Ухвала суду № 29867662, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.

справа № 2а-231/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009р. у справі №2а-231/09/0870

за позовом Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Запорізький оліяжиркомбінат" (далі –ЗАТ „ЗОЖК”, Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) № 0000190804/1 від 23.06.2008 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 48649,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 р. у справі №2а-231/09/0870 (суддя Стрельнікова Н. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що висновки податкового органу стосовно порушення законодавства не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються даними бухгалтерського обліку позивача та вимогами діючого законодавства.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 р. у справі № 2а-231/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при передачі товарів в межах балансу платника податків відсутній об’єкт оподаткування, оскільки це спростовується сентенцією законодавства, викладеною у п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”. Щодо нарахованих 312 грн. з ПДВ, позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не надано доказів того, що об’єкт нерухомості – дитячий садок, обліковується у Товариства, як виробничі фонди.

ЗАТ „ЗОЖК” щодо доводів апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що апеляційна скарга складена відповідачем при помилковому розумінні норм матеріального та процесуального права, обґрунтована обставинами, які не відповідають дійсності та не підтверджуються будь-якими доказами, а також спростовується доказами наявними в матеріалах справи. Порушення норм матеріального та процесуального права при цьому відсутні. Відтак, відсутні і підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, представники сторін надавали в судовому засіданні апеляційної інстанції свої доводи та заперечення, однак, після оголошення в справі перерви 08.09.11 року, процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались , розгляд скарги колегія суддів завершила за відсутності представників сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «ЗОЖК»на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2007 р., за наслідками якої складено акт від 07.04.2008 р. № 177/08-04/00373847.

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 59 004 грн.

За результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань, податкове повідомлення-рішення від 18.04.2008 р. № 0000190804/0 скасовано в частині зайво визначених податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 6 903 грн. та відповідну суму штрафної санкції; в іншій частині - залишено без змін. За результатами подальшого оскарження до ДПА у Запорізькій області та ДПА України скарги залишенні без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Таким чином, сума податкових зобов'язань, визначених податковим органом позивачу складає 48 649,50 грн., у тому числі: 32 433 грн. основний платіж, 16 216,50 грн. - штрафна санкція.

Сума основного платежу податкового зобов'язання з ПДВ - 32 433 грн., складається з таких порушень:

- в порушення вимог п.4.2 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ЗАТ «ЗОЖК»не враховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість з операцій по передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 32 121 грн.

- в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Товариством у березні 2007 р. неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі проектно-обстежувальних робіт будівельних конструкцій будівлі дитячого садка № 35, який відноситься до невиробничих фондів та не використовується у господарській діяльності платника податку на сум 311,99 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість у березні 2007 р. у розмірі 312 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВВВ у м.Запоріжжі, виходячи з наступного:

Щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 32 121 грн.

Спірним питанням сторін є наявність чи відсутність бази оподаткування при передачі товарів в межах балансу платника податків.

За доводами скаржника при передачі товарів в межах балансу платника податків відсутній об’єкт оподаткування, тому така передача товарів (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Так, згідно положень п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168 від 03.04.97 р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 168) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Отже, враховуючи те, що об'єктом оподаткування згідно 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 168 є поставка товарів, основною умовою якої за змістом п.1.4 ст.1 Закону № 168 є передача права власності на товари (результати робіт, послуг), висновок суду першої інстанції про відсутність у даному випадку бази оподаткування колегія суддів вважає правомірним, оскільки передача товарів (робіт, послуг) в межах балансу підприємства не є поставкою товару у розумінні п.1.4 ст.1 Закону № 168.

Тому посилання скаржника на п.4.2 ст.4 Закону № 168, згідно якого „у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни”, колегія суддів вважає за даних обставин недоречним.

Крім того, всупереч положень ч.2 ст.71 КАС України податковим органом не спростована встановлена судом першої інстанції відсутність факту заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 32 121 грн., з огляду на те, що позивачем у періоді, який перевірявся, здійснено нарахування ПДВ в сумі 25 345,59 грн. за спірними господарськими операціями з передачі в межах балансу товарів (робіт, послуг), а також проведено спірні господарські операцій з передачі в межах балансу товарів (робіт, послуг), за якими не нарахований ПДВ на товари (роботи, послуги), при придбанні яких суми ПДВ в сумі 7814,12 грн. не були включені Товариством до складу податкового кредиту.

Щодо заниження податку на додану вартість у березні 2007 р. у розмірі 312 грн.

Спірним питанням сторін є правомірність віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по господарській операції з проведення обстежувальних робіт будівлі дитячого садка №35, який, на думку податківців, не використовується у господарській діяльності платника податків.

Так, позиція скаржника стосовно того, що будівля дитячого садка відноситься до невиробничих фондів та не використовується у господарській діяльності платника, спростовується матеріалами справи: рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 257/1 від 03.09.2002 р., яким надано згоду ЗАТ «ЗОЖК» на виключення дошкільного навчального закладу № 35 (б.Вітчизняний, 5) з переліку дошкільних навчальних закладів міста; використанням приміщень за адресою: м.Запоріжжя, б.Вітчизняний, 5 у господарській діяльності позивача, а саме надання приміщень будівлі в оренду з отриманням орендної плати (доходу) (договір оренди № 458Р від 01.10.2007 р.).

Про наявність вищезазначеного договору оренди № 458 Р від 01.10.2007 р. позивач заявляв ще у первинній скарзі від 25.04.2008 р. № 1669/7, поданій в межах процедури адміністративного оскарження до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, тому доводи скаржника про те, що позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не надано доказів того, що об’єкт нерухомості –дитячий садок, обліковується у Товариства, як виробничі фонди, колегією суддів до уваги не приймаються.

Витрати ж, понесені позивачем, в зв’язку з проведенням обстежувальних робіт будівлі дитячого садка № 35 у розмірі 312 грн. підтверджуються договором від 18.12.2006 р. №18/12/06, укладеним між ЗАТ «ЗОЖК» з ПП "НВФ "Мій будинок", та належним чином оформленої податкової накладної, виписаної ПП "НВФ "Мій будинок".

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою їх подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для господарських операцій у межах господарської діяльності платника податків.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно відображено у податковому обліку суму податку на додану вартість за проектно-обстежувальні роботи, проведені ПП «НВФ «Мій будинок».

З огляду на викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000190804/1 від 23.06.2008 р. про визначення Товариству податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 48649,50 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 р. у справі №2а-231/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2009 р. у справі №2а-231/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк