Ухвала суду № 29864896, 06.03.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/166/13 Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: ч.4 ст.191 КК України Чечот А.А. Доповідач в апеляційній інстанції Ваврів І.З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Вавріва І.З.

суддів Попельнюха Р.О., Шкреби Р.Д.

при секретарі Єгоровій С.А.

за участю:

прокурора Кругляк Н.М.

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника

цивільного позивача ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженої ОСОБА_5, та засудженої ОСОБА_5 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 р., яким засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н.,

уродженку с. Товмач Шполянського району Черкаської області,

громадянку України, з вищою освітою, одружену,

до затримання працювала директором ПП «Ангеліна»,

директор КС «Георгій», жительку АДРЕСА_3, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2, раніше судиму 08 серпня

2007 року Придніпровським районним судом м. Черкаси

за ст.ст.362 ч1, 345 ч.1, 342 ч.2, 279 ч.1, 296 ч.1, 162 ч.2 КК України

до 4 років 09 місяців позбавлення волі; постановою

Іллічівського райсуду м. Маріуполя Донецької області

від 19.05.2009 року звільнена від відбування покарання

умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 21 день.

- за ч.4 ст.191 до 6 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарчою діяльністю строком на 3 роки;

- ч.4 ст.358 КК України до 6 місяців арешту.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарчою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 серпня 2007 р. і остаточно визначено до відбуття покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарчою діяльністю строком на 3 роки.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 залишено попередній тримання під вартою.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженку с. Товмач Шполянського району Черкаської області, громадянку України, із середньою освітою, одружену, не працюючу, жительку АДРЕСА_2, раніше не судиму, -

- за ч.4 ст.191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарчою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено засуджену ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням та встановлено відносно неї іспитовий термін 3 роки.

На підставі п.п.2,3 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_6 залишено попередній підписку про невиїзд.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 28 875 грн..

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 21 737, 00 грн..

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 33 915, 00 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» матеріальну шкоду в сумі 2 073 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5 витрати за проведення по справі судово - почеркознавчої експертизи в сумі 3 879, 30 грн., перерахувавши кошти на рахунок: Одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

Стягнуто з ОСОБА_6 витрати за проведення по справі судово - почеркознавчої експертизи в сумі 3 879, 30 грн., перерахувавши кошти на рахунок: Одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

Вирішена доля речових доказів.

Як визнав суд, ОСОБА_5 відповідно протоколу № 1 засновницьких зборів громадської організації "Довіра" від 01 січня 2000 р. обрана головою правління МГО "Довіра". Відповідно до своїх службових обов'язків, передбачених статутом вищевказаної організації, здійснюючи керівництво роботою правління, являючись безпосереднім організатором виконавчої діяльності, здійснюючи організаційно-розпорядчі функції, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливою метою, за попередньою змовою з комерційним директором підприємства "Ангеліна" ОСОБА_6, яка відповідно до наказу від 30 травня 2004 р. призначена на посаду директора підприємства "Ангеліна", згідно статуту даного підприємства наділена організаційно-розпорядчими функціями, зокрема здійснювала господарську діяльність, укладала договори, затверджувала структуру та штатний розклад, видавала накази та розпорядження, а також здійснювала іншу керівну діяльність, зловживаючи своїм службовим становищем з корисливою метою вчинили злочини, пов'язані з незаконним заволодінням чужим майном, а саме грошовими коштами громадян, шляхом укладення подвійних договорів на дольову участь в будівництві квартир.

Так, ОСОБА_5, будучи головою правління МГО "Довіра", за попередньою змовою з комерційним директором підприємства "Ангеліна" ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 19 травня 2004 року уклали з ОСОБА_9 договір № 6 на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_5 в м. Черкаси, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно знали, що аналогічний договір № 72 на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_5 в м. Черкаси був укладений ними 04.07.2005 р. з ОСОБА_8. Згідно умов укладеного договору, ОСОБА_9 на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" сплачено 21 737 грн., а ОСОБА_8 на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" сплачено 28 875 грн.. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх обов'язків, зазначених у п.п. 3.2, 3.3 договору № 6 на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_5 в м. Черкаси, не виконали, а грошові кошти, сплачені ОСОБА_9, не повернули, чим завдали останньому матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 21 737 грн.

Вона ж, будучи головою правління МГО "Довіра", продовжуючи свій злочинний умисел, повторно за попередньою змовою з комерційним директором підприємства "Ангеліна" ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 15 червня 2004 року уклали з ОСОБА_10 договір № 12 на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_6 в м. Черкаси, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно знали, що аналогічний договір № 12 на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_6 в м. Черкаси був укладений ними 26.05.2004 р. з ОСОБА_11. Згідно умов укладеного договору, ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" сплачено 33 915 грн., а ОСОБА_11 на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" сплачено 23 665 грн.. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх обов'язків, зазначених у п.п. 3.2, 3.3 договору № 12 на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_6 в м. Черкаси, не виконали, а грошові кошти, сплачені ОСОБА_10, не повернули, чим завдали останній матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 33 915 грн..

Вона ж, будучи головою правління МГО "Довіра" продовжуючи свій злочинний умисел, повторно за попередньою змовою з комерційним директором підприємства "Ангеліна" ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем 22 червня 2005 року уклали з ОСОБА_12 договір № б/н на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_7 в м. Черкаси, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно знали, що аналогічний договір № 60 на дольову участь у будівництві квартири № 88 в житловому будинку № 20 по вул. Вернигори в м. Черкаси укладений ними 02.03.05 р. з ОСОБА_13. Згідно умов укладених договорів, ОСОБА_12 сплатила ОСОБА_5 готівкою 52 735 грн., а ОСОБА_13 сплатила на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" 19 875 грн. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх обов'язків, зазначених у п.п. 3.2, 3.3 договору № б/н на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_7 в м. Черкаси не виконали, а грошові кошти, сплачені ОСОБА_12, не повернули, чим завдали останній матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 52 735 грн..

Вона ж, будучи головою правління МГО "Довіра" продовжуючи свій злочинний умисел, повторно за попередньою змовою з комерційним директором підприємства "Ангеліна" ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 08 липня 2005 року уклали з ОСОБА_8 договір № 74 на дольову участь у будівництві квартири № 75 в житловому будинку АДРЕСА_7 в м. Черкаси, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно знали, що аналогічний договір №11 на дольову участь у будівництві квартири № 75 в житловому будинку АДРЕСА_7 в м. Черкаси був укладений ними 26.05.2004 р. з ОСОБА_11 Згідно умов укладеного договору, ОСОБА_8 на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" сплачено 28 875 грн., а ОСОБА_11 на розрахунковий рахунок підприємства "Ангеліна" сплачено 22 386 грн.. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх обов'язків, зазначених у п.п. 3.2, 3.3 договору № 74 на дольову участь у будівництві квартири № 75 в житловому будинку АДРЕСА_7 в м. Черкаси, не виконали, а грошові кошти, сплачені ОСОБА_8, не повернули, чим завдали останній матеріальної шкоди на загальну суму 28 875 грн.

Також ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів використала завідомо підроблений документ - довідку про доходи, видану 14.07.2009р. від ПП "Ангеліна" МГО "Довіра" заповнену на її ім'я, подавши дану довідку працівникам відділення № 17 Черкаського ГРУ "Приватбанк", розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 33 при оформленні договору на отримання кредитної картки з кредитним лімітом 2 000 гривень.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині вирішення цивільного позову ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк». Окрім того, вказує на неправильне визначення судом порядку та розміру відшкодування судових витрат з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також неправильно застосований кримінальний закон при призначенні судом покарання.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, прокурор посилається на те, що задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 2 073 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» судом не враховано, що дані про наявність у діях ОСОБА_5 ознак ст.190 КК України, як способу заволодіння майном банківської установи, у справі відсутні, тоді як склад злочину, передбачений ст.358 КК України, є формальним, тобто визнання його закінченим за умови виконання дій, пов'язаних із використанням підроблених документів не потребує настання будь-яких наслідків, у зв'язку з чим питання розгляду позовних вимог банку є цивільно-правовими відносинами, які відповідно до вимог ст.28 КПК України (в редакції 1960 р.) не підлягають розгляду в рамках даної кримінальної справи. Тому в цій частині просить вирок суду скасувати і направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Одночасно ставить питання про зміну вироку в частині розподілу судових витрат між засудженими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки вважає, що суд розподілив їх у рівних частинах і не прийняв до уваги, що частина експертиз були проведені лише по злочинах, які інкриміновані ОСОБА_5, а часина - по злочинах, які вони вчинили обоє.

Також, не оспорюючи виду та строку обраного засудженій покарання, просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_5 покарання, посилаючись на те, що суд не врахував ті обставини, що один із злочинів вона вчинила до постановлення вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 серпня 2007 року, а один - під час умовно дострокового звільнення і тому покарання повинно бути призначено відповідно до положень ст.70 ч.ч.1, 4 та ст.71 КК України.

