Ухвала суду № 29874328, 12.03.2013, Василівський районний суд Запорізької області

12.03.2013 311/797/13-к

Номер справи 311/797/13

Номер провадження 1кс/311/106/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., за участю секретаря Гончаровій К.Ю., прокурора Жабаленко Т.В., слідчого СВ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Анисименко І.Л., розглянувши клопотання, погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області Жабаленко Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 25.11.1996 року Військовим судом Запорізького гарнізону, за ст.240В, ч.1 ст.140 КК України до 3-х років дисбату; 2) 23.04.2001 року Василівським районним судом, за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік; 3) 06.03.2002 року Василівським районним судом за ч.2 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 28.01.2004 року Василівським районним судом, за ч.2 ст.190 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення. Звільнений 08.11.2004 року по відбуттю строку покарання; 5) 14.06.2005 року Василівським районним судом, за ч.3 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. Звільнений 20.03.2006 року по відбуттю строку покарання; 6) 07.07.2006 року Василівським районним судом, за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним строком 1 рік; 7) 10.11.2006 року Василівським районним судом, за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 8) 08.02.2007 року Василівським районним судом, за ч.1 ст.122 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 11.09.2008 року умовно-достроково, невідбута частина покарання 6 місяців 15 днів; 9) 28.11.2012 року Василівським районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190 КК України, до 2 років позбавлення волі, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1. На теперішній час відбуває покарання в Оріхівській виправній колонії УДПС України в Запорізькій області.

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12012080190000044 від 23 листопада 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25.02.2013 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Анисименко Л.І., погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області Жабаленко Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що 03.11.2012 року приблизно о 10 годині 40 хвилин в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, знаходячись на території міського ринку м. Дніпрорудне розташованого по вул. Леніна, а саме в кафе «Шашличка», діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, висловив прохання ОСОБА_6, передати йому для здійснення дзвінка його мобільний телефон «Нокіа-500» вартістю 800 гривень, з вбудованою в ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 60 гривень, чим переконав його в правильності своїх дій та доцільності передачі йому вказаного вище майна. Після отримання для здійснення дзвінку від ОСОБА_6 мобільного телефону «Нокіа-500», ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на заволодіння чужим майном, по вказаним вище мотивам та за вказаною вище метою, шляхом обману, повторно заволодів вказаним майном та розпорядився ним на свій розсуд, продавши вище вказаний мобільний телефон «Нокіа - 500». В результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_6 заподіяний матеріальний збиток на суму 875 гривень.

Крім цього продовжуючи свою злочинну діяльність, 04.11.2012 року приблизно о 11 годині 00 хвилин в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, знаходячись в АДРЕСА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, висловив прохання ОСОБА_7, передати йому для здійснення дзвінка його мобільний телефон «Моторола V-8», з вбудованою в ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 10 гривень, чим переконав його в правильності своїх дій та доцільності передачі йому вказаного вище майна. Після отримання для здійснення дзвінку від ОСОБА_7 мобільного телефону «Моторола V-8», ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на заволодіння чужим майном, по вказаним вище мотивам та за вказаною вище метою, повторно, шляхом обману заволодів ним та розпорядився ним на свій розсуд, продавши вище вказаний мобільний телефон «Моторола V-8». В результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_7 заподіяний матеріальний збиток на суму 1020 гривень.

Крім цього продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.11.2012 року приблизно о 12 годині 00 хвилин в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, знаходячись на території міського ринку м. Дніпрорудне, розташованого по вул. Леніна, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, висловивши прохання ОСОБА_8, передати йому для здійснення дзвінка його мобільний телефон «Соні Еріксон W - 595», з вбудованою в ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якої грошових коштів не знаходилося, чим переконав його в правильності своїх дій та доцільності передачі йому вказаного вище майна. Після отримання для здійснення дзвінку від ОСОБА_8 мобільного телефону «Соні Еріксон W - 595», ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на заволодіння чужим майном, по вказаним вище мотивам та за вказаною вище метою, повторно, шляхом обману заволодів ним та розпорядився ним на свій розсуд, продавши вище вказаний мобільний телефон «Соні Еріксон W - 595». В результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_8 заподіяний матеріальний збиток на суму 1610 гривень.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 09.11.2012 року приблизно о 15 годині 00 хвилин в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, знаходячись поблизу будівлі відділення банку «Промінвест», розташованого по вул. Ентузіастів, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, висловивши прохання ОСОБА_10, передати йому для здійснення дзвінка його мобільний телефон «Нокіа - 1100», з вбудованою в ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 35 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 10 гривень, чим переконав його в правильності своїх дій та доцільності передачі йому вказаного вище майна. Після отримання для здійснення дзвінку від ОСОБА_10 мобільного телефону «Нокіа 1100», ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на заволодіння чужим майном, по вказаним вище мотивам та за вказаною вище метою, повторно, шляхом обману заволодів ним та розпорядився ним на свій розсуд, продавши вищевказаний мобільний телефон «Нокіа - 1100». В результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_10 заподіяний матеріальний збиток на суму 397 гривень.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 23.11.2012 року приблизно о 17 годині 00 хвилин в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні торгівельного кіоску, розташованого по вулиці Леніна, 51, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, висловивши прохання ОСОБА_11, передати йому для здійснення дзвінка її мобільний телефон «Нокіа - 2710», з вбудованою в ньому сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Діджус», вартістю 20 гривень, на рахунку якої грошових коштів не знаходилося, чим переконав її в правильності своїх дій та доцільності передачі йому вказаного вище майна. Після отримання для здійснення дзвінку від ОСОБА_11 мобільного телефону «Нокіа 2710», ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на заволодіння чужим майном, по вказаним вище мотивам та за вказаною вище метою, повторно, шляхом обману заволодів ним та розпорядився ним на свій розсуд, продавши вище вказаний мобільний телефон «Нокіа - 2710». В результаті злочинних дій ОСОБА_3, потерпілій ОСОБА_11 заподіяний матеріальний збиток на суму 1020 гривень.

За даними фактами були порушені кримінальні провадження № 12012080190000044 від 23.11.2013

року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, № 12012080190000046 від 23.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.

190 КК України, № 12012080190000047 від 23.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, № 12012080190000048 від 23.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, № 12012080190000113 від 27.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

06.02.2013 року кримінальні проводження об'єднанні прокурором прокуратури Василівського району за №12012080190000044.

07.02.2013 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру по кримінальному провадженні №12012080190000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

28.11.2012 року вироком Василівського районного суду ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.185, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі. На теперішній час ОСОБА_3 відбуває призначене судом покарання у вигляді позбавлення волі в Оріхівській виправній колонії № 88 Запорізької області.

З метою уникнення ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, а тому слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання.

В судовому засіданні прокурор просить клопотання задовольнити за підставами, викладеними слідчим у поданому ним клопотанні.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував проти заявленого слідчим клопотання.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст.178 УКК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років (п.2 частина 2).

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним,

обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст.183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи бвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Під час досудового слідства встановлено, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Судом оцінено особу та репутацію підозрюваного ОСОБА_3, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і знову вчинив ряд злочинів проти власності, які відносяться до категорії невеликої тяжкості та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років. Крім того, ОСОБА_3 протягом тривалого часу ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку не має, на теперішній час джерело його доходів не встановлено, що додатково свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та з огляду на викладене і приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 на теперішній час вже відбуває міру покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 28.11.2012 року у Оріхівській виправній колонії, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєні правопорушення, запобіганню незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні та запобіганню вчиненню ним інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення подібних кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 суд вважає необхідним відраховувати з часу його етапування з Оріхівської виправної колонії (№88) Запорізької області та доставки до Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, тобто з 12-00 годин 12 березня 2013 року, згідно витягу з журналу затриманих ІТТ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області.

Враховуючи тяжкість скоєних злочинів проти власності та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому

він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України. слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Василівського РВ ГУ МВС України Запорізької області Анисименко І.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 12-00 годині 11 травня 2013 року.

Строк тримання під вартою відраховувати з 12-00 годин 12 березня 2013 року.

Розмір застави визначити в межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 22 940 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015)

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Василівського району Запорізької області.

Строк дії ухвали - шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО