Рішення № 29872881, 13.03.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/846/13-ц

Справа № 2/243/674/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Горощука О.В.

при секретарі - Грибан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства "Содовий завод " про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

01.02.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Відкритого Акціонерного Товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що її чоловік ОСОБА_2 працював у відповідача електромонтером по ремонту електрообладнання в період з 1981 року по 2002 рік включно. З жовтня 1996 року ВАТ «Содовий завод» припинило виплачувати працівникам заробітну плату, внаслідок чого на момент звільнення заборгованість відповідача перед ОСОБА_2 становила 1722 грн. 38 коп.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Слов»янську Донецької області. Позивач прийняла спадщину після померлого чоловіка, отримавши свідоцтво про право власності від 22 липня 2004 року.

Бездіяльність відповідача, що полягає у відмові провести розрахунок з ОСОБА_2 як працівником в день звільнення, вважає незаконною, тому вважає, що відповідач зобов»язаний також сплатити на її користь за час затримки грошові кошти в сумі 3310.64 гривні починаючи з 12 лютого 2002 року по день винесення рішення судом.

Крім того вважає, що відповідно до вимог ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 1 ЗУ «Про компенсацію», у випадку затримки виплати заробітної плати усі роботодавці зобов»язані нарахувати та сплатити робітникам компенсацію втрати частини заробітної плати.

Сума компенсації обчислюється відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати затвердженому Постановою КМУ № 159 від 21.002.2001 року, де зазначено, що індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.

Тому сума компенсації складає - 7920.97 гривень.

Також вважає, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виразилась у тому, що чоловік тяжко хворів та не мав змоги придбати необхідні йому ліки, своєчасно провести лікування в умовах спеціалізованого стаціонару, в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, належним чином харчуватися.

Таким чином, причинену чоловікові відповідачем моральну шкоду вона оцінює в 5000 гривень.

Просила стягнути з ВАТ «Содовий завод» на її користь заборгованість по заробітній платі чоловіка в сумі 1722 грн. 38 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку з 12.02.2002 року по день винесення рішення, стягнути з ВАТ «Содовий завод» на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати з 13 жовтня 1997 року в розмірі 7920.97 гривень, а також моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, посилаючись на обставини зазначені в позові.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» до судового засідання не з»явилась, але надіслала суду заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності та визнала позовні вимоги ОСОБА_1 лише в частині дійсних вимог на підставі виданої довідки бухгалтерії ВАТ «Содовий завод» за померлого чоловіка ОСОБА_2

Суд, заслухавши позивача, вивчивши письмову думку представника відповідача, письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних обставин:

Як встановлено у судовому засіданні, чоловік позивачки ОСОБА_2 з 16.12.1981 року по 12.02.2002 року працював у відповідача та звільнений з посади електромонтера по ремонту електрообладнання, 11.02.2002 року за ст. 40 КзПП України.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Слов»янську Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 24 вересня 2003 року.

Позивач прийняла спадщину після померлого чоловіка, отримавши свідоцтво про право власності від 22 липня 2004 року.

У відповідності до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»ю, інших соціальних виплат, які належали спадкоємцю, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім»ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Розмір заборгованості із заробітної плати складає 1722.38 гривні, середній заробіток за два останні місяці роботи складає - 24.96 гривень.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В наслідок чого суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 1722 грн. 38 коп.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ «Оплата праці» указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов»язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

За положеннями ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Виходячи з цього суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку підлягають задоволенню в розмірі 3310.64 гривень ( 24.96 гривень - фактична заробітна плата за останні два місяці роботи: 21.5 дні - кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи = 1.16- розмір середньої заробітної плати * 2854 день - кількість днів затримки розрахунку з дня звільнення 12.02.2002 року по день винесення рішення по справі).

Стягнення ж компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати не може бути задоволено із наступних підстав:

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Між тим, згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості, та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати (індексації) не підлягають задоволенню.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разу, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду справи встановлено, що дії відповідача по відношенню до позивачки були протиправними, в результаті безпідставної затримки у виплаті заробітної плати чоловік позивачки не мав змоги придбати необхідні йому ліки, своєчасно провести лікування в умовах спеціалізованого стаціонару, в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, належним чином харчуватися сам та утримувати свою сім»ю, суд вважає, що вимоги позивачки про відшкодування завданої їй моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, ч. 1 ст. 117, 237-1 КЗпП України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» з наступними змінами, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, 1227, 1230 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895:

на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

· заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 в сумі 1722 гривні 38 копійок. ( одна тисяча сімсот двадцять дві гривні 38 копійок).

· середній заробіток за період затримки розрахунку з 12.02.2002 року по день винесення рішення в сумі 3310 гривень 64 копійки (три тисячі триста десять гривень 64 копійки);

· моральну шкоду в сумі 5000 гривень 00 копійок ( п»ять тисяч гривень 00 копійок);

· на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев»ять гривень 40 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду О.В.Горощук