Рішення № 29883552, 11.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.13 р. Справа № 905/1072/13-г

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,

код НОМЕР_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Азов-Стандарт»,

ЄДРПОУ 33440183, м.Маріуполь, Донецька область

про визнання права власності

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Азов-Стандарт», м.Маріуполь, Донецька область, про визнання права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором будівельного підряду від 26.09.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 22.02.2013р., позовні вимоги не визнав, посилаючись на невиконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором від 26.09.2007р. у зв'язку з незалежними від нього причинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

17.04.2007р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно з умовами якого позивач придбав у власність двохкімнатну квартиру №33 загальною площею 55,8 кв.м., в тому числі житловою - 32,2 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1.

Вказаний правочин зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру правочинів №3846352 від 17.04.2007р.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14344273 від 24.04.2007р. позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник за приписом ст.319 Цивільного кодексу України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.09.2007р. №276/9 було виведено із житлового фонду квартиру АДРЕСА_1. Вказаним рішенням також було дозволено позивачу розробити проектну документацію на реконструкцію вказаної квартири, погодити її у встановленому порядку, оформити в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю головного управління архітектури та містобудування міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт; дозволено позивачу реконструкцію квартири №33 у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1.

Позивачем на виконання рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.09.2007р. №276/9 було отримано архітектурно-планувальне завдання №244 від 01.11.2007р. (затверджене начальником управління архітектури та містобудування), проект, виготовлений ПП ОСОБА_5 (ліцензія НОМЕР_2), щодо технічної можливості реконструкції під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» квартири АДРЕСА_1.

Згідно висновку від 05.06.2007р. №226/4, складеного інститутом «Маріупольцивільпроект», про технічну можливість реконструкції під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» квартири АДРЕСА_1 встановлено наявність технічної можливості перепланування квартири у магазин.

Крім цього, позивачем також було отримано висновок від 09.11.2007р. №3250 відділу наглядово-профілактичної діяльності Управління МНС в м.Маріуполі, технічні умови від 22.11.2007р. №641 КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», технічні умови приєднання електричних мереж від 17.03.2008р. №147, висновок місцевого органу державного пожежного нагляду, технічні умови від 12.11.2007р. №3721/05 на теплопостачання приміщення без реконструкції системи опалення.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 26.09.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір підряду, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався виконати реконструкцію («під ключ») квартири №33 в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 та прибудови до нього в м.Маріуполі відповідно до проектно-технічної документації та умов договору, а позивач (замовник) зобов'язався створити відповідачу передбачені цим договором умови для виконання робіт, прийняти результати цих робіт та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.2.6 договору від 26.09.2007р. приймання-здача робіт оформлюється актами, які підписуються обома сторонами.

Вартість ремонтних робіт, що виконуються відповідачем, визначається з розрахунку 450,00 грн. за кожен квадратний метр збудованого об'єкту (п.5.1 договору).

В п.4.1.12 договору підряду від 26.09.2007р. встановлений обов'язок відповідача оформити та отримати всі необхідні для виконання будівельних робіт дозволи у відповідних державних органах, а також оформити право власності на об'єкт нерухомості.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до акту №1 приймання виконаних підрядних робіт будівництва нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем було передано, а позивачем прийнято роботи на суму 54800,40 грн.

Оплата об'єкта була здійснена в строки, встановлені договором, та в повному обсязі. Однак, відповідач зі своєї сторони не виконав вчасно свого зобов'язання щодо оформлення та отримання всіх необхідних для виконання будівельних робіт дозволів у відповідних державних органах.

Стаття 328 Цивільного кодексу України визначає правочин підставою набуття права власності.

Відповідно до ст.876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник (позивач), якщо інше не передбачено договором.

Як встановлено, договором підряду від 26.09.2007р. не передбачено можливості набуття відповідачем права власності на об'єкт будівництва. За таких обставин, за висновками суду, саме позивач набуває право власності на нежиле приміщення з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається зі змісту технічного паспорту КП "Маріупольське бюро технічної інвентариації», останнім було проведено технічну інвентаризацію об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.334, 526, 876 Цивільного кодексу України та змісту договору від 26.09.2007р., за умови належного виконання відповідачем своїх зобов'язань право власності позивача на спірне нежиле приміщення мало виникнути після оформлення відповідачем та отримання всіх необхідних для виконання будівельних робіт дозволів у відповідних державних органах, а також оформлення права власності на об'єкт нерухомості. Відтак, з огляду на невиконання відповідачем договірного обов'язку, з цього часу у позивача виникло право вимагати захисту свого права власності у судовому порядку.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Зокрема, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, вибір способу захисту цивільних прав (визнання права власності на майно чи примусове виконання обов'язку в натурі) є правом позивача, не обмеженим законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в якості обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивачем не було доведено, що спірне майно порушує законні права позивача чи третіх осіб.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Азов-Стандарт», м.Маріуполь, Донецька область про визнання права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, задовольнити повністю.

Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рах.НОМЕР_3 в філії ОУАТ «Ощадбанк», МФО 335106, код НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно - нежиле приміщення з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Азов-Стандарт» (87500 м.Маріуполь, пр.леніна, 68, рах.№260079001777883 в Маріупольській філії ПАТ «ПУМБ», МФо 335742, ЄДРПОУ 33440183) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рах.НОМЕР_3 в філії ОУАТ «Ощадбанк», МФО 335106, код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.03.2013р.

Суддя Левшина Г.В.