Ухвала суду № 29866683, 21.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6870/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-1670/6870/12

за позовом Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Елтік"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "Елтік", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005761502/208 від 11.10.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0005761502/208 від 11 жовтня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Елтік" витрати зі сплати судового збору у розмірі 421 грн. 88 коп. (чотириста двадцять одна гривня вісімдесят вісім копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "Елтік", ідентифікаційний код 33001006, є юридичною особою, взяте на податковий облік у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби та зареєстроване платником податку на додану вартість з 14.02.2012 р., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 200026731, індивідуальний податковий номер 330010016020.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Елтік" з податку на додану вартість за липень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.09.2012 року № 80/15-222/33001006 (а.с. 66-69), яким встановлені порушення позивачем п. 4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005761502/208, яким Приватному підприємству "Виробничо - комерційна фірма "Елтік" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9049831131 від 17.08.2012 р. за липень 2012 року на суму 42188 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. Відповідачем не доведено порушення позивачем п. 4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з висновків акта перевірки від 14.09.2012 року № 80/15-222/33001006, в декларації з ПДВ за липень 2012 р. платником податків задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) в розмірі 42188 грн., та зроблено висновок про те, що підтвердження правомірності нарахування зазначеного від'ємного значення здійснюватиметься після отримання підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту шляхом отримання відповідей на надіслані запити про проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання, а тому сума задекларованого підприємством від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що задекларована у декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 42188 грн. вважається непідтвердженою (а.с. 67,68).

Проте, відповідачем не проведено та не відображено у акті перевірки детального аналізу складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування від'ємного значення ПДВ за липень 2012 року.

В ході розгляду справи представник відповідача не зміг надати пояснення та не надав відповідного розрахунку суми від'ємного значення.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пояснень представника позивача, в зв'язку з неможливістю виконання своїх зобов'язань в частині поставки товару, ПП «ВКФ «Елтік» повернуло отриману від ПП «ТД Імідж» попередню оплату в липні 2012 року на загальну суму 262 500,00 грн., що і знайшло своє відображення в декларації по ПДВ за липень 2012 року та призвело до від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 42188,00 грн.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Елтік" (постачальник) та Приватним підприємством "Торговий дім "Імідж" (покупець) укладено договір поставки товару № 15/05 від 15.05.2012 року (а.с. 90-92) та договір поставки товару № 25/06-01 від 25.06.2012 року (а.с. 93-95), за умовами яких позивач повинен був поставити та передати у власність покупцю дизельне пальне та бензин А-95.

На виконання умов зазначених договорів поставки Приватне підприємство "Торговий дім "Імідж" перерахувало позивачеві кошти в загальній сумі 262500 грн., що підтверджується випискою руху коштів по банківському рахунку позивача (а.с 103-111).

Позивачем виписано Приватному підприємству "Торговий дім "Імідж" податкові накладні на загальну суму 262500 грн., з них ПДВ - 43750 грн.: від 18.05.2012 року № 34, від 16.05.2012 року № 32, від 17.05.2012 року № 33, від 15.05.2012 року № 31, від 27.06.2012 року № 36, від 26.06.2012 року № 35.

Листами від 19.07.2012 р. № 19/07-12 та від 13.07.2012 р. № 13/07-12 Приватне підприємство "Торговий дім "Імідж" звернулося до позивача з проханням повернути передплату за перераховані за договорами кошти у зв'язку з невиконанням умов договорів (а.с. 96, 97).

Позивачем перераховано Приватному підприємству "Торговий дім "Імідж" кошти на загальну суму 262500 грн., у тому числі ПДВ - 43750 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно листа № 19/07-12 від 19.07.2012 р. по дог. № 15-05 від 15.05.12 р." та "Повернення коштів згідно листа № 13/07-12 від 13.07.2012 р.", що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 98-102).

У зв'язку з цим, позивачем виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (а.с. 119-124): № 40 від 16.07.2012 р. до податкової накладної від 27.06.2012 р. № 36; № 39 від 16.07.2012 р. до податкової накладної від 26.06.2012 р. № 35; № 41 від 20.07.2012 р. до податкової накладної від 16.05.2012 р. № 32; № 42 від 23.07.2012 р. до податкової накладної від 17.05.2012 р. № 33; № 43 від 24.07.2012 р. до податкової накладної від 15.05.2012 р. № 31; № 44 від 25.07.2012 р. до податкової накладної від 18.05.2012 р. № 34.

Дані розрахунки вручені покупцю, що підтверджується відміткою про отримання розрахунку із зазначенням дати та підпису покупця, а також відображені у додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ" до декларації позивача з ПДВ за листопад 2012 року (а.с. 131).

Колегія суддів зауважує на той факт, що положення ст. 192 Податкового кодексу України зобов'язують постачальника та отримувача при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту провести відповідне коригування.

Так, відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаних норм законодавства позивачем складені розрахунки, які вручені Приватному підприємству "Торговий дім "Імідж" у липні 2012 року, що підтверджується відповідними відмітками на зазначених розрахунках коригування (а.с. 119-124).

З огляду на викладене, у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ саме у липні 2012 року, що ним і було зроблено.

В акті перевірки та в апеляційній скарзі відповідач посилається на відомості бази даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС, відповідно до якої встановлено розбіжність між позивачем та ПП "ТД Імідж" в травні 2012 року на суму 35,3 тис. грн., в червні 2012 року -8,5 тис. грн., а саме: ПП "ТД Імідж" не проведено розрахунок коригування з позивачем на загальну суму 43,8 тис. грн. (а.с. 56).

Проте, даний висновок повністю спростовується документами, наданими ПП "ТД Імідж", а саме:

- податковою декларацією з ПДВ № 90500126 за липень 2012 р.;

- розрахунком коригування сум ПДВ № 9050012608;

- розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром виданих та отриманих податкових накладних N9 9050012527;

- уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань, з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

- поясненням ПП «ТД «Імідж» на ім'я начальника Кременчуцької ОДПІ.

Крім того, можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності або порушення щодо оформлення податкової звітності ПП "ТД Імідж" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також, в апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає припущення, що « таке декларування дає змогу проводити відповідні маніпулювання податковою звітністю з метою мінімізації поточних податкових зобов'язань та штучного створення, потрібної суми бюджетного відшкодування» і посилається на ст. 4 наказу ДПС України від 19.06.2012р. № 522 «Про затвердження регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ, якими задекларовано від'ємне значення та / або бюджетне відшкодування податку на додану вартість".

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що даний документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції, а тому носить не нормативно-правовий, а рекомендаційний характер.

Таким чином, висновок, зазначений в Акті перевірки «до надходження відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок сума задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларована по декларації з податку на додану вартість за липень 2012року в розмірі 42188,00, вважається не підтвердженою» є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Крім того, відповідачем не надано жодних письмових запитів податкового органу щодо проведення зустрічних звірок по ланцюгу постачання, складених та направлених під час проведення камеральної перевірки з відповідними доказами їх направлення.

Листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. № 8073/7/16-1617 "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" роз'яснено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); - даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; 3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; 4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; 5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); 7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

В акті перевірки не зафіксовано жодних із зазначених вище розбіжностей.

З огляду на викладене, на час проведення камеральної перевірки (14.09.2012 року) та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (11.10.2012 року) позивачем та його контрагентом ПП "ТД Імідж" здійснено коригування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів факт порушення позивачем п. 4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005761502/208 від 11 жовтня 2012 року є необґрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-1670/6870/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 26.02.2013 р.