Постанова № 29883164, 06.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. Справа №2а/0570/16091/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:50

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Макіян Г.М. - за довіреністю

від відповідача - Тернинко С.М. - за довіреністю

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» звернулося до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003561542 від 07 листопада 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» звернулося до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003561542 від 07 листопада 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі акта перевірки № 4445/15-210/31586254 від 18 вересня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003561542 від 07 листопада 2012 року, відповідно до якого позивачу нарахована сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3 438,25 гривень. Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Всупереч нормам Податкового кодексу України перевірка була проведена з порушенням порядку проведення перевірок. Також зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст. 209 розділу V цього Кодексу), який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядку для визначення суми штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Отже, для підприємств, що обрали систему оподаткування в порядку ст. 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати. Листом Державної податкової служби України від 09 вересня 2011 року № 14/7/15-3417-04 «Щодо виправлення помилок у звітності з податку на додану вартість» визначено, що у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Податкового кодексу України до платника податку не застосовуються. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що позивачем 25.10.2011 було надано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 68 765 гривень. Вважає, що на підставі статті 50, підпунктів 14.1.178, 14.1.179 пункту 14.9 статті 14 Податкового кодексу України позивач при подачі уточнюючого розрахунку не відобразив у розрахунку та не сплатив до бюджету суму штрафу, з огляду на що відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання. Також вказав, що податковим органом не були порушені строки проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку, встановлені пунктом 100.10 статті 100 Податкового кодексу України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» зареєстровано як юридична особа 17.12.2011 Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за кодом 31586254, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії АА № 664938). Позивач перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків. ТОВ «Гранум» обрано спеціальний режим оподаткування.

ТОВ «Гранум» 25 жовтня 2011 року до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року та додаток №2 до цього розрахунку, відповідно до якого позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 68 765,12 гривень.

Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у вказаному вище уточнюючому розрахунку, за результатами якої було складено акт № 4445/15-210/31586254 від 18 вересня 2012 року та встановлено порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

За змістом акту перевірки № 4445/15-210/31586254 від 18 вересня 2012 року платником податку по факту самостійного виявлення заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів було подано 25 жовтня 2011 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року. Позивачем самостійно збільшено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному (податковому) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 68 765,00 гривень.

Таким чином, в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що в порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України підприємством не розраховано та не сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

26 жовтня 2012 року позивачем до Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС було подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 4445/15-210/31586254 від 18 вересня 2012 року, в яких ТОВ «Гранум» просив відмінити акт перевірки.

Листом за № 23215/10/15-2 відповідачем надана відповідь на заперечення ТОВ "Гранум", в якій податковий орган повідомляє, що підприємством не були виконані вимоги ст. 50 ПК України, тому вищезазначений акт перевірки був складений з відповідними висновками, які узгоджуються з діючим законодавством.

07 листопада 2012 року Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0003561542, яким ТОВ «Гранум» згідно з п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 4445/15-210/31586254 від 18 вересня 2012 року за порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3438,35 гривень.

Суд вважає прийняте податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, з таких підстав.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

На виконання вказаних норм 25 жовтня 2011 року позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року та додаток №2 до цього розрахунку.

Відповідно до пункту 209.2. статті 209 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання, це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Такий же порядок передбачений і п. 4.2.1. розділу 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", а саме: податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для підприємств, які обрали оподаткування в порядку статті 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності, передбачена пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України.

Положеннями статті 109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення - це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України випливає, що штраф передбачений вказаною нормою, може бути накладено у випадку ненадіслання уточнюючого розрахунку або невключення виявлених сум до податкової звітності за наступні періоди, а також у разі несплати суми недоплати.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, крім того, згідно з висновком податкового органу, бюджет не зазнав втрат, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно строків проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що порушення строку проведення камеральної перевірки є порушенням з боку податкового органу, але не може розцінюватися як підстава для звільнення платника податку від правових наслідків, передбачених законодавством у разі необґрунтованості податкової вигоди. Така позиція суду узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в постанові від 24.01.2013 у справі №2а-6366/09/0670.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0003561542 від 07.11.2012.

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права як визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та, водночас, його скасування, позивач не врахував, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкового повідомлення-рішення. Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним слід відмовити.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0003561542 від 07.11.2012 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум» суми грошового зобов'язання зі штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на додану вартість у розмірі 3 438 гривень 25 копійок.

На підставі статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 107,30 гривень.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0003561542 від 07.11.2012 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум» суми грошового зобов'язання зі штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на додану вартість у розмірі 3 438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 25 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 06 березня 2013 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 12 березня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.