Ухвала суду № 29873808, 27.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко О.М.

Категорія 34 Доповідач Біляєва О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Мальованого Ю.М., Папоян В.В.,

при секретарі Стрижак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям приміщення, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування рішення та відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що у судовому рішенні зазначено про уточнення позовних вимог, проте відповідач копію уточненої позовної заяви не отримував. Суд дійшов неправильного висновку про часткове визнання позову апелянтом, оскільки останній не заперечував лише факт залиття підвального приміщення, однак вина відповідача у залитті відсутня. Суд безпідставно стягнув матеріальну шкоду у розмірі, визначеному висновком № 24/09-1 від 24 вересня 2012 року, оскільки відсутні докази, що всі пошкодження спричинені доступом води через не засипаний котлован; не встановлений причинний зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою, при цьому суд необґрунтовано послався на акт від 22.09.2012 року. Також не згодні з висновком суду про доведеність вимоги про відшкодування моральної шкоди. Крім того, суд 25 грудня 2012 року задовольнив клопотання відповідача про направлення запиту до Донецького регіонального центру з гідрометеорології щодо кількості опадів 28.08.2012 року, але з цього приводу не постановив відповідну ухвалу та не відклав розгляд справи до отримання відповіді на запит.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просила відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.

ОСОБА_2 не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що двічі - 28 серпня 2012 року та 22 вересня 2012 року з вини комунального підприємства було залито підвальне приміщення у будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого отримало пошкодження. Позивачам, які є співвласниками спірного приміщення, завдано матеріальну та моральну шкоду.

Висновок суду відповідає обставинам справи і ґрунтується на вимогах закону.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені у статтях 1166, 1167 ЦК України.

Шкода, завдана майну фізичної особи, та моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню.

Частина 2 статті 21 зазначеного Закону наголошує, що виконавець зобов'язаний

забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що 28 серпня 2012 року та 22 вересня 2012 року було залито підвальне приміщення у будинку АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності позивачам, внаслідок чого зазнало пошкоджень, що завдало матеріальної шкоди. Залиття сталося

Зазначене підтверджується актами, що містяться в матеріалах справи і складені ОСОБА_1 за участю свідків (ас. 7, 9).

Зі звіту № 24/09-1 про проведення експертно-технічного дослідження стану нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 24 вересня 2012 року (ас. 19-24) вбачається, що пошкодження є наслідком дії дощових вод з гряззю, що потрапили з котловану, виритого для ремонту труби, через ввід у стіні.

Факти залиття приміщення з вказаних причин відповідачем визнаються, що підтверджується листом № 08/1309 від 22.10.2012 року, актом від 06.09.2012 року та апеляційною скаргою (ас. 55-56).

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок спростування наявності їх вини в завданні шкоди позивачу.

Однак відповідач протягом розгляду судом першої інстанції справи по суті не надав доказів, що його вина у залитті належного позивачам нежитлового приміщення відсутня. Відповідні докази не були представлені й при розгляді апеляційної скарги. Довідка Донецького регіонального центру з гідрометеорології щодо кількості опадів, що була досліджена апеляційним судом, не спростовує висновків суду щодо доведеності вини відповідача.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини комунального підприємства "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька" у пошкодженні внаслідок залиття підвального приміщення.

Суд обґрунтовано визнав належними та допустимими доказами акти, що складені позивачем (ас. 7, 9), оскільки відповідач своєчасно не відреагував на заяву власника приміщення щодо складання відповідного акту.

Розмір матеріальної шкоди, визначений звітом № 24/09-1 про проведення експертно-технічного дослідження стану нежитлового приміщення від 24 вересня 2012 року, обґрунтовано врахований судом. Відповідач, не погоджуючись з розміром шкоди, доказів на його спростування не надав, чим порушив вимоги ст.ст. 10, 60 ЦПК України щодо обов'язку кожної сторони надати докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень проти позову.

Апеляційний суд визнає, що суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України, оскільки пошкодження майна з його вини завдає позивачам моральних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди в 5000 гр., суд першої інстанції виходив зі ступеня, характеру та тривалості моральних страждань власників приміщення в зв'язку з пошкодженням майна. Судом враховано вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, установивши факти та зумовлені ними правовідносини, правильно застосував правові норми щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення. Надані сторонами докази досліджені з додержанням вимог ст. 212 ЦПК України.

Перевіряючи доводи скарги щодо порушення процесуальних норм при вирішенні клопотання про направлення запиту до Донецького регіонального центру з гідрометеорології щодо кількості опадів, колегія суддів встановила, що 25 грудня 2012 року ухвалою суду відповідне клопотання задоволено і того ж дня вирішено справу по суті. Тобто суд порушив норми процесуального права щодо вирішення клопотань. Однак зазначене порушення не призвело до неправильного вирішення справи і не може бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення, згідно з ч. 2 ст. 309 ЦПК України.

Щодо невручення копії зміненої позовної заяви, то ці доводи неспроможні. Так, з позовної заяви (ас.1-4) вбачається, що позивачі просили залишити без розгляду позовні вимоги до співвідповідача комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 1 Калінінського району м. Донецька". За наслідками розгляду заяви постановлено ухвалу від 25 грудня 2012 року про залишення вимог до цього відповідача без розгляду (ас. 73).

Таким чином, апеляційний суд встановив, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно зі ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. 307 ч.1 п. 1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька" відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді