Ухвала суду № 29865285, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/64506/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.

секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Грязон Р. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Дизельгазсервіс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства "Дизельгазсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

Приватне підприємство "Дизельгазсервіс" (далі - ПП "Дизельгазсервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (далі - ДПІ у м. Черкаси) в якому просило визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року позов ПП "Дизельгазсервіс" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкаси задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року скасовано. У задоволені позовних вимог ПП "Дизельгазсервіс" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ПП "Дизельгазсервіс" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року.

ДПІ у м. Черкаси подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ПП "Дизельгазсервіс".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Черкаси з 23.01.2012 року по 27.01.2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Дизельгазсервіс»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія Тегра»з питань, які стали предметом оскарження за серпень, вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 03.02.2012 року №85/23-2/33903256.

В акті перевірки встановлено порушення: вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 681 162 грн.; вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень, вересень 2011 року на суму 592315 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкаси прийняла податкове повідомлення-рішення №0000612301 від 16.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 740394, 00 грн., в тому числі за основним платежем 592315, 00 грн., за штрафними санкціями 148079, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000622301 від 16.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 681162, 00 грн.

ПП «Дизельгазсервіс»оскаржило зазначені рішення в адміністративному порядку. ДПС в Черкаській області прийнято рішення від 20.04.2012 року №7592/10-210, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси №0000622301 від 16.02.2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 681162, 00 грн. і скаргу ПП «Дизельгазсервіс»в цій частині - без задоволення, скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси №0000612301 від 16.02.2012 року частково, на 148079, 00 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині, на 592315, 00 грн. збільшеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, залишає зазначене податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ПП «Дизельгазсервіс»в цій частині - без задоволення.

За результатами розгляду скарги від 23.02.2012 року ДПІ у м. Черкасах було винесене податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 року №0001062301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 592315, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП «Дизельгазсервіс»було подано повторну скаргу до ДПС України. За результатами розгляду повторної скарги ДПС України прийняла рішення від 22.05.2012 року №8743/6/10-2115, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах №0000622301 від 16.02.2012 року, №0000612301 від 16.02.2012 року та в зазначеній частині рішення, прийняте за розглядом скарги, а в іншій частині рішення, прийняте за розглядом скарги та податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 року №0001062301 -скасовано, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 22.05.2012 року №8743/6/10-2115, ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 року №0002692301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість ПП «Дизельгазсервіс»на загальну суму 148079, 00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 148079, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Дизельгазсервіс»та ТОВ «Компанія Тегра»укладено договір поставки №01/08 від 01.08.2011 року. Виконання зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про фактичне здійснення господарських операцій з поставки пічного палива та мазуту між позивачем та ТОВ «Компанія Тегра» у серпні, вересні 2011 року.

Також судом першої інстанції зазначено, що позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимоги статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за серпень, вересень 2011 року за податковими накладними, виданими ТОВ «Компанія Тегра», надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року та залишення в силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дизельгазсервіс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року -скасувати.

Залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров