Ухвала суду № 29863496, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2013 р. м. Київ К-26433/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуОрджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської областіна постанову та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2008 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009у справі №2-а-2256/08за позовомВідкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»доОрджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням доповнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції:

- №0000332301/0 від 21.08.07, №0000332301/1 від 23.10.07, №0000332301/2 від 09.01.08, №0000332301/3 від 26.03.08;

- №0000302301/0 від 21.08.07, №0000302301/1 від 23.10.07, №0000302301/2 від 09.01.08, №0000302301/3 від 26.03.08, №0000292301/0 від 21.08.07, №0000292301/1 від 23.10.07, №0000292301/2 від 09.01.08, №0000292301/3 від 26.03.08, №0000282301/0 від 21.08.07, №0000282301/1 від 23.10.07, №0000282301/2 від 09.01.08 №0000282301/3 від 26.03.08, №0000272301/0 від 21.08.07, №0000272301/1 від 23.10.07, №0000272301/2 від 09.01.08, №0000272301/3 від 26.03.08, №0000262301/0 від 21.08.07, №0000262301/1 від 23.10.07, №0000262301/2 від 09.01.08, №0000262301/3 від 26.03.08, №0000252301/0 від 21.08.07, №0000252301/1 від 23.10.07, №0000252301/2 від 09.01.08, №0000252301/3 від 26.03.08, №0000232301/0 від 21.08.07, №0000232301/1 від 23.10.07, №0000232301/2 від 09.01.08, №0000232301/3 від 26.03.08;

- №0000242301/0 від 21.08.07, №0000242301/1 від 23.10.07, №0000242301/2 від 09.01.08, №0000242301/3 від 26.03.08 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 6127,33 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009, вказаний позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано вказані податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 по 31.03.07;

- за результатами перевірки складено акт №180/23/00190928 від 06.08.07, за висновками якого позивач в порушення п.5.1 та пп.«б»11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неправомірно відніс до складу валових витрат виробництва придбання послуг з охорони від TOB «Безопасность, охрана, гарантія», передбачених п.2.1 договору від 29.03.06 016/а/2006-К, фактичне отримання яких не підтверджується, та не доведено, що придбання даних послуг пов'язане з власною господарською діяльністю; також позивачем порушено пп.3.1.1 п. 3.1, п.6. ст.6, пп.«в»7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на суму нарахованого податку на додану вартість 73527,96 грн. при отриманні податкових накладних від TOB «Безопасность, охрана, гарантія»на поставку послуг охорони, фактичне придбання яких не доведено підприємством;

- на підставі акту перевірки, з врахуванням процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань платником податків, податковим органом винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0000332301/0 від 21.08.07, №0000332301/1 від 23.10.07, №0000332301/2 від 09.01.08, №0000332301/3 від 26.03.08 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 124078,50 грн., з них: за основним платежем - 91910,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32168,50 грн.;

- №0000302301/0 від 21.08.07, №0000302301/1 від 23.10.07, №0000302301/2 від 09.01.08, №0000302301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 6127,33 грн.;

- №0000292301/0 від 21.08.07, №0000292301/1 від 23.10.07, №0000292301/2 від 09.01.08, №0000292301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 6127,33 грн.;

- №0000282301/0 від 21.08.07, №0000282301/1 від 23.10.07, №0000282301/2 від 09.01.08, №0000282301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 6127,33 грн.;

- №0000272301/0 від 21.08.07, №0000272301/1 від 23.10.07, №0000272301/2 від 09.01.08, №0000272301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 6127,33 грн.;

- №0000262301/0 від 21.08.07, №0000262301/1 від 23.10.07, №0000262301/2 від 09.01.08, №0000262301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 6127,33 грн.;

- №0000252301/0 від 21.08.07, №0000252301/1 від 23.10.07, №0000252301/2 від 09.01.08, №0000252301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 6127,33 грн.;

- №0000232301/0 від 21.08.07, №0000232301/1 від 23.10.07, №0000232301/2 від 09.01.08, №0000232301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 24509,23 грн.;

- №0000242301/0 від 21.08.07, №0000242301/1 від 23.10.07, №0000242301/2 від 09.01.08, №0000242301/3 від 26.03.08 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 22967,33 грн., з них: за спірними операціями - 6127,33 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування до позивача штрафних санкцій через непідтвердження отримання послуг з охорони первинними документами та відсутності пов'язаності цих послуг з власною господарською діяльністю позивача, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не дозволяється віднесення до складу валових витрат будь-яких витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за змістом пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

При цьому, згідно п.п. 1.7, 1.8 ст. 1 названого Закону, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно абз.3 п.1.4 ст.1 названого Закону під поставкою послуг, з метою оподаткування, розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 названого Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТOB «Безопасность, охрана, гарантія»був укладений договір №016/а/2006-К від 29.03.2006, предметом якого є забезпечення економічної безпеки позивача, персоналу підприємства, охорони комерційних, ділових та інших інтересів від протиправних посягань, здійснення безпосередньої участі в удосконаленні діяльності охорони, підбору кадрів та взаємодії з правоохоронними органами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що факт виконання зобов'язань за наведеним договором підтверджений первинними документами, складеними у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що, в свою чергу, підтверджує факт отримання позивачем послуг з охорони від іншої особи, а відтак, - зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції вважає вірними висновки судів про те, що наявність на підприємстві позивача власної відомчої охорони не може бути підставою для позбавлення суб'єкта господарювання права на отримання послуг від інших суб'єктів господарювання.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний