річних у розмірі 362,28 грн. та суми інфляційних збитків у розмірі 400,81 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №119/14 про закупівлю послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання від 27.04.2012р., положення ст.ст. 173, 193, 216, 231 ГК України та положення ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629, 901-903 ЦК України.

У судовому засіданні 12.03.2013р. представник позивача надав клопотання, в якому просить вважати розрахунковий період нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків з 10.01.2013р. по 31.01.2013р., оскільки допущено технічну помилку. Дане клопотання прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідач у судовому засіданні 12.03.2013р. надав витребуванні ухвалою суду від 11.02.2013р. документи. Дані документи прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2013р. позовні вимоги визнав. Одночасно у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.06.2013р., оскільки на даний час підприємство не має фінансової можливості виконати свої зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 27 квітня 2012 року між міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (виконавець) та міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (замовник) було укладено договір №119/14 про закупівлю послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання (надалі - договір), згідно якого позивач зобов'язався у 2012р. надати послуги з підкачування холодної води для забезпечення холодною водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання, що відображені у Порядку надання послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги (п. 1.1).

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір № 119/14 про закупівлю послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання від 27.04.2012р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Позивач виконуючи умови договору за період з вересня 2012р. по грудень 2012р. включно, надав відповідачу послуг на загальну суму 770224,71 грн., що підтверджено актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1853 від 30.09.2012р., № 2022 від 31.10.2012р., № 2284 від 30.11.2012р., № 2592 від 31.12.2012р., рахунками на оплату № 2124 від 30.09.2012р., № 2260 від 31.10.2012р., № 2563 від 30.11.2012р., № 2920 від 31.12.2012р. та калькуляціями за вищевказаний період (а.с. 14-15, 17-19, 21-23, 25-27).

Відповідно до розділу 4 договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються по факту здійснення послуг протягом 5-ти днів після отримання платіжних документів від учасника (позивача).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов спірного договору, внаслідок чого за період з вересня 2012р. по грудень 2012р. за останнім утворилася заборгованість в сумі 770224,71 грн., що підтверджується актом розрахунком позивача (а.с. 28).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом становить 770224,71 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказів погашання заявленої суми основного боргу у розмірі 770224,71 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 770224,71 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право нарахування пені сторони узгодили в п.7.3 договору, у разі несвоєчасної оплати послуг з вини замовника, замовник зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Доказів сплати нарахованих сум пені, інфляційних збитків та 3% річних, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1811,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 400,81 грн. та 3% річних у розмірі 362,41 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені та розраховані в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву щодо безпідставного нарахування позивачем пені та 3% річних починаючи з 09.01.2013р., є безпідставними, оскільки у судовому засіданні позивач уточнив, що нарахування пені, інфляційних та 3% річних почалося з 10.01.2013р. по 31.01.2013. Кількість днів прострочення становить 22.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 11.03.2013р. відповідач в порядку ч.6 ст. 83 ГПК України просить суд відстрочити виконання рішення строком до 01.06.2013 року, оскільки підприємство на даний час не має фінансової можливості виконати свої зобов'язання.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника, за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурорами його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання рішення суду скрутним фінансовим становищем та неможливістю на даний час виконати рішення суду.

На переконання суду зазначені відповідачем обставини не доводять ускладнення виконання рішення суду, а тому не можуть слугувати підставою для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду. До того ж відповідачем не обґрунтовано жодними доказами строку на який він просить відстрочити виконання рішення суду. Також суд зазначає, що відстрочка виконання рішення суду не врівноважує матеріальні інтереси сторін.

Отже, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 15455,99 грн. відшкодовується йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (73000, м. Херсон, пл. Ю.Тутушкина, 9, код ЄДРПОУ - 03355726) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73019, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 31653320) суму основного боргу у розмірі 770224,71 грн., суму пені у розмірі 1811,87 грн., суму 3% річних у розмірі 362,41 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 400,81 грн. та 15455,99 судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.03.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко