Постанова № 29883301, 27.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2013 року № 2а-15525/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблова Є.В., Амельохіна В.В., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики,

Національна комісія регулювання електроенергетики України

третя особа Окружна державна податкова інспекція -Центральний офіс з обслуговування

великих платників податків ДПС

про визнати нечинною постанову « 1239 від 25.10.2008 р., стягнення відшкодування

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (надалі по тексту Відповідач - 1) про визнання протиправною постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1239 від 25 жовтня 2008 року "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія"; стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, суму у розмірі 4 671 688 849,00 грн. (чотири мільярди шістсот сімдесят один мільйон шістсот вісімнадцять вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 00 коп.) на відшкодування шкоди, завданої виконанням протиправної постанови №1239 від 25 жовтня 2008 року. (з урахуванням уточнення).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що постанова №1239 від 25 жовтня 2008 року прийнята з порушенням норм чинного законодавству, оскільки встановлена ціна була економічно необґрунтованою, не враховувала діючі податки та не визначала джерел для відшкодування різниці ціни природного газу.

Відповідачем - 1 позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики не порушувала права Позивача.

Національна комісія регулювання електроенергетики України (надалі по тексту Відповідач - 2) проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень зазначає, що на відкритому засіданні Комісії в присутності уповноважених представників НАК "Нафтогаз України" заперечень щодо рівнів роздрібних цін на природний газ для потреб населення та Порядку їх формування висловлено не було. Крім того, Відповідач - 2 зазначає, що протягом 2009-2012 р. жодних скарг, звернень з боку Позивача щодо неправомірності чи незаконності затверджених постановою НКРЕ від 25.10.2008 р. №1239 розмірів роздрібних цін на природний газ для потреб населення не надходило.

Відповідач - 2 наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Третя особа проти позовних вимог заперечує.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 25.10.2008 р. Національною комісією регулювання електроенергетики України (надалі по тексту НКРЕ) прийнято Постанову № 1239 "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення (надалі по тексту Постанова №1239).

Оскаржуваною Постановою №1239 НКРЕ постановлено: 1. Затвердити Роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення (додаються). 2. Для потреб населення смт Солотвине Закарпатської області, яке споживає природний газ безпосередньо із Солотвинського родовища, Роздрібні ціни на природний газ, затверджені згідно з пунктом 1 цієї постанови, застосовуються з урахуванням коефіцієнта 0,8. 3. Управлінню цінової та тарифної політики нафтогазового комплексу в установленому порядку забезпечити подання цієї постанови на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 4. Постанову НКРЕ від 07.08.2008 N 934 "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.08.2008 за N 769/15460, визнати такою, що втратила чинність. 5. Ця постанова набуває чинності з 1 грудня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Зазначену правову позицію наведено в роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.08р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

Основні засади діяльності та завдання Національної комісії регулювання електроенергетики України регулювання електроенергетики України визначені Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України затвердженим Указом Президента України від 14.03.1995 №213/95 (надалі по тексту Положення № 213/95).

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Положення № 213/95 передбачено, що одним із основних завдань Комісії є забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції (підп. 3 п. 4 Положення № 213/95).

Згідно підп. 16 п. 4 Положення № 213/95 Комісія відповідно до покладених на неї завдань формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин.

Підпунктом 15 п. 4 Положення також передбачено, що Комісія захищає в межах своїх повноважень інтереси споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій.

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Національна комісія регулювання електроенергетики України встановлює, крім іншого, роздрібні ціни на природний газ для потреб населення.

Також Тимчасовим порядком установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1697 (надалі по тексту Тимчасовий порядок) передбачено, що перегляд роздрібних цін на природний газ здійснюється НКРЕ як з власної ініціативи, так і за поданням НАК "Нафтогаз України" у разі зміни ціни природного газу як товару, внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, виникнення інших обставин, що значно впливають на величину встановлених роздрібних цін.

Як вбачається з матеріалів справи, Роздрібні ціни, затверджені постановою НКРЕ розраховані відповідно до Тимчасового порядку, з урахуванням дотримання вартісного балансу закупівлі та реалізації природного газу суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для населення (НАК "Нафтогаз України").

Представником НКРЕ надано суду копії документів, які були подані до Міністерства юстиції України для проведення експертизи щодо відповідності законодавству Постанови від 25.10.2008 р. № 1239.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України від 10.11.2008 р. Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.10.2008 р. №1239 «Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» відповідає чинному законодавству, зокрема положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Основним завданням затвердження роздрібних цін на природний газ є регламентування розмірів оплати за використання природного газу для потреб населення виключно в межах територіальної одиниці.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд приходить до висновку, що Постанова від 25.10.2008 р. № 1239 прийнята відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині щодо стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, суму у розмірі 4 671 688 849,00 грн. (чотири мільярди шістсот сімдесят один мільйон шістсот вісімнадцять вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 00 коп.) на відшкодування шкоди, завданої виконанням протиправної постанови №1239 від 25 жовтня 2008 року суд зазначає наступне.

Позивач посилається на те, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації НАК «Нафтогаз України» з податку на прибуток за 2010 рік Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків було складено акт 42/41-20/20077720 від 10 лютого 2011 року, яким, через незастосування звичайних цін було встановлено заниження Позивачем валових доходів з операцій реалізації природного газу у І кварталі 2010 року на суму 3 559 373 050,00 грн. та, відповідно, податку на прибуток підприємств за 2010 рік у сумі 889 854 983,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП від 6 червня 2011 року № 0002464120 визначені грошові зобов'язання Позивача у розмірі 1112304079,00 грн., в тому числі 889 843 263,00 грн. за основним платежем та 222 460 816,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами судового оскарження НАК «Нафтогаз України» зазначених акту та податкового повідомлення-рішення, Київським апеляційним адміністративним судом 23 жовтня 2012 року було прийнято ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2011 року про відмову у задоволенні позову - залишено без змін, а апеляційну скаргу НАК «Нафтогаз України» - без задоволення. Постанова набрала законної сили.

Отже, сума встановленого в акті податкової перевірки заниження валового доходу у розмірі 3 559 373 050,00 грн., а також податку на прибуток у розмірі 889 854 983,00 грн. мали бути враховані при визначенні складу економічно обґрунтованої ціни для населення та відповідно відображені у бухгалтерському обліку Позивача. У зв'язку з не відображенням останньої, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП в Акті від 08.12.10 за результатами планової виїзної перевірки, вказали на заниження податку на прибуток у сумі 889 854 983,00 грн., що призвело до нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 222 460 816,00 грн.

З викладеного вбачається, що своїми діями Відповідач завдав Позивачу шкоди на загальну суму 4 671 688 849,00 грн., яка має бути відшкодована відповідно до ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Суд не погоджується з доводами Позивача, що Відповідач своїми діями завдав Позивачу шкоди на загальну суму 4 671 688 849,00 грн., оскільки Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2011 р. по справі №2а-11977/11/2670 встановлено наступне: «Службовою запискою від 30.11.2010 №8/2.1-1045 позивачем надано відповідь, в якій зазначено, що у лютому - березні 2010 року виник дефіцит ресурсів природного газу власного видобутку для забезпечення потреб населення. Тому, Компанія була змушена реалізувати ДК "Газ України" імпортний природний газ для забезпечення потреб населення, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729. Оптова ціна реалізації природного газу становила 324,60грн. за 1000 куб.м без ПДВ, яка була затверджена наказом Компанії від 26.02.2009р. №85 на підставі рішення правління Компанії від 26.02.2009р. №27.

Суд звертає увагу на те, що наказ на який посилається позивач прийнятий в 2009 році, а дефіцит ресурсів природного газу виник в лютому - березні 2010 року.

За лютий-березень 2010 року здійснено реалізацію ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" імпортованого природного газу для потреб населення за ціною 324,6грн. за тис. м3 при собівартості ціна газу складає 1780,60 -1865грн. за тис. м3.

Ціна імпортованого природного газу у 2009 році складала від 1 532,52грн. до 2 774,46грн., у період з січня по березень 2010 року від 2 432,04грн. до 2 413,84грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"від 25.12.96р. № 1548" НКРЕ встановлює роздрібні ціни на природний газ для потреб населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2008р. №938 унесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. №605 "Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з якими скасовується середньозважені граничні рівні цін, за обсягами споживання природного газу.».

З аналізу матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем оскаржується Постанова від 25.10.2008 р. № 1239 (станом на 2008 р.), проте, як до Позивача було застосовано штрафні санкції за реалізацію імпортованого газу у 1 кварталі 2010 року не безпосередньо споживачам, а Підприємству за оптовими цінами.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, суму у розмірі 4 671 688 849,00 грн. (чотири мільярди шістсот сімдесят один мільйон шістсот вісімнадцять вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 00 коп.) на відшкодування шкоди, завданої виконанням протиправної постанови №1239 від 25 жовтня 2008 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Податковим органом встановлено, що у І кварталі 2010 року відповідно до договору від 11.03.2010 №06/10-94 ПАТ НАК «Нафтогаз України» передає, а ДК «Газ України» приймає імпортований природний газ для потреб населення, який був відібраний з ПСГ ДК «Укртрансгаз» для НАК «Нафтогаз України» (згідно з актом відбору природного газу від 28.02.2010р. №29(02) до договору від 22.04.2009 №119-130) у лютому 2010 році.

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 3 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в ході перевірки надано запит від 25.11.2010 року № 36 про надання письмових пояснень щодо реалізації імпортного природного газу протягом 1 кварталу 2010 року для задоволення потре населення по ціні, яка є меншою за ціну придбання імпортного газу .

У відповідь на запит СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, НАК «Нафтогаз України» надано пояснення від 29.11.2010 року №26-1329, від 30.11.2010 №8/2.1-1045 в якому зазначено, що у лютому - березні 2010 року виник дефіцит ресурсів природного газу власного видобутку для забезпечення потреб населення. Тому, Компанія була змушена реалізувати ДК «Газ України» ( дочірня компанія НАК «Нафтогаз України», тобто пов'язана особа) імпортний природний газ для забезпечення потреб населення.

Оптова ціна реалізації природного газу становила 324,60 грн. за 1000 куб.м без ПДВ і затверджена внутрішнім наказом Компанії від 26.02.2009 року № 85 на підставі рішення правління Компанії від 26.02.2009 року №27.

За лютий-березень 2010 року здійснено реалізацію ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» імпортованого природного газу для потреб населення за ціною 324,6 грн. за тис. м3 при собівартості ціна газу складає 1780,60 - 1865 грн. за тис. м3.

Ціна імпортованого природного газу у 2009 році складала від 1 532,52 грн. до 2 774,46 грн., у період з січня по березень 2010 року від 2 432,04 грн. до 2 413,84 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» із змінами та доповненнями Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 р. № 1548 (зі змінами та доповненнями) НКРЕ встановлює роздрібні ціни на природний газ для потреб населення, а не оптові ціни, які використовувались в договірних відносинах між пов'язаними суб'єктами господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2008 р №938 унесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», згідно з якими скасовується середньозважені граничні рівнів цін, за обсягами споживання природного газу.

Відповідно до п.24 Указу Президента України від 21.04.1998 року №335/98 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики» та Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) є незалежним позавідомчим постійно діючим державним органом, створює для суб'єктів оптового ринку електричної енергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів передумови для впевненості у справедливості цих ринків і правил, за якими вони працюватимуть, шляхом відкритого обговорення питань, що належить до компетенції Комісії, у присутності постачальників і споживачів, представників громадськості та засобів масової інформації.

Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) встановлює тільки роздрібні ціни.

Оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

У відповідності до п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»: У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Отже, з врахуванням вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що в превіряємому періоді НАК «Нафтогаз України» занижена ціна реалізації імпортованого газу у 1 кварталі 2010 року , що призвело до заниження валового доходу на суму 3 559 373 050 грн.

Вищезазначені обставини встановлені Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-11977/11/2670 - відмовлено в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду - відмовлено в задоволенні апеляційної скарги НАК «Нафтогаз України» та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.13р. - відмовлено в задоволенні касаційної скарги, рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) встановлює тільки роздрібні ціни, в той час, як Позивачем було придбано та реалізовано газ по оптовій ціні, а отже позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов

В.В. Амельохін