Постанова № 29863722, 06.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 5017/2105/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяКравчук Г.А.суддіМачульський Г.М. Полянський А.Г.розглянувши касаційну скаргуПершого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі№ 5017/2105/2012 господарського суду Одеської областіза позовомПівденного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМІ-РС" Міністерство оборони України провизнання додаткового договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - Гамалевич Г.М.дов. від 25.12.2012 р.,

відповідача - не з'явились,

третьої особи - Логін Р.А. дов. від 19.11.2012 р.,

прокуратури - Коркішко В.М. посв. № 000729,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2012 р. (суддя - Никифорчук М.І.) у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р. (судді - Бєляновський В.В., Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2012 р. залишено без змін, виключивши з його мотивувальної частини посилання на пропуск позивачем строку позовної давності.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2005 року між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та ТОВ "Олмі - РС" (пайовик) було укладено договір № 227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла, предметом якого є будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового торговельного та адміністративного призначення орієнтовно загальною площею 18 960 кв.м. згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці орієнтовно загальною площею 2,5 га на території військового містечка № 5, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10 та забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей та громадян в порядку пайової участі за рахунок будівництва об'єкту (п. 2.1, п.п. 2.1.1, 2.1.2).

Умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 даного договору передбачено, що передача земельної ділянки замовником під будівництво об'єкту здійснюється після оформлення замовником землевпорядної документації; після введення об'єкту в експлуатацію замовник отримує квартири, загальна площа яких становить 25 % від загальної площі квартир в об'єкті, а пайовик отримує 75 % від загальної площі квартир в об'єкті, нежитлові приміщення соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення.

Відповідно до п. 3.3 договору, розподіл об'єкту після будівництва здійснюється відповідно до вимог п. 3.2 договору після здачі об'єкту в експлуатацію. Остаточні показники кількості квартир та загальної житлової площі об'єкту буде визначено на підставі довідки бюро технічної інвентаризації. Підпунктом 2.1.3 договору сторони передбачили, що з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, пайовик відповідно до звернень замовника, має право надавати замовнику в межах належної останньому, відповідно до результатів будівництва об'єкту, з рахунку частки загальної площі квартир відповідно до п. 3.2.1 договору, квартири в закінчених будівництвом будинках в інших регіонах України та в інших районах міста у порядку та на умовах, що визначені абзацом другим п.п. 3.2.1 договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник зобов'язався, зокрема, включити об'єкт до внутрішньо будівельного титулу будови, одержати у відповідних закладах необхідні вихідні дані і правовстановлюючі документи, отримати необхідні погодження та забезпечити здійснення державної експертизи у відповідних державних органах, здійснити візування на протязі 10 днів підготовленого пайовиком завдання на проектування; направляти свого представника для участі в роботі по опрацюванню та узгодженню проектно -кошторисної документації; оформити необхідні дозвільні документи, необхідні для виконання зобов'язань пайовиком, забезпечити оформлення за рахунок пайовика землевпорядної документації, одержання у встановленому порядку згоди на вилучення земельної ділянки, рішення про вилучення, рішення щодо надання замовнику земельної ділянки, цільовим призначенням якої є будівництво об'єкту та передати генпідряднику у встановленому законодавством порядку під будівництво земельну ділянку згідно з планом землекористування для будівництва об'єкту.

Згідно п. 4.2 договору пайовик зобов'язався прийняти на себе виконання функцій замовника, зокрема, в частині складання планово-технологічного завдання та завдання на проектування, здійснення технічного нагляду за будівництвом, забезпечення у встановленому порядку прийняття об'єкту в експлуатацію та прийняття участі у передачі замовником об'єкту експлуатаційним організаціям, крім того, пайовик зобов'язався укласти договір генерального підряду на будівництво об'єкту, укласти договори на проектування та будівництво об'єкту з генеральним проектувальником та генеральним підрядником, у разі необхідності з субпідрядниками, в повному обсязі фінансувати проектування та будівництво об'єкту, а також всі інші витрати пов'язані з будівництвом, введення в експлуатацію і передачею об'єкта на баланс експлуатаційним організаціям, після закінчення будівництва об'єкту зобов'язується передати зі своєї частки у повному обсязі обов'язкові відрахування житла місцевим органам влади та самоврядування, експлуатаційним організаціям.

Строк дії договору встановлено до 12.08.2008 року. Орієнтовний термін введення об'єкту в експлуатацію встановлено 36 місяців з дня підписання цього договору. Ціна договору встановлена орієнтовно в розмірі 40 000 000 грн.

17.10.2005 року між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) та ТОВ "Олмі - РС" (пайовик) було укладено додатковий договір № 1/39СП до договору № 227/ДБ-39СП, яким п.п. 2.1.3 договору викладено у такій редакції: "З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, пайовик відповідно до звернень замовника, має право надати замовнику в межах належної останньому, відповідно до результатів будівництва об'єкту, з рахунку частки загальної площі квартир відповідно п. 3.2.1 договору, квартири (сплачені майнові права на квартири) в будинках (незавершених будівництвом будинках) в інших ніж м. Одеса регіонах України, а саме у м. Миколаєві та у м. Овідіополі Одеської області, згідно додатку № 1 у порядку та на умовах, що визначені абзацем другим п. 3.2.1 договору".

Додатком № 1 до даного договору сторони визначили адресний перелік 38 квартир загальною площею 2 520,69 кв.м. в 40 - квартирному житловому будинку у м. Овідіополі та у 179 - квартирному житловому будинку по проспекту Октябрському кут вул. Ватутіна у м. Миколаєві, які за договором № 227/ДБ-39СП від 12.07.2005р. пайовик зобов'язується передати замовнику.

07.06.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 227/ДУ-1/39СП до договору № 227/ДБ-39СП, якою сторони домовилися внести до договору такі зміни та доповнення: зокрема, підпункт 2.1.1 викладено у такій редакції: "Предметом договору є будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення орієнтовно загальною площею 15 082,72 кв.м. згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці орієнтовно загальною площею 1,9 га на території військового містечка № 5, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10".

Пункт 5.4 договору викладено у такій редакції: "Ціна договору встановлюється орієнтовано у розмірі 43 000 000 грн. і по закінченню будівництва буде остаточно визначена за фактичними витратами замовника і пайовика".

Пункт 3.2 договору викладено у такій редакції: "Після введення об'єкту в експлуатацію: 3.2.1. Замовник отримує квартири, загальна площа яких становить 25 % від загальної площі квартир в об'єкті.

З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом відповідно до п. 2.1.2 договору сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються замовником починаючи з третього та четвертого кварталів 2005 року, відповідно до пропозицій замовника в м. Одесі та в інших регіонах України.

3.2.2. Пайовик отримує 75 % від загальної площі квартир в об'єкті, кінцеву будівельну продукцію, нежитлові приміщення соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення.

З метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об'єкта (комплекс житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано -прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення орієнтовно загальною площею квартир 15 082,72 кв.м. у м. Одесі, вул. М. Говорова, 10 на території військового містечка № 5, на земельній ділянці орієнтовно загальною площею 1,9 га) згідно умов договору передбачено чергами на 2008 р., сторони домовилися про те, що пайовик має право передати замовнику за його згодою готові квартири в інших будинках у м. Миколаєві та у м. Овідіополі до закінчення будівництва об'єкта.

Сторони погодили, що до 1 жовтня 2006 року з метою завершення розрахунків та на виконання умов договору пайовик передає (перераховує) замовнику: повністю оплачені 12 квартир загальною площею 1 010,88 кв.м. у м. Миколаєві та повністю оплачені 26 квартир загальною площею 1 509,81 кв.м. у м. Овідіополі; повністю оплачені 1250 кв.м. у м. Миколаєві або грошові кошти. Грошові кошти визначаються шляхом множення загальної площі житла (1250 кв.м.), що підлягає передачі замовнику згідно умов договору, на опосередковану вартість спорудження житла в розрахунку на один квадратний метр по Миколаївській області (2 707 грн.) встановлену Мінбудом України (Наказ Мінбуду України від 28.04.2006 р. № 156). Додатком № 1 до цієї додаткової угоди є адресний перелік визначених 26 квартир загальною площею 1509,81 кв.м. у м. Овідіополі Одеської області та 12 квартир загальною площею 1010,88 кв.м. у м. Миколаєві.

