Рішення № 29871722, 04.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1582/13 04.03.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДОБРОБУТ ТА ЗАХИСТ"доПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"провідшкодування шкоди в порядку регресу. Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Колодежний С.В., за довіреністю,від відповідача: Волчек Н.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ДОБРОБУТ ТА ЗАХИСТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 12.904,82 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12.904,82 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 порушено провадження у справі № 910/1582/13 та призначено до розгляду на 18.02.2013.

Ухвалою суду від 18.02.2013 розгляд справи було відкладено на 04.03.2013 у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Відповідач відзиву на позов не надав, проте під час судового засідання, що відбулося 04.03.2013 надав усні пояснення відповідно до яких проти задоволення позовних вимог не заперечував.

У судовому засіданні 04.03.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Шеремет Любов'ю Іллівною (далі - страхувальник) 16.02.2011 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/17/1-3481 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Кіа», державний номер АА 8174 ІМ,вигодонабувачем за яким є ПАТ «Кредит Європа Банк».

В місті Києві 13.09.2011 по проспекту Московському, 20-Б сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «ГАЗ», державний номер АІ 8029 СН, який належить на праві власності Фірову Дмитру Васильовичу та перебував під керуванням Прокопенка Валерія В'ячеславовича, та транспортного засобу марки «Кіа» державний номер АА 8174 ІМ, який належить на праві власності Литвиненку Віталію Миколайовичу.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07.10.2011 у справі № 3-8332/2011 Прокопенка Валерія В'ячеславовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 208/11 від 27.09.2011 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Кіа», державний номер АА 8174 ІМ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику вказаного транспортного засобу, склала 14.514,82 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 114/10/11 від 20.10.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 13.414,82 грн.

Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив вигодонабувачу відповідно до листа № 5477-1/12/01 від 11.10.2011, що підтверджується платіжним дорученням № 1139 від 31.10.2011 на суму 13.414,82 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «ГАЗ», державний номер АІ 8029 СН, застраховано у відповідача згідно полісу № АА/3118805 страхувальником за яким є Фіров Дмитро Васильович (тип полісу 1), що підтверджується копією полісу доданоого позивачем до матеріалів справи.

З метою з'ясування законності керування Прокопенком Валерієм В'ячеславовичем вищезазначеним транспортним засобом, за клопотанням позивача, судом було скеровано запит до Управління ДАІ ГУМВС України в місті Києві від 18.02.2013, в якому суд просив надати інформацію про те, чи складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП на водія Прокопенка Валерія В'ячеславовича, який керував транспортним засобом «ГАЗ», державний номер АІ 8029 СН.

У відповідь на запит до Управління ДАІ ГУМВС України в місті Києві від 18.02.2013, до суду 25.02.2013 надійшов лист № 52/1162 від 19.02.2013 з Управління ДАІ ГУМВС України в місті Києві, згідно з яким Прокопенко Валерій В'ячеславович до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не притягався, чим підтверджується факт законності керування Прокопенком Валерієм В'ячеславовичем вказаним транспортним засобом.

З заявою від 06.12.2012 № 519, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 12.904,82 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 12.904,82 грн. підлягають задоволенню повністю. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 12.904,82 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДОБРОБУТ ТА ЗАХИСТ" (01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Михайлівська, 24/11-13В, код ЄДРПОУ 31571133) страхове відшкодування у сумі 12.904 (дванадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 82 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2013

Суддя Ониськів О.М.