Постанова № 29883309, 05.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7817/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» від 08.11.2012 року №79, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» від 08.11.2012 року №79. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» є офіційним дистриб'ютором Компанії «John Deere International GmbH», уповноваженим для продажу сільськогосподарської техніки та запасних частин до неї та придбаває техніку у Компанії «John Deere International GmbH» шляхом отримання та оплати інвойсів, які виставляються компанією на підставі відповідного договору, тому Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» правомірно заявлено митну вартість за ціною товарів, які імпортуються та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) на підставі договору купівлі-продажу товарів від 01.06.2012 року №JD-RDO1-UA-2012 та інвойсів. За таких обставин складений за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки Акт № н0011/2/401000000/0033720215 від 24.10.2012 року, відповідно до якого Вінницькою митницею, в порушення норм Митного кодексу України, позивачу, у зв'язку з невідповідністю обраного методу визначення митної вартості імпортованих товарів згідно митних декларацій, неправомірно визначено податкове зобов'язання у розмірі 424970,61 грн., чим порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, та, в подальшому, на підставі даного Акту Вінницькою митницею прийнято протиправне податкове повідомлення форми «Р» від 08.11.2012 року №79, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами господарювання у сумі 531213,26 грн. яке суперечить нормам діючого законодавства та підлягає скасуванню у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та поясненнях.

Представник відповідача - Вінницької митниці надала до суду заперечення та пояснення (а.с. 123-127, 178-183 т.1 а.с.76-79 т.2), у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та пояснила, що відповідно до п.1 ст. 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Так, на виконання приписів п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, робочою групою Вінницької митниці проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» вимог Законодавства України з питань державної митної справи під час митного оформлення товарів згідно митних декларацій №401090000/2012/014707 від 21.08.2012, №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року, №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року, №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року, №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року, оформлених в період з 05.07.2012 року по 04.09.2012 року. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «РДО Україна» заявлялась митна вартість товарів з урахуванням знижки у розмірі 23 % та додаткової знижки в розмірі від 15 до 38 %, також в ході опрацювання документів, що надавалися декларантом, встановлено, що в інвойсах та зовнішньоекономічних договорах відсутні документально підтверджені дані щодо розміру та причин отриманих позивачем знижок в залежності від часу замовлення та доставки, різноманітних характеристик та умов оплати, що унеможливлює підтвердження факту що вартість задекларованих товарів не є нижчою від вартості витрат на сировину та послуги при виробництві таких товарів, у зв'язку з чим заявлений розмір знижок не сумісний із практикою міжнародної торгівлі. Також перевіркою встановлено, що у липні 2012 року до Київської обласної митниці ТОВ «Джон Дір України» було заявлено до митного оформлення товар «Комбайн зернозбиральний: Комбайн W540-1 шт. Марка John Deere. Модель: W540» за митною декларацією від 16.07.2012 року №125110004/2012/137884, за результатами контролю правильності визначення митної вартості Київською обласною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.07.2012 року №125000004/2012/412521/1, джерелом числового значення митної вартості став прайс-лист фірми «John Deere International GmbH» разом з товаросупровідними документами. Отже, вартість товарів, заявлена позивачем у вантажних митних деклараціях, які були предметом перевірки, нижча ніж вартість ідентичних товарів, зазначена в прас-листі компанії «John Deere International GmbH»., тому митна вартість товарів задекларованих у МД №401090000/2012/014707 від 21.08.2012, №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року, №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року, №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року, №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року, оформлених в період з 05.07.2012 року по 04.09.2012 року, розрахована митницею на підставі цінової пропозиції, зазначеної у вищенаведеному прас-листі з урахуванням 23% знижки для офіційних дилерів, отже позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

18 квітня 2012 року між Компанією John Deere International GmbH» (Швейцарія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» укладено дистриб'юторський договір на поставку сільгосптехніки № JDIN-UA-DA-RDO-Odessa-04/12 (а.с.48-64 т.1).

01 червня 2012 року між фірмою «John Deere International GmbH» (Швейцарія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» укладено договір (контракт) №JD-RDO1-UA-2012 (а.с. 65-71 т.1).

В липні - вересні 2012 року на виконання вищезазначених договорів (контрактів) на адресу позивача від фірми «John Deere International GmbH» (Швейцарія) надійшла сільськогосподарська техніка, а саме: «Комбайн силосозбиральний, новий SPFH 7250 - 1 шт. Марка: John Deere. Модель: 7250», «Комбайн зернозбиральний, новий Комбайн W650-1 шт. У зібраному стані. Модель: W650», «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних комбайнів John Deere: Жниварка 625 RIGID - 1шт. У зібраному стані. Модель: 625R», «Комбайн зернозбиральний, новий Комбайн W540-1 шт. Марка John Deere. Модель: W540», «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних комбайнів John Deere: Жниварка 622 RIGID - 1шт. Марка: John Deere. Модель: 622R».

З метою проведення митного оформлення товарів в режимі імпорт, декларантом - Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» до Вінницької митниці подано митні декларації №401090000/2012/014707 від 21.08.2012, №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року, №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року, №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року, №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року, в яких митна вартість товару визначена позивачем за методом оцінки № 1 - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вартість визначена Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» на підставі документів, які були надані до Вінницької митниці на підтвердження відомостей про митну вартість товарів, визначеної за ціною договору, а саме: дистриб'юторський договір на поставку сільгосптехніки № JDIN-UA-DA-RDO-Odessa-04/12, зовнішньоекономічний договір (контракт) №JD-RDO1-UA-2012 від 01.06.2012 року, укладений між позивачем та фірмою «John Deere International GmbH» (Швейцарія); інвойси.

Вінницькою митницею прийняті перелічені митні декларації, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» у наведений період за визначеною ціною товару за методом №1 - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Судом встановлено, що в період з 21.09.2012 року по 10.10.2012 року робочою групою митного органу, на підставі вимог п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, згідно наказу Вінницької митниці від 19.09.2012 року № 663 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» вимог законодавства України з питань державної митної справи під час митного оформлення товарів згідно митних декларацій №№401090000/2012/014707 від 21.08.2012, №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року, №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року, №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року, №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року, оформлених в період з 05.07.2012 року по 04.09.2012 року.

В ході проведення перевірки та опрацювання митних декларацій разом із наданими до них товаросупровідними документам (договору купівлі-продажу від 01.06.2012 року №JD-RDO1-UA-2012, інвойсів, технічних характеристик, CMR), дистриб'юторського договору № JDIN-UA-DA-RDO-Odessa-04/12, прайс-листа №б/н, листа фірми «John Deere International GmbH» від 19.07.2012 року, листа Київської обласної митниці від 06.09.2012 року №12-44/21.2-6961-ЕП, митної декларації №125110004/2012/137884 від 16.07.2012 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №12500000/2012/412521/1 від 25.07.2012 року співробітниками Вінницької митниці встановлено, що у липні 2012 року до Київської обласної митниці ТОВ «Джон Дір України» було заявлено до митного оформлення товар «Комбайн зернозбиральний: Комбайн W540-1 шт. Марка John Deere. Модель: W540» за митною декларацією від 16.07.2012 року №125110004/2012/137884, за результатами контролю правильності визначення митної вартості Київською обласною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.07.2012 року №125000004/2012/412521/1, джерелом числового значення такої митної вартості став прайс-лист фірми «John Deere International GmbH», який подавався декларантом поряд із товаросупровідними документами. Враховуючи цінову пропозицію у прас-листі фірми «John Deere International GmbH» від 19.07.2012 року (лист фірми «John Deere International GmbH» від 19.07.2012 року), наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» статусу дилера сільськогосподарської техніки «John Deere» (інформація з мережі Інтернет), умови статей 1.3, 2 Договору дистриб'юції, перевіркою встановлено невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів, що призвело до невірного визначення декларантом митної вартості товарів, тому, з урахуванням прас-листа фірми «John Deere International GmbH» від 19.07.2012 року, у відповідності з вимогами статті 59 Митного кодексу України, митним органом застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у зв'язку з чим митна вартість задекларованих товарів склала: за митною декларацією №401090000/2012/014707 від 21.08.2012 «Комбайн силосозбиральний, новий SPFH 7250 - 1 шт. Марка: John Deere. Модель: 7250» - 1 537 728,69 грн. (156 410,10 євро), за митною декларацією №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року «Комбайн зернозбиральний, новий Комбайн W650-1 шт. У зібраному стані. Модель: W650» - 1 729 423,41 грн. (174 135,50 євро) та «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних комбайнів John Deere: Жниварка 625 RIGID - 1шт. У зібраному стані. Модель: 625R» - 213 281,53 грн. (21475,30 євро), за митною декларацією №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року «Комбайн зернозбиральний, новий Комбайн W650-1 шт. У зібраному стані. Модель: W650» - 1 722 711,36 грн. (174 135,50 євро) та «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних комбайнів John Deere: Жниварка 625 RIGID - 1шт. У зібраному стані. Модель: 625R» - 212 453,77 грн. (21475,30 євро), за митною декларацією №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних комбайнів John Deere: Жниварка 625 RIGID - 1шт. У зібраному стані. Модель: 625R» - 216 470,42 грн. (21475,30 євро) та за митною декларацією №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року «Комбайн зернозбиральний, новий Комбайн W540-1 шт. Марка John Deere. Модель: W540» - 507 992,75 грн. (134934,03 євро) та «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних комбайнів John Deere: Жниварка 622 RIGID - 1шт. Марка: John Deere. Модель: 622R» - 36804,46 грн. (17867,85 євро).

За результатами проведеної перевірки співробітниками Вінницької митниці складено Акт № н0011/2/401000000/0033720215 від 24.10.2012 року, відповідно до висновків якого податкове зобов'язання ТОВ «РДО Україна», визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення позивачем вимоги пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 257, статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з невідповідністю обраного методу визначення митної вартості імпортованих товарів згідно МД №401090000/2012/014707 від 21.08.2012, №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року, №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року, №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року, №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року склало 424 970,61 грн.

Примірник акту перевірки отримано керівником ТОВ «РДО Україна» Ковалінським В.І. 29.10.2012 року, але не погоджуючись із висновками, викладеними в акті, позивачем надано відповідні заперечення та додаткові пояснення до них (а.с.24-25, 26-27 т.1).

За результатами розгляду заперечень на Акт документальної невиїзної перевірки, Вінницькою митницею складено висновок від 06.11.20121 року №14/1-6400, відповідно до якого податкове зобов'язання ТОВ «РДО Україна» склало 424970,61 грн.

Внаслідок виявлених порушень 08.11.2012 року Вінницькою митницею прийнято рішення у формі податкового повідомлення форми «Р» №79, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами господарювання у сумі 531213,26 грн., з яких 424970,61 грн. - за основним платежем та 106242,65 грн. - за штрафними санкціями (а.с.34).

15.11.2012 року позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Державної митної служби України зі скаргою на податкове повідомлення форми «Р» від 08.11.2012 року №79 (вх. № ДМСУ 26605/15).

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.12.2012 року №11.1/1.2-15.1/13711 Держаною митною службою України залишено податкове повідомлення-рішення Вінницької митниці від 08.11.2012 року № 79 без змін, а скаргу ТОВ «РДО Україна» - без задоволення (а.с.42-44 т. 1).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Митного кодексу України (далі - Кодексу), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно ч. 1-3 Кодексу, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Засади державної митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 49 Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ст. 58 Кодексу, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно ст. 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за наступним методом №2, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митний орган не довів суду, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В даній справі судом також не встановлено існування яких-небудь обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Департаменту митних платежів №15/1-15.2-1/1682-ЕП від 13.09.2012 року (а.с. 81 т. 2), та пояснень представника відповідача, Київською обласною митницею було здійснено митне оформлення товару «Комбайн зернозбиральний новий» та «Жниварка причіпна, нова до зернозбиральних товарів» марки John Deere у митному режимі транзит, що унеможливлює застосування 2-го методу до товару, оформленого за митними деклараціями №401090000/2012/014707 від 21.08.2012, №401090000/2012/011375 від 06.07.2012 року, №401090000/2012/011521 від 09.07.2012 року, №401090000/2012/015535 від 03.09.2012 року, №401090000/2012/015179 від 28.08.2012 року у митному режимі імпорт.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РДО Україна» до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» від 08.11.2012 року №79 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» Вінницької митниці від 08.11.2012 року №79.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 05 березня 2013 року.

Суддя П.П.Марин