Постанова № 29883473, 14.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2013 р. № 13929/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Красіліч О.В., відповідач - Горошко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання та направлення позивачу податкової вимоги №27 від 04.12.2012 року; скасувати податкову вимогу №27 від 04.12.2012 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірну вимогу про сплату боргу, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про те, що сума податкового зобов'язання у розмірі 270 892,00 грн. є узгодженою. Позивач зазначив, що у зв'язку з перерахунком вартості поставлених товарів підприємством у листопаді 2012 року було подано податковому органу уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за період червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, які були прийняті відповідачем. ДПІ Балаклійському районі Харківської області були проведені камеральні перевірки податкової звітності позивача, за наслідками яких, податковий орган дійшов висновку про заниження підприємством податкових зобов'язань попередніх податкових періодів, в зв'язку з чим, ТОВ "Балаклійське птахівництво" було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі: червень 2012 року - 102 277 грн., липень 2012 року - 38305 грн., серпень 2012 року - 76867 грн., вересень 2012 року - 54895 грн., жовтень 2012 року - 273 609 грн. Позивач не погодившись із висновками перевіряючих, надав заперечення на акти перевірок. 19.12.2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми від'ємного значення, які були отримані відповідачем лише 26.12.2012 року. Позивач вказує, що оскільки підприємством була проведена процедура адміністративного оскарження висновків перевірок та податкові повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість були прийняті лише 19.12.2012 року, та відповідно отримані 26.12.2012 року, то визначена на їх підставі сума податкового зобов'язання є неузгодженою, в зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для складання та направлення на адресу позивача оскаржуваної податкової вимоги про сплату податкового боргу.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у поданій ТОВ «Балаклійське птахівництво» податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року підприємством було самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками жовтня 2012 року (рядок 25) в розмірі 319 784 грн. В свою чергу, згідно уточнюючого розрахунку за жовтень 2012 року, позивачем в рядку 25 в графі 4 («Показник, який уточнюється») було вказано суму у розмірі 47 440,00 грн., в графі 5 («Уточнений показник») вказав показник 47 440,00 грн. та в графі 6 («Різниця») - зазначив суму помилки (абсолютне значення) - 0. В зв'язку з чим, відповідач вказує, що подача позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2012 року не призвело до зменшення суми податку на додану вартість, яка була самостійно визначена платником у податковій декларації за жовтень 2012 року, та склала 319 784 грн. Позивачем у граничний строк сплати податкового зобов'язання до бюджету (30.11.2012 року) було сплачено лише 47 000,00 грн., в той час, як сума податкового зобов'язання у розмірі 270 892,00 грн. (з урахуванням наявної переплати у розмірі 1 892,00 грн.) залишилась не сплаченою. Відповідач вказує, що оскільки сума вказаного грошового зобов'язання у розмірі 270 892,00 грн. була самостійно визначена позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р., а не нараховувалась контролюючим органом, то вона на підставі положень ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є узгодженою. Таким чином, оскільки в особовій картці позивача станом на 01.12.2012 року був в наявності податковий борг по податку на додану вартість у сумі 270 892,00грн., то податковим органом правомірно та на підставі вимог діючого законодавства було сформовано на направлено на адресу підприємства оскаржувану податкову вимогу.

У судовому засіданні 14.02.2013 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, ТОВ "Балаклійське птахівництво" зареєстроване державним реєстратором Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області 14.04.2010 року та перебуває на податковому обліку у ДПІ Балаклійському районі Харківської області.

20.11.2012р. ТОВ «Балаклійське птахівництво» подало до ДПІ Балаклійському районі Харківської області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року за № 9073053802, у рядку 25 якої самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 319 784 грн.

29.11.2012 р. позивачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок в декларації з ПДВ за жовтень 2012 року № 9075234394.

Співробітниками податкового органу на підставі п.200.10 ст. 200 розділу V ПК України було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Балаклійське птахівництво» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, за наслідками якого складено Акт №898/15-016/37010571 від 29.11.2012 року.

За наслідками перевірки було встановлено порушення пункту 1 розділу IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. №1490/20228 (далі - Порядок) в частині невідповідності даних у графі 4 уточнюючого розрахунку даним декларації за звітний податковий період, в результаті чого, не було зменшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 273 609,00 грн. (рядок 25 декларації) та не проведено в картці особового рахунку платника.

В зв'язку з наявністю в картці особового рахунку позивача станом на 01.12.2012 року податкового боргу у розмірі 270 892,00 грн., ДПІ Балаклійському районі Харківської області було сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №27 від 04.12.2012 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу вимоги про стягнення з позивача податкового боргу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п.49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді, що передбачає п. 49.2 ст. 49 ПК України.

20.11.2012 року ТОВ «Балаклійське птахівництво» подало до ДПІ Балаклійському районі Харківської області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року за № 9073053802, у рядку 25 якої самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 319 784 грн.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Розділом 4 V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 №1490/20228 (далі-Порядок) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Тобто, даними нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

29.11.2012 року позивачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок в декларації з ПДВ за жовтень 2012 року № 9075234394.

Співробітниками податкового органу на підставі п.200.10 ст. 200 розділу V ПК України було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Балаклійське птахівництво» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, за наслідками якого складено Акт №898/15-016/37010571 від 29.11.2012 року.

За наслідками перевірки було встановлено порушення пункту 1 розділу IX Порядку в частині невідповідності даних у графі 4 уточнюючого розрахунку даним декларації за звітний податковий період, в результаті чого, не було зменшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 273 609,00 грн. (рядок 25 декларації) та не проведено в картці особового рахунку платника.

Суд зазначає, що згідно із положеннями п.п. 1-3 Розділу IX вищезазначеного Порядку (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у графі 4 («Показник, який уточнюється») уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду який виправляється: у графі 5 («Уточнений показник») відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення; у графі 6 («Різниця») -сума помилки (абсолютне значення).

Як було встановлено під час судового розгляду, ТОВ «Балаклійське птахівництво» у рядку 25 декларації за жовтень 2012 року було самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 319 784 грн.

В свою чергу, в рядку 25 в графі 4 («Показник, який уточнюється») наданого позивачем 29.11.2012 року уточнюючого розрахунку платником податку було зазначено суму у розмірі 47440,00 грн., в графі 5 («Уточнений показник») - 47 440,00 грн. та в графі 6 («Різниця») - зазначив суму помилки (абсолютне значення) - 0.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем уточнюючий розрахунок, був складений з порушенням встановленого діючим законодавством Порядку, в зв'язку з чим, фактично не призвів до зменшення суми податку на додану вартість, яка була самостійно визначена платником у податковій декларації за жовтень 2012 року в розмірі 319 784 грн.

Тобто, у позивача в жовтні 2012 року був встановлений обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання саме у розмірі визначеному у податковій декларації від 20.11.2012 року, тобто у розмірі 319 784 грн.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи наведені положення закону, граничний термін сплати позивачем податкового зобов'язання до бюджету в сумі 319 784 грн. припадав на 30.11.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивачем 30.11.2012 року було сплачено суму податкового зобов'язання у розмірі 47000 грн.

Тобто, з урахуванням наявної у позивача переплати у розмірі 1 892,00 грн., сума несплаченого податкового зобов'язання склала 270 892,00 грн.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку позивача.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд зазначає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Також, відповідно до п.п. 59.3-59.4 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання у розмірі 270 892,00 грн.

Враховуючи наведене, через несплату позивачем в добровільному порядку та у встановлені строки суми узгодженого податкового зобов'язання, суд дійшов висновку про правомірність формування податковим органом спірної податкової вимоги про сплату боргу, в зв'язку з чим, правові підстави для її скасування відсутні.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність спірного наказу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що формуюючи спірну вимогу про сплату боргу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Посилання позивача, як на підставу незаконності спірної вимоги, на прийняті податковим органом за наслідками проведених камеральних перевірок позивача податкові повідомлення-рішення, якими було зменшено розмір від'ємного значення за ті ж періоди, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не мають значення та не відносяться до предмета спору по даній справі, в зв'язку з тим, що нараховані на їх підставі суми податкового зобов'язання не вплинули на формування спірної податкової вимоги та були винесені пізніше за неї.

Інших доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваної податкової вимоги, позивачем під час розгляду справи надано не було.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.02.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.