ТОВ "Олмі -РС" 13.11.2006 року та 05.01.2007 року передало, а Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України прийняло 16 визначених квартир у м. Миколаєві, загальною площею 1023,4 кв.м., та 26 визначених квартир у м. Овідіополі Одеської області, загальною площею 1518,4 кв.м., відповідно, а також перерахувало Міністерству оборони України 5 000 000 грн. за платіжним дорученням № 69 від 07.06.2006р., що підтверджено відповідними актами приймання - передачі квартир під заселення, листом Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України № 192/7 від 06.03.2008р., актом ревізії фінансово -господарської діяльності № 08-19/250 від 18.05.2012р., наявними в справі, та не заперечується позивачем.

Листом № 220/2301 від 08.06.2006р. Міністерство оборони України повідомило Одеську міську раду, що за договором № 227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла від 12.07.2005р. ТОВ "Олмі - РС" достроково повністю виконало свої зобов'язання перед Міністерством оборони України. На виконання умов зазначеного договору функції замовника капітального будівництва на земельній ділянці площею 1,9 га військового містечка № 5 в м. Одесі по вул. М. Говорова, 10 переходять ТОВ "Олмі - РС". Враховуючи зазначене, Міністерство оборони України повідомляє про свою відмову від права користування земельною ділянкою площею 1,9 га військового містечка № 5 в м. Одесі по вул. М. Говорова, 10 та зміну її цільового призначення з подальшим наданням в установленому законодавством порядку ТОВ "Олмі - РС".

18.07.2007 року між сторонами у справі було укладено додатковий договір № 2/39СП до договору № 227/ДБ-39СП, яким сторони встановили, що з метою скорочення термінів забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, пайовик достроково передав замовнику 26 квартир загальною площею 1518,4 кв.м. у м. Овідіополі Одеської області та 16 квартир загальною площею 1023,4 кв.м. у м. Миколаєві (за актами приймання - передачі № 101/1 від 13.11.2006 р., № 102/1 від 13.11.2006 р., № 110/1 від 05.01.2007 р.), а також перерахував на розрахунковий рахунок Міністерства оборони України грошові кошти в сумі 3 383,75 тис. грн.

Міністерство оборони України повідомило про свою відмову про право користування земельною ділянкою площею 1.9 га військового містечка № 5 в м. Одесі по вул. М. Говорова, 10 та зміну її цільового призначення з подальшим наданням її в установленому законодавством порядку пайовику. У відповідності до ст. 599 ЦК України, у зв'язку з повним та достроковим виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань за договором № 227/ДБ-39СП від 12.07.2005 р. на пайову участь у будівництві житла, додатковим договором та додатковою угодою до нього, даний договір вважати припиненим і з моменту підписання цього додаткового договору сторони не мають одна до одної будь-яких претензій, в тому числі майнового (грошового) характеру, у зв'язку з виконанням договору.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним додаткового договору № 2/39СП від 18.07.2007р. до договору № 227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла, укладеного 12.07.2005 року між сторонами, та зобов'язання відповідача передати 25% квартир від загальної площі квартир на об'єкті, розташованому на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 1,9 га на території військового містечка № 5, за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки у 2012 році працівниками СБУ було виявлено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області пайовику на даній земельній ділянці надано дозвіл на будівництво об'єкту загальною площею квартир 58 644,27 кв.м., що значно перевищує встановлені договором показники. Крім того, позивачем були виявлені документи, які свідчать про те, що на момент укладення спірного додаткового договору ТОВ "Олмі - РС" мало намір проводити будівельні роботи на об'єкті з будівництва квартир значно більшою площею, ніж передбачалося договором. На думку позивача, відповідачем навмисно було приховано від позивача інформацію стосовно реальних об'ємів будівництва з метою отримання більшої вигоди за рахунок інтересів замовника, тому укладений 18.07.2007р. між сторонами додатковий договір має бути визнаний недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, як такий, що вчинений під впливом обману.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 даного Кодексу.

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Апеляційним господарським судом обґрунтовано відзначено, що під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. № 9, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, позивачем не було доведено тих обставин, які б підтверджували факт обману відповідача.

Апеляційним господарським судом відзначено, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведена ревізія фінансово - господарської діяльності Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України за період з 01.01.2010 р. по 11.05.2012 р., за результатами якої складено акт № 08-19/250 від 18.05.2012 р. Зазначеною ревізією, зокрема, встановлено, що станом на момент укладання спірного додаткового договору будівництво об'єкту не було розпочато (дозвіл на виконання будівельних робіт виданий 03.02.2011 р.) і проектно - кошторисна документація об'єкту, з якої можливо з'ясувати реальну загальну площу житла, що буде будуватися, на той час була відсутня (проект пройшов експертизу 19.11.2009 р.).

Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області 03.02.2011 року було надано ТОВ "Олмі - РС" дозвіл № 52 на виконання будівельних робіт з будівництва 7-секційного 10-поверхового жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. М. Говорова, 10-б у м. Одесі відповідно до проектної документації, яка розроблена ДП МОУ "Одеський проектний інститут" та затверджена замовником: наказ від 02.12.2009 р. № 2-ОД, а також 11.10.2011 року було надано дозвіл № ОД 11411055419 на виконання будівельних робіт з будівництва трьохсекційного жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. М. Говорова, 10 у м. Одесі відповідно до проектної документації, яка розроблена ТОВ "Инжиниринг-Жилстрой" та затверджена замовником: наказ від 26.08.2011 р. № 15. 28.10.2010 року між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Олмі - РС" (орендар) було укладеного договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку площею 0,9743 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10, для будівництва 3-секційного жилого будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом та благоустрою території, згідно з планом земельної ділянки. Зазначена в даному договорі земельна ділянка була передана орендареві від орендодавця за актом приймання -передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Проектна документація на будівництво об'єкту була розроблена та затверджена майже через два з половиною роки після укладення спірного додаткового договору, а будівництво комплексу житлових будинків за вищевказаною адресою було розпочато ТОВ "Олмі - РС" поза межами правовідносин за договором на пайову участь у будівництві житла № 227/ДБ-39СП від 12.07.2005р., укладеним між сторонами.

За таких обставин, апеляційним господарським судом було зроблено правомірний висновок про те, що безпідставним є посилання першого заступника прокурора на рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 969, № 970 від 22.08.2007р. про надання дозволу ТОВ "Олмі - РС" на подальше проектування та будівництво об'єктів за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 10, 10-б, а також на висновок Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 17.07.2007р. № 640/07 про узгодження для подальшого проектування ескізного проекту 7-секційного 10-поверхового жилого будинку, розташованого за вищевказаною адресою, що додані ним до своєї апеляційної скарги, оскільки зазначені рішення виконавчого комітету та висновок підтверджують факт відсутності розробленої, узгодженої та затвердженої належним чином проектно - кошторисної документації на стадії "Робоча документація" на будівництво об'єкту станом на момент укладення спірного додаткового договору.

Колегія суддів погоджується висновками апеляційного господарського суду про те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на момент укладання спірного додаткового договору відповідач мав розроблену, узгоджену та затверджену належним чином проектно - кошторисну документацію на будівництво об'єкту зі значно більшою загальною площею квартир, ніж передбачалося договором № 227/ДБ-39СП, оскільки така проектна документація була розроблена та затверджена після спливу майже двох з половиною років після підписання сторонами 18.07.2007 року спірного додаткового договору.

Судом апеляційної інстанції не було встановлено факту передачі відповідачем позивачу квартир, загальна площа яких є значно меншою, ніж 25% від загальної площі квартир в об'єкті згідно з затвердженою проектно - кошторисною документацією, що виключає наявність в нього умислу щодо введення позивача в оману з метою привласнення площі квартир, яка значно перевищує 75% від загальної площі квартир в об'єкті.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі № 5017/2105/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський