Ухвала суду № 29866434, 26.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-12985/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника відповідача - Лукянцев С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-12985/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Електросервіс»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Електросервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просив скасувати наказ Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 490 від 25.05.12 р. «Про проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «НВФ «Електросервіс», визнати протиправними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «НВФ «Електросервіс» з ПП «Баварія-Ф» з питань податкового законодавства за жовтень 2011 р., про що складений акт № 1675/221/35585752 від 11.06.12 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.13 р. по справі № 2а-12985/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.13 р. по справі № 2а-12985/12/2070 і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що начальником Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби був виданий наказ № 490 від 25.05.12 р. «Про проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «Науково-виробнича фірма «Електросервіс» (а.с. 37). На підставі цього наказу була проведена позапланова виїзна документальна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства 2011 р., за результатами якої був складений акт № 1675/221/35585752 від 11.06.12 р. (а.с. 13-21).

Видачі наказу та проведенню перевірки передувала направлення відповідачем на адресу позивача запит вих. № 2084/10/20-019 від 06.02.12 р. (а.с. 46-47) про надання інформації та її документального підтвердження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що залучений до матеріалів справи запит відповідача вих. № 2084/10/20-019 від 06.02.12 р. не містить жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства і в порушення приписів ст. 42 ПК України не скріплений печаткою податкового органу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів ст. 73 ПК України, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді, а тому оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

В обґрунтування даних висновків суд першої інстанції послався на положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 20.1.4, п. 20.1.6 ст. 20, п. 78.1.1 ст. 78, ст. 42, п. 73.1, п. 73.3 ст. 73 ПК України. Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України, де зазначено, що такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

В п. 78.1.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст. 42 та ст. 73 ПК України, суд першої інстанції зробив висновок, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Оскільки в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не подав доказів та не навів доводів обґрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

Розглядаючи вказаний адміністративний спір, суд першої інстанції також керувався положеннями ч. 1 ст. 244-2 КАС України та взяв до уваги постанову Верховного Суду України від 24.12.06 р. у справі Господарського суду Вінницької області № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (ст. 7, ст. 8, ст. 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

В апеляційній скарзі відповідач не спростовує того, що ним на адресу позивача був направлений запит, який не був скріплений печаткою і який не містив даних про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на тому, що перевірка була обумовлена даними про порушення податкового законодавства контрагентами позивача по господарським операціям.

Також апелянт вважає безпідставним посилання позивача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.12 р. по справі № 2-а-1624/12/2070 у відсутності доказів набрання нею чинності.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що підставою для задоволення позову є порушення відповідачем порядку призначення перевірки, а не факти здійснення господарських операцій з конкретними контрагентами. При цьому суд першої інстанції послався не на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.12 р. по справі № 2а-1624/12/2070, а на постанову Верховного Суду України від 24.12.06 р., яка є чинною з моменту її ухвалення.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.13 р. по справі № 2а-12985/12/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-12985/12/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-12985/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Електросервіс» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04.03.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська