Постанова № 29865889, 30.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. справа № 2а/0470/8714/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпостач КР»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ТОВ «Шляхпостач КР» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2011 № 0000440720, № 0000430720, винесені СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ДПС.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Шляхпостач КР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вєнтек», за результатами якої складено Акт № 80/08-07-207/36510824 від 04 липня 2011 року.

На підставі вищевказаного Акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000440720 від 12 липня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Шляхпостач КР» за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 500001,00 грн., з якої 500000,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0000430720 від 12 липня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Шляхпостач КР» за платежем з податку на прибуток підприємств у розмір 625001,00 грн., з якої 625000,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Вєнтек».

Скасовуючи такі рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушень з боку податкового органу при проведенні перевірки та оформленні її результатів, а саме висновки, викладені в акті перевірки, не ґрунтуються на системному аналізі первинних бухгалтерських документів, а тому не можуть вважатися об'єктивними та доведеними, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 лютого 2011 року між ТОВ «Шляхпостач КР» та ТОВ «Вєнтек» було укладено договір поставки, відповідно до положень якого постачальник приймає на себе зобов'язання згідно з умовами договору поставки Покупцю (Позивач) продукцію виробничо-технічного призначення і/або товари народного призначення, а Покупець зобов'язується згідно з умовами договору прийняти продукцію та оплатити її.

Відповідно до розділу 3 Договору поставка продукції здійснюється згідно з Міжнародними Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року. Постачальник зобов'язується надати Покупцю одночасно з продукцією оригінали документів, передбачених законодавством України для даного виду продукції.

Згідно зі статтею А.3 умов поставки СРТ Правил ІНКОТЕРМС, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям. Витрати по поставці несе продавець.

Статтею А.8 вказаних правил передбачено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення у відповідності зі статтею А.3 (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення).

Порядок оформлення документів на перевезення закріплено Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п. 1 Правил, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.5. та 11.7 п. 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не надав суду документи, які підтверджують факт поставки товару за вищевказаним договором (товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо).

Також суд зазначає, що позивачем не було надано ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи копії довіреностей на одержання продукції від ТОВ «Вєнтек», які мали бути виписані відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318.

Таким чином відсутність первинних документів, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару за укладеним договором з ТОВ «Вєнтек».

Додатково висновки відповідача підтверджуються відомостями, наданими податковим органом, в якому знаходиться на обліку контрагент позивача (Акт перевірки від 26.05.2011 № 1283/233/36494829).

Відповідно до ч.1 ст.9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином відсутність первинних документів, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару за укладеними договорами з ТОВ «Вєнтек».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що тягне за собою її скасування із прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0470/8714/11 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпостач КР» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 04 лютого 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров