Рішення № 29883590, 05.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2013 р. Справа № 5/5007/1442/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Федєчкін О.А., довіреність від 12.09.2012 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Національного банку України (м.Київ)

до Малинського комунального підприємства "Паперовик" (м.Малин)

про стягнення 507648,76 грн.

Національний банк України (м.Київ) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Малинського комунального підприємства "Паперовик" (м.Малин) про стягнення 507648,76 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/1442/12 та призначено її розгляд на 31.01.2013 р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою суду від 31.01.2013р. за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору згідно ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 19.02.2013 р.

Ухвалою суду від 19.02.2013 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 05.03.2013 р.

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач представника та відзиву на позов до суду не направив.

При цьому, щодо нез'явлення в засідання суду представника відповідача господарський суд приймає до уваги наступне.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.89-91), станом на 07.02.2013 р. відповідач - Малинське комунальне підприємство "Паперовик" знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Малин, вул.Неманихіна, буд.13.

З реєстру Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області від 21.02.2013р. (а.с.104) вбачається, що відповідача повідомлено про відкладення справи на 05.03.2013р. саме за зазначеною вище адресою.

За цією ж адресою направлялись і попередні ухвали суду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с.71, а.с.86).

Враховуючи наведене вище та те, що явка сторін судом не визнавалась обов'язковою, господарський суд вважає, що відповідача було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався. Тому суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2002 р. сторонами укладено договір №31-ю на приймання і очищення стічних вод, згідно умов якого позивач (обслуговуюча організація) бере на себе зобов'язання забезпечити приймання і очищення побутових стічних вод абонента (відповідача) на очистних спорудах, що підпорядковуються обслуговуючій організації в об'ємі (орієнтовно) 719718 куб.м./рік, 59977 м.куб./місяць,1972 м.куб./добу (п.1.1. договору, а.с.12-15).

Згідно п.1.2. зазначеного договору абонент взяв на себе, зокрема, зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у прийманні та очищенні побутових стічних вод.

Відповідно до п.2.1. договору розрахунки за приймання та очищення стічних вод в першому календарному місяці з дня підписання договору проводяться шляхом виставлення обслуговуючою організацією платіжної вимоги-доручення згідно узгоджених тарифів, яка оплачується абонентом на протязі 5 робочих днів з дня її одержання.

Розрахунок за кожний наступний календарний місяць проводиться шляхом перерахування абонентом щомісяця попередньої оплати в розмірі 50% від суми вартості послуг в попередньому календарному місяці. Сума попередньої оплати перераховується абонентом на протязі 5 робочих днів з дня одержання від обслуговуючої організації платіжної вимоги-доручення на цю суму (п.2.2. договору).

По закінченні кожного календарного місяця обслуговуюча організація виставляє абоненту платіжну вимогу-доручення на суму різниці між фактичним споживанням послуг і попередньою оплатою. Вказана вимога оплачується абонентом на протязі 5 робочих днів з дня її одержання (п.2.3. договору).

Як передбачено п.3.1. договору, облік кількості стічних вод визначається згідно приладів обліку. У разі відсутності приладів обліку кількість стічних вод визначається згідно р.21 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України".

Зняття показів лічильників стоків здійснюється щодня представником обслуговуючої організації і щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним о 10 годині представником обслуговуючої організації спільно з представником абонента, про що складається акт приймання стічних вод, підписаний обома сторонами вбо в односторонньому порядку при відсутності представника абонента.

Акт є підставою для фінансових розрахунків згідно цього договору (п.3.2. договору).

У разі прострочення оплати (5 днів з дня одержання платіжної вимоги-доручення) абонент сплачує обслуговуючій організації пеню в розмірі 0,5% від суми вказаної в платіжній вимозі-дорученні за кожний день прострочення (п.4.2. договору).

Згідно п.9.1. договору, договір укладено до 31.12.2002 р. і він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Договір вважається переукладеним на кожний наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, у т.ч. додаткових угод з додатками (а.с.19-25) сторонами дію договору неодноразово було пролонговано.

Згідно додаткової угоди №2 від 07.08.2003р. до договору 31-ю, сторонами погоджено наступну редакцію п.1.1. договору:

"Обслуговуюча організація бере на себе зобов'язання забезпечити приймання і очищення побутових стічних вод абонента (з КНС по вул.Барміна, по вул.Гагаріна та по вул.Потіївська м.Малина) на очисних спорудах, що підпорядковуються обслуговуючій організації в об'ємі (орієнтовно) 3960000 куб.м./рік, 33000 куб.м./міс., 1100 куб.м./добу.

Надання послуг позивачем відповідачу за вказаним договором в період з жовтня 2011 року по червень 2012 року підтверджено актами про надання послуг по очищенню скидів (а.с.38-46), складеними позивачем, а також, виставленими останнім відповідачу рахунками-фактурами за цей період з доказами їх направлення відповідачу (а.с.47-64).

У відповідності до розрахунку суми боргу, складеного позивачем (а.с.6), а також, згідно пояснень представника позивача, з суми наданих послуг позивачем в період жовтень 2011 - червень 2012 рр. 909830,40 грн. відповідачем погашено шляхом взаємозаліку суму 420365,55 грн., що становить заборгованість позивача за надані відповідачем послуги з водовідведення за договором №86ф від 01.11.2007р. на постачання води та надання послуг з транспортування скидів (а.с.26-32).

На підтвердження наведеного та виконання п.6.2. договору №86ф позивач надав на вимогу ухвали суду акти про зарахування зустрічних однорідних вимог у спірний період (а.с.92-97).

Згідно письмових пояснень позивача від 18.02.2013р. №39/07-008/237 (а.с.87-88) акт про зарахування зустрічних однорідних вимог направляли відповідачу разом з рахунками - фактурами згідно договору №31-ю від 28.05.2002р. Акти про зарахування зустрічних однорідних вимог №5 від 31.05.2012р. та №6 від 30.06.2012р. підписані обома сторонами на скріплені печатками. Інші акти відповідач позивачу не повернув.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно наявних у справі матеріалів, позивач у повному обсязі виконував умови договору №31-ю від 28.05.2002 р. зі змінами та доповненнями, в той час як відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, що спричинило виникнення заборгованості за період з жовтня 2011 р. по червень 2012 р.

Частиною 3 ст.203 та частиною 1 ст.220 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 ст. 601 ЦК України.

Господарським судом встановлено, що відповідно до актів про зарахування зустрічних однорідних вимог, направлених відповідачу, сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з договорів №31-ю від 28.05.2002 р. та №86ф від 01.11.2007 р.

Таким чином, згідно вказаних актів про зарахування зустрічних однорідних вимог зменшив кредиторську заборгованість МКП "Паперовик" за спірний період на загальну суму 420365,55 грн. Встановивши наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України та відсутність обставин, встановлених ст.602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, господарський суд вважає таким, що відповідає вимогам закону зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами.

Разом з тим, доказів сплати відповідачем залишку заборгованості в розмірі 489464,85 грн. до справи не подано. Враховуючи викладене, позов щодо стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню господарським судом.

Отже, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов"язань за договором №31-ю на приймання і очищення стічних вод від 28.05.2002 р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних на щомісячну заборгованість за період з жовтня 2011 року по червень 2012 року, в загальній сумі 9892,23 грн. (розрахунок, а.с.8).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд встановив правомірність нарахування 9892,23 грн. 3% річних, оскільки розрахунок, з урахуванням письмових пояснень щодо його здійснення (а.с.87-88), відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, та, відповідно, дійшов висновку про обгрунтованість позову в цій частині.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як уже зазначалось, в пункті 4.2. договору сторони обумовили сплату відповідачем пені у випадку прострочення оплати (5 днів з дня одержання платіжної вимоги-доручення) в розмірі 0,5% від суми вказаної в платіжній вимозі-дорученні за кожний день прострочення.

Разом з тим, позивач здійснив нарахування пені з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким, зокрема, встановлено, що розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення у даній справі пені в сумі 8291,68грн. за період травень 2012 - червень 2012 р.р. (а.с.7, пояснення щодо порядку нарахування - а.с.87-88), господарський суд встановив правомірність здійсненого позивачем розрахунку та, відповідно, обгрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на свою користь 8291,68 грн. пені.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малинського комунального підприємства "Паперовик" (11602, Житомирська область, м.Малин, вул.Неманихіна, буд.13, ідентифікаційний код 31871260) на користь Національного банку України (01601, м.Київ, вул.Інститутська, буд.9, ідентифікаційний код 00032106):

- 489464,85 грн. заборгованості,

- 8291,68 грн. пені,

- 9892,23 грн. 3% річних,

- 10152,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.03.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком.)