Постанова № 29883555, 25.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року № 2а-17294/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Українська іноваційно-фінансова компанія"

до

Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування

великих платників податків Державної податкової служби

про

скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2012 №0000503920

та №0000513920.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2012 №0000503920 та №0000513920.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкові повідомлення-рішення прийняті без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим підстав для скасування спірних рішень немає.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «УІФК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за І квартал 2012 року в частині проведення операцій з цінними паперами.

За результатами перевірки складено акт від 04.09.2012 р. за № 907/39-20/25198262 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевіркою встановлено, що відповідно до укладених договорів купівлі-продажу та міни сума витрат, яка була задекларована ПАТ «УІФК» як витрати на придбання векселів, становить 138 694 006,00 грн.

Результати придбання ЦП в бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Д-т 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» К-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами». Оплата за придбані векселі у повному обсязі відображена в наступній кореспонденції рахунків: Д-т 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

За даними бухгалтерського обліку у періоді з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. оборот за Д-т рахунку Д-т 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» склав суму 138 694 006,00 грн. Аналіз бухгалтерського рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» виявив відсутність заборгованості з боку ПАТ «УІФК» щодо виконання умов договорів купівлі-продажу та обміну цінних паперів у розрізі контрагентів.

Крім того, до витрат на придбання векселів у 1 кварталі 2012р. ПАТ «УІФК» була включена загальна сума винагороди повіреним згідно договорів доручення на продаж, купівлю або обмін цінних паперів у розмірі 57 700,00 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що ПАТ «УІФК» відповідно до укладених договорів купівлі-продажу та обміну цінних паперів, у якості продавця передало у власність покупців векселі на суму 196563763,00 грн. та задекларувало їх як доходи звітного (податкового) періоду у рядку 3.1 додатка ЦП. Векселі, які були предметом цих угод, станом на 01.01.2012р. обліковувались за бухгалтерськими рахунками 341 «Короткострокові векселі одержані» та 182 «Довгострокові векселі одержані».

У періоді відчуження векселів ПАТ «УІФК» одночасно із відображенням доходів у сумі 196563763,00 грн. задекларувало у рядку 3.2 додатка ЦП витрати у сумі 196 563 865,00 грн. (балансова вартість векселів) як такі, що були сплачені (нараховані) таким платником податку емітенту (векселедавцю) таких цінних паперів.

Перевіркою зроблено висновок, що з огляду на те, що векселі виключені з переліку об'єктів, які можуть бути об'єктами інвестиційної діяльності, відчуження векселів у якості об'єкта інвестування суперечить Закону №1560-ХІІ, а також в частині застосування норм п. 153.8 Податковому кодексу України щодо відображення доходів та витрат від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Таким чином, у І кварталі 2012р. ПАТ «УІФК» в порушення п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України неправомірно відображені доходи від операцій з векселями, які отримані від відчуження векселів у якості об'єктів інвестиційної діяльності, у сумі 250 287 012,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що підприємством порушено пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п.135.5 ст. 135, п. 150.1 ст.150, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-УІ із змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс), що призвело до завищення у І кварталі 2012р. збитків від операцій з векселями на суму 45028627,00 грн., до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2012р. на суму 122286251,00 грн., а також до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2012р. у сумі 34375763,00 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000503920 від 25.09.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 42969704,00грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000513920 від 25.09.2012 р., яким зменшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 122286251,00 грн. (основний платіж 122286251 грн. та штрафні (фінансові) санкції 0 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем було подано скаргу до ДПС України, за результатом розгляду скарги було прийнято рішення від 05.12.12 р. №6622/0/61-12/10-2115, яким податкові повідомлення-рішення були залишенні без змін, а скаргу без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства II-IV за 2011 року з додатком ЦП (уточнююча) (надалі по тексту Додаток). В рядку 1 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, у тому числі (рядок 1.1 – рядок 1.2 – рядок 1.3)» - - 126389756грн.; 2 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з облігаціями, у тому числі: (2.1-2.2-2.3» відображена сума у розмірі – - 32504323 грн. з них в рядку 2.1 – 56446518 грн., в рядку 2.2 – 35528 145 грн., в рядку 2.3 – 53752 696 грн.; в рядку 3 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями, у тому числі: (3.1-3.2-3.3» відображена сума у розмірі – - 51550 294грн. з них в рядку 3.1 – 467278 485грн., в рядку 3.2 – 442732 646грн., в рядку 3.3 – 76096133; в рядку 7 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з іншими цінними паперами, у тому числі: (7.1-7.2-7.3» відображена сума у розмірі – - 71 676190 грн., в рядку 7.1 «доходи звітного періоду» - 1340683998грн., рядок 7.2 «витрати звітного періоду» - 123027046,00грн. та р. 7.3 «від’ємний фінансовий результат попереднього звітного року» - 182089842,00 грн.

Крім того, Відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року з додатком ЦП (уточнююча) (надалі по тексту Додаток). В рядку 1 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, у тому числі (рядок 1.1 – рядок 1.2 – рядок 1.3)» - - 60 001 168 грн.; 2 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з облігаціями, у тому числі: (2.1-2.2-2.3» відображена сума у розмірі – - 38 434454 грн. з них в рядку 2.1 – 658660грн., в рядку 2.2 – 6588791 грн., в рядку 2.3 – 32504323 грн.; в рядку 3 Додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями, у тому числі: (3.1-3.2-3.3» відображена сума у розмірі – - 81 051 721,00 грн. з них в рядку 3.1 – 330 814 214,00 грн., в рядку 3.2 – 360315 641,00 грн., в рядку 3.3 – 51550294,00 грн.; в рядку 6 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з іншими цінними паперами, у тому числі: (6.1-6.2-6.3» відображена сума у розмірі – 38120 743 грн., в рядку 6.1 «доходи звітного періоду» - 412900772 грн., рядок 6.2 «витрати звітного періоду» - 267410492 грн. та р. 6.3 «від’ємний фінансовий результат попереднього звітного року» - 107369537 грн.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту підпункту 1.32 статті 1 Закону N 334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.27. п. 14.1. ст. 141 Податкового кодексу України, передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У Відповідно до п. 138.1, підпункту 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 п.п. 138.10-138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Законом України «Про обіг векселів в Україні» (надалі по тексту Закон № 2374-ІІІ) визначено особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності на території України.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (надалі по тексту Закон № 3480-ІУ) - фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку. Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набути відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону №3480-ІУ вексель належить до боргових цінних паперів, тобто паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти згідно із зобов'язанням.

У відповідності до ч. 1,ч. 2 ст. 14 Закону №3480-ІУ, Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі, крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі у визначеному законодавством порядку.

Особливості обігу векселів в Україні визначено Законом України "Про обіг векселів в Україні", відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів. Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язань осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

Згідно з п.153.8 ст. 153 Податкового кодексу України під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд приходить до висновку, що облік фінансових результатів операцій з цінними паперами вівся позивачем з дотриманням вставленого законодавством, що відображалось в бухгалтерському обліку та в декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі вищого адміністративного суду України 07.12.2011 р. по справі N К/9991/22223/11.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2012 №0000503920 та №0000513920.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2012 №0000503920 та №0000513920.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук