Постанова № 29871493, 28.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 5023/5087/12 (н.р. 5023/1445/12)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився,

відповідача - Тищенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 64 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.12 року у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Круглової Наталії Миколаївни, м. Харків,

до приватного підприємства "Слово РК", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 274663,00 грн. заборгованості та 100239,95 грн. пені за договором № 1/06 від 01 червня 2007 року та договором № 16/04 від 16 квітня 2010 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "СЛОВО РК" на користь Фізичної особи - підприємця Круглової Наталії Миколаївни 274 663,00 грн. заборгованості за договором № 1/06 від 01 червня 2007 року та договором № 16/04 від 16 квітня 2010 року, 21 461,34 грн. пені та 5 922,49 грн. судового збору. В частині стягнення пені в розмірі 78 778,61 грн. у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 17204 грн.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

01 червня 2007 року між Фізичною особою - підприємцем Кругловою Наталією Миколаївною (позивачем) та Приватним підприємством "СЛОВО РК" (відповідачем) був укладений Договір № 1/06 від про оренду нежитлового приміщення зі строком дії до 01 червня 2009 року.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно пункту 1.1. Договору № 1/06 про оренду нежитлових приміщень, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 762 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, буд № 47, в літ "А-14" для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що передача Об'єкта оформляється Актом прийому - передачі, який підписують уповноважені представники обох сторін. У акті прийому - передачі сторони відображають стан, в якому передаються Об'єкт, майно і устаткування, що знаходяться на Об'єкті, справність компонентів та їх складових, та ступінь зношеності. Об'єкт вважаються переданими в оренду з моменту підписання сторонами Акту прийому - передачі.

Факт передачі нежитлових приміщень підтверджується Актом від 01 червня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Об'єкт оренди знаходиться на балансі позивача, вартість якого визначена згідно з Договором куплі-продажу реєстровий №211 від 25 січня 2006 року зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н.Ю. 25 січня 2006 року.

Згідно пункту 2.2. Договору передача Об'єкту в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на цей Об'єкт. Договір оренди неодноразово пролонговувався.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно умов Договору орендна плата складала 20 грн. 00 копійок за 1 кв.м. на місяць.

Загальний розмір орендної плати відповідно до пункту 3.2. договору становить 15240,00 грн. на місяць.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендну плату орендар, незалежно від наслідків його господарської діяльності, сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 5 числа попереднього місяця.

Між сторонами укладено додаткову угоду до договору №2, відповідно до якої було пролонговано строк дії Договору до 01 травня 2011 року та змінено суму орендної плати з 01 квітня 2009 року до 13 760,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №16/04 оренди нежитлових приміщень загальною площею 739,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, б. 47, в літ. "А-14", для здійснення господарської діяльності Приватним підприємством "СЛОВО РК".

Позивач виконав свої зобов'язання відповідно вказаних договорів, а саме надав в оренду відповідачу вказане нежитлове приміщення, а відповідач орендну плату не вносив, всупереч користування даним приміщенням, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000001 від 31 січня 2010 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000003 від 28 лютого 2010 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000005 від 31 березня 2010 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000007 від 30 квітня 2010 року на суму 13 760,00 грн., №ОУ-0000008 від 31 травня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000009 від 30 червня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ- 0000013 від 31 липня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000014 від 31 серпня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000015 від 30 вересня 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000016 від 31 жовтня 2009 року на суму 13 760,00 грн. , № ОУ-0000017 від 30 листопада 2009 року на суму 13 760,00 грн., № ОУ-0000018 від 31 грудня 2009 року на суму 13 760,00 грн.

31 березня 2010 року між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків відповідно якого заборгованість відповідача - Приватного підприємства "СЛОВО РК" складає 274 663,00 грн., тобто сума заборгованості відповідачем визнавалась неодноразово, що підтверджує акт звірки від 30 квітня 2011 року у якому Приватне підприємство "СЛОВО РК" визнає заборгованість у розмірі 258 831,00 гривень.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 24 червня 2011 року було укладено угоду, відповідно якої сторони підтвердили, що Приватне підприємство "СЛОВО РК" має заборгованість перед Фізичною особою - підприємцем Кругловою Наталією Миколаївною, що утворилась на підставі договору оренди нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 6.47, в літ. "А-14" у розмірі 258 831,00 грн. Також у даній угоді відповідач взяв на себе зобов'язання погасити дану заборгованість до 01 листопада 2011 pоку, але взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав та суму боргу не сплатив. Оригінал даної угоди знаходиться у матеріалах справи №5023/3846/11.

Враховуючи вищенаведене наявність заборгованості неодноразово визнавалась Приватним підприємством "СЛОВО РК".

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 - Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 274 663,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 100 239,95 грн. пені за 365 днів прострочення у розмірі 1% від суми заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно пункту 7.2. Договору №1/06 від 01 червня 2007 pоку, у разі порушення строків внесення орендної плати, встановлених пунктами 3.1. та 3.2 Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, викладеного у позовній заяві, розмір пені нарахований за 365 днів прострочення у розмірі 1% від суми заборгованості і становить 100 239,95 грн.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд в своєму рішенні, розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також без врахування умов договору №1/06 від 01 червня 2007 року, відповідно якого виникла заборгованість.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті орендної плати в термін, встановлений договором, місцевий господарський суд правомірно зазначив про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 21 461,34 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню, а в решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 78 778,61 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2012 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.03.2013 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.