Захисник ОСОБА_3, в інтересах засудженої ОСОБА_5, подав апеляцію, в якій, не оспорюючи доведеності вини та юридичної кваліфікації дій засудженої, просить вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012р. в частині задоволення позову про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 2 073 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» змінити, відмовивши у задоволенні цього позову. На думку апелянта суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.28, 50, 324, 328 КПК України (в редакції 1960 р.), оскільки не врахував, що у матеріалах справи відсутні докази про заподіяння засудженою ОСОБА_5 шкоди ПАТ КБ «Приватбанк».

За змістом апеляції засудженої ОСОБА_5, остання, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності своєї вини у вчиненні злочину, кваліфікації судом її дій та призначеного покарання, а також не наводячи аргументованих доводів в обґрунтування поданої апеляції стверджує, що розгляд кримінальної справи проводився незаконним складом суду, вирок постановлений з істотним порушенням КПК України, а протоколи судових засідань є сфальсифіковані. Вказує на те, що постанова про порушення кримінальної справи їй не вручалася, протокол її затримання під час досудового слідства не складався, законність затримання не перевірялася. Також зазначає про фальсифікацію актів про відмову нею від отримання обвинувального висновку та від ознайомлення з матеріалами справи. Просить скасувати вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012р. та звільнити її з-під варти.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції засуджена ОСОБА_5 відмовилась надавати пояснення з приводу поданої нею апеляції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Черкаської області; міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» і повернути справу у цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, а також змінити вирок в частині призначеного ОСОБА_5 покарання і, залишивши вид і строк покарання такими ж як обрав суд першої інстанції, призначити покарання відповідно до положень ст.70 ч.ч.1, 4 та ст.71 КК України, а також провести розподіл судових витрат по справі між засудженими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за проведені експертизи з урахуванням інкримінованих їм злочинів, по яких проводились ці експертизи; захисника ОСОБА_3, який просить змінити вирок місцевого суду та відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» з мотивів, наведених ним в апеляції; засуджену ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_4, які вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року вважають законним та обґрунтованим і тому просять залишити його без зміни; представника цивільного позивача ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7, який заперечив щодо задоволення апеляції прокурора в частині вирішення цивільного позову і зазначивши про заподіяння ОСОБА_5 матеріальних збитків банківській установі просить вирок суду в частині задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» залишити без зміни; провівши частково судове слідство по справі в частині дослідження обставин, що стосуються застосування кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_5, вирішення цивільного позову пред'явленого ПАТ КБ «Приватбанк» та розміру судових витрат, що підлягають стягненню із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6; перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задовольнити, а апеляції захисника ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_5 - задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними та потягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновки про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй злочинів суд зробив на підставі ретельно досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.

Обґрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини засудженої у привласненні чужого майна та використанні завідомо неправдивого документу, суд у вироку вірно зіслався на показання потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, (т.7 а. с.259-260) які, будучи допитаними в судовому засіданні, підтвердили, що з метою придбання житла уклали угоди з підприємством, яке очолювала ОСОБА_5, а також провели оплату за придбане ними житло. Незважаючи на це, з придбаних ними квартир вони всі були виселені, оскільки ці квартири попередньо були продані іншим особам.

Аналогічні обставини щодо привласнення ОСОБА_5 грошових коштів осіб, які мали намір придбати житло, підтверджені показаннями потерпілої ОСОБА_12, з яких суд встановив, що нею було укладено угоду на дольову участь у будівництві житла і передано за це житло гроші безпосередньо ОСОБА_5. Проте, у придбаній нею квартирі вона не може проживати, оскільки там проживають інші люди, яким це житло також було продано. (т.1 а. с.86-88)

Показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які були досліджені судом першої інстанції, підтверджено факт укладення договорів ОСОБА_5 з різними особами на придбання одного й того ж житлового приміщення та отримання від цих осіб коштів в оплату за придбане житло.

Показання вищевказаних потерпілих та свідків, які місцевий суд поклав в основу обвинувачення ОСОБА_5 за ст.191 ч.4 КК України, об'єктивно стверджуються висновками судових почеркознавчих експертиз, якими встановлено, що підписи у договорах на дольову участь у будівництві квартир, оплату за які провели потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виконані ОСОБА_5 (т.5 а.с.227-237, т.6 а.с.135-154).

Обґрунтованість висновку суду першої інстанції про використання ОСОБА_5 завідомо неправдивого документа, за що вона засуджена за ст.358 ч.4 КК України, стверджується експертними висновками, якими підтверджено фіктивність довідки про доходи від 14 липня 2009 року № 014 виданий ПП «Ангеліна», яку засуджена подала у відділення банку для отримання кредитної карти.

Окрім того, допитна в судовому засіданні першої інстанції засуджена ОСОБА_6, підтвердила, що вона, як керівник ПП «Ангеліна» жодних довідок ОСОБА_5 не видавала і, в тому числі, довідку про доходи останній не підписувала.

З огляду на вищенаведене, факт вчинення ОСОБА_5 злочинів, за які її засуджено Соснівським районним судом м. Черкаси, сумнівів у колегії суддів не викликає.

Що стосується доводів засудженої ОСОБА_5 про невручення їй постанови про порушення кримінальної справи та відсутність протоколу її затримання під час досудового слідства, то вони є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

Зокрема, копія постанова про порушення кримінальної справи від 18 червня 2010 року вручена ОСОБА_5 05 липня 2010 року, про що свідчить протокол вручення копії постанови про порушення кримінальної справи, в якому вона власноручно засвідчила факт отримання копії постанови. (т.1 а. с.3, 11)

Копія постанови про порушення кримінальної справи від 04 вересня 2010 року вручена ОСОБА_5 11 лютого 2012 року. (т.4 а. с.2)

Не відповідають дійсності твердження засудженої ОСОБА_5 про фальсифікацію актів про відмову нею від отримання обвинувального висновку та від ознайомлення з матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання від 05 червня 2012 року, під час попереднього судового розгляду обвинувальний висновок вручався обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_18 При цьому, ОСОБА_6 отримала обвинувальний висновок, про що написала розписку, а ОСОБА_5 відмовилась від його отримання, у зв'язку з чим було складено відповідний акт, в якому головуючий по справі, секретар судового засідання та захисник обвинуваченої ОСОБА_5 засвідчили факт її відмови від отримання обвинувального висновку. (т.9 а. с.8-11)

Факт відмови обвинуваченої ОСОБА_5 від ознайомлення з матеріалами справи зафіксовано протоколами пред'явлення обвинуваченому та захиснику матеріалів справи від 24 квітня 2012 року, 08 травня 2012 року, 10 травня 2012 року, 11 травня 2012 року, відповідно до яких ОСОБА_5 в присутності свого захисника ОСОБА_3 відмовилась як від ознайомлення з матеріалами справи, так і від підпису щодо своєї відмови. (т.8 а.с.96, 116, 124, 126)

Крім того, пред'явлення ОСОБА_5. для ознайомлення матеріалів кримінальної справи проводилось із використанням відеозапису, який в подальшому було продемонстровано їй та захиснику ОСОБА_3, про що свідчать протоколи демонстрування відеозапису від 11 травня 2012 року та 12 травня 2012 року. (т.8 а. с.127, 128)

Твердження засудженої ОСОБА_5 про незаконність складу Соснівського районного суду м. Черкаси, яким розглядалася кримінальна справа про її обвинувачення, а також про фальсифікацію протоколів судового засідання колегія суддів вважає виключно суб'єктивною думкою апелянта, оскільки на її підтвердження як в апеляції так і під час розгляду справи в апеляційній інстанції не наведено жодних аргументованих доводів, а тому не може братися до уваги як доказ незаконності постановленого вироку.

Разом з тим, доводи прокурора про незаконність вироку в частині вирішення цивільного позову ПАТ КБ «Приватбанк», неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання та неправильний розподіл судових витрат по справі між засудженими заслуговують на увагу.

Так, задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 2 073 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» судом не враховано, що відповідно до вимог ст.50 КПК України (в редакції 1960 року) цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги банківської установи обумовлені невиконанням ОСОБА_5 умов виплати цивільно-правових зобов'язань по поверненню кредитних коштів, отриманих у вказаній банківській установі за відповідним договором. При цьому, цивільний позивач пов'язує їх із вчиненням ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст.358 КК України.

Проте, дані про наявність у діях ОСОБА_5 ознак шахрайства, як способу заволодіння майном банківської установи, у справі відсутні,

Склад злочину, передбачений ст.358 КК України, є формальним, тобто - визнання його закінченим, за умови виконання дій, пов'язаних із використанням підроблених документів не потребує настання будь-яких наслідків. Тому, за відсутності причинного зв'язку між діями ОСОБА_5, передбаченими ст.358 КК України та невиплатою останньою кредитних коштів за договором між фізичною особою та банківською установою, питання розгляду позовних вимог банку є цивільно-правовими відносинами, які відповідно до вимог ст.28 КПК України не підлягають розгляду в межах даної кримінальної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищевказаний вирок в частині вирішення цивільного позову ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» слід скасувати та повернути у цій частині справу на новий судовий розгляд.

Призначаючи покарання засудженій ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно визначив його вид та строк, який, на думку колегії судів, повністю відповідає ступеню тяжкості вчинених нею злочинів та особі засудженої і є достатнім та необхідним для її виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, однак неправильно застосував кримінальний закон, що регламентує порядок призначення кримінального покарання.

Як слідує з матеріалів справи, злочин, передбачений ст.191 ч.4 КК України, за який ОСОБА_5 засуджена вироком Соснівського районного суду м. Черкаси 22 листопада 2012 року, був вчинений до постановлення вироку Придніпровського районного суд від 08 серпня 2007 року, а злочин, передбачений ст.358 ч.4 КК України - під час умовно-дострокового звільнення від відбування вказаного вироку.

За таких обставин, призначаючи покарання ОСОБА_5 за новим вироком, суд першої інстанції повинен був керуватися вимогами ч.4 ст.70 КК України та роз'ясненнями, наданими в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", відповідно до яких коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Таким чином, вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року в частині призначення покарання засудженій ОСОБА_5 слід змінити та призначити їй покарання із застосуванням положень ст.70 ч.4 КК України, а саме - призначити покарання за ч.4 ст.191 КК України; на підставі ч.4 ст.70 КК України визначити покарання за сукупністю злочинів, вчинених згідно вироку Придніпровського районного суд м.Черкаси від 08 серпня 2007 року; призначити покарання за ч.4 ст.358 КК України; визначити покарання за сукупністю злочинів згідно ч.1 ст.70 КК України і остаточно визначити покарання за сукупністю вироків у відповідності до ч.1 ст.71 КК України.

Відповідно до ст.324 КПК України (в редакції 1960 року) постановляючи вирок, суд повинен вирішити на кого повинні бути покладені судові витрати і в якому розмірі.

За змістом глави 7 КПК України (в редакції 1960 року), яка регламентує порядок відшкодування судових витрат, при засудженні у справі декількох осіб судові витрати підлягають стягненню у долевому порядку з урахуванням вини та ступеня відповідальності у вчиненні злочину, в яких встановлено їх спільну участь.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року судові витрати за проведення під час досудового слідства шести експертиз стягнуто в рівних частинах із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - по 3 879, 30 грн.

Проте, місцевим судом не враховано, що дві експертизи по даній кримінальній справі (№ 620 від 05.01 2012 р., та № 1/122 від 08.02.2012 р.) на загальну суму 2 538 грн. проведено по епізоду використання завідомо неправдивого документа, за який засуджена лише ОСОБА_5 (т.4 а.с.117-136, 179-187), а чотири експертизи (№ 1/1151 від 16 грудня 2011 р., № 1/171 від 27.12.2011 р., № 1/71 від 06.02.2012 р., № 1/92 від 08.02.2012 р.) на загальну суму 4 653 грн. проведено при розслідуванні злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України, за який засуджено як ОСОБА_5, так і ОСОБА_6 (т.5 а. с.139-150, 226-237, т.6 а. с.73-93, 134-154)

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові витрати між засудженими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні бути розподілені з урахуванням ступеня їх відповідальності за вчинення злочинів, за які вони засуджені, а саме: з ОСОБА_5 стягнути кошти за проведення двох експертиз по епізоду злочинної діяльності, що інкриміновано виключно їй та половину вартості чотирьох експертиз по епізоду злочинної діяльності, вчиненого спільного з ОСОБА_6 - 4 864 грн. 50 коп., а з ОСОБА_6, відповідно, стягнути кошти, що становлять половину вартості чотирьох експертиз по епізоду злочинної діяльності, вчиненого спільного з ОСОБА_5 - 2 326 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задовольнити.

Апеляцію захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженої ОСОБА_5, - задовольнити частково.

Апеляцію засудженої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року в частині призначення покарання засудженій ОСОБА_5 та розміру судових витрат, що підлягають стягненню із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - змінити.

Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч.4 ст.191 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, за які ОСОБА_5 засуджена вироком Придніпровського районного суд від 08 серпня 2007 року та даним вироком, призначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.

Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч.4 ст.358 КК України до 6 місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.

У відповідності до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_5 визначити покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.

Стягнути із засудженої ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009 р/р 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018 за проведення по справі судових експертиз - 4 864 (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 50 коп.

Стягнути із засудженої ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009 р/р 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018 за проведення по справі судових експертиз - 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 50 коп.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року в частині вирішення цивільного позову ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» - скасувати та повернути у цій частині справу у Соснівський районний суд м. Черкаси на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Головуючий

Судді