Постанова № 29882945, 25.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 р. Справа №805/760/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

за участю представників:

позивача - Бережної О.Л.,

відповідача - Кайнова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу із земельного податку у сумі 8 713,80 грн., з податку на додану вартість у сумі 31 698,00 грн.,-

в с т а н о в и в :

22 січня 2013 року Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» (далі - відповідач) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу із земельного податку у сумі 8 713,80 грн., з податку на додану вартість у сумі 31 698,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 40 411,80 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 31 698,00 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у наданих до податкової інспекції деклараціях з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди жовтень 2012 року та листопад 2012 року, а також із земельного податку у сумі 8 713,80 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань за жовтень-листопад 2012 року, самостійно визначених відповідачем у податковій декларації. Посилаючись на вимоги пункту 20.1.18 статті 20, пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу із земельного податку у сумі 8 713,80 грн., з податку на додану вартість у сумі 31 698,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач - Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 06 квітня 1994 року, ідентифікаційний код 05803465, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 295702, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 02-20-48 від 03 лютого 2006 року (арк. справи 5-7). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 06 листопада 2006 року № 376/29-014-3 відповідач узятий на облік 16 квітня 1994 року за № 4 та перебуває на обліку в Артемівській ОДПІ Донецької області ДПС (арк. справи 8).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У період із листопада 2012 року по грудень 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив до сплати податок на додану вартість, а саме: в декларації № 9072560141 від 19 листопада 2012 року за звітний (податковий) період жовтень 2012 року в сумі 29 595,00 грн., в декларації № 9079396696 від 17 грудня 2012 року за звітний (податковий) період листопад 2012 року в сумі 2 103,00 грн. (арк. справи 14-17).

Згідно відомостей наявної в матеріалах справи облікової картки платника податку станом на 25 лютого 2013 року відповідачем залишаються несплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в деклараціях, що зазначені вище, в сумі 31 698,00 грн. (арк. справи 31-33).

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

12 лютого 2012 року відповідачем надано до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період - 2012 рік, якою визначено орендну плату за землю у 2012 році у загальній сумі 52 282,81 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня по листопад 2012 року у розмірі 4 356,90 грн., у грудні 4 356,91 грн., з яких відповідачем не сплачена заборгованість за податкові періоди - жовтень-листопад 2012 року у розмірі 8 713,80 грн.

Відповідно до відомостей облікової картки платника податку, наявної в матеріалах справи, станом на 25 лютого 2013 року відповідачем залишаються несплачені податкові зобов'язання із земельного податку, визначені у вищевказаній декларації в сумі 8 713,80 грн. (арк. справи 28-29).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

05 жовтня 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/33, яка отримана уповноваженою особою відповідача 16 жовтня 2001 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 18).

14 листопада 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/189, яка отримана уповноваженою особою відповідача 21 листопада 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 19).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» починаючи з 05 жовтня 2001 року (дата формування першої податкової вимоги) по 25 лютого 2012 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/33 від 05 жовтня 2001 року та № 2/189 від 14 листопада 2001 року є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу із земельного податку у сумі 8 713,80 грн., з податку на додану вартість у сумі 31 698,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу із земельного податку у сумі 8 713,80 грн., з податку на додану вартість у сумі 31 698,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, які обслуговують Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» (код ЄДРПОУ 05803465, адреса: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Трудова, буд. 2), в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 31 698,00 грн. (тридцять одна тисяча шістсот дев'яносто вісім грн. 00 коп.).

Стягнути кошти з рахунків у банках, які обслуговують Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» (код ЄДРПОУ 05803465, адреса: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Трудова, буд. 2), в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 8 713,80 грн. (вісім тисяч сімсот тринадцять грн. 80 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 лютого 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 01 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.