Постанова № 29857671, 05.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року № 813/294/13-а

о 16 год., 33 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», представники - Малоїд Ю.Б. (довіреність НПЕ-10/36 від 11.02.2013 року), Жінчин О.А. (довіреність НПЕ-10/50 від 21.02.2013 року), Саноцький Ю.Л. (довіреність № НЮ-213 від 01.01.2013 року, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, представник - Гладій О.Б. (довіреність № 1/10-010 від 09.01.2013 року)про скасування податкових повідомлень - рішень

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби у якому позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000640804/9631 від 12.09.2012 року та № 0001330801/9629 від 12.09.2012 року.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства є протиправними, оскільки між позивачем та ТОВ «АК «Автотранс» укладено договір № Л/Т - 111345/НЮ від 25.06.2011 року з надання послуг на капітальний ремонт механічного обладнання ТРС на загальну суму 1153560,00 грн. з ПДВ, на основі процедури відкритих торгів. Розрахунки з ТОВ «АК «Автотранс» проводились відокремленими підрозділами позивача - ВП «Локомотивне депо Мукачево», ВП «Локомотивне депо Чернівці», ВП «Локомотивне депо Здолбунів», ВП «Локомотивне депо Тернопіль», ВП «Локомотивне депо Львів». Фактичне отримання послуг від свого контрагента підтверджується первинними документами, які надані до перевірки. Однак, аналіз реальності господарської діяльності на підставі податкового та бухгалтерського обліку позивача відповідачем не проводився. Одночасно, висновок про безтоварність господарської діяльності відповідачем зроблено на підставі акта перевірки ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова № 6126/233/34333799 від 14.11.2011 року «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «АК «Автотранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДТГО «Львівська залізниця», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року», що суперечить, на думку позивача, вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якій відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що актом перевірки ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова № 6126/233/34333799 від 14.11.2011 року «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «АК «Автотранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДТГО «Львівська залізниця», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «АК «Автотранс» із позивачем за серпень 2011 року. В ході опрацювання договору на капітальний ремонт механічного обладнання ТРС від 25.06.2011 року за № Л/Т-111345/НЮ з позивачем встановлено, ТОВ «АК «Автотранс» (як виконавець) бере на себе зобов'язання з капітального ремонту механічного обладнання ТРС. Згідно вказаного договору, місцем виконання послуг є територія виконавця. Однак, у акті перевірки зазначено, що у контрагента відсутнє устаткування для здійснення капітального ремонту механічного обладнання ТРС, відсутній технічний персонал, основні фонди, виробничі активи і транспортні засоби, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати господарську діяльність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позовну відмовити повністю, зазначив про правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

29.08.2012 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з питань взаєморозрахунків із ПП «Профіт Пласс», ТОВ «Юніто Техальянс», ТОВ «ВКК «Трансенергопром»», ПП «Карпати-Транс-Логістика» та ТОВ «АК «Автотранс»» за період лютий 2011 року - травень 2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 719/33-00/01059900.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 138.2. ст. 182, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 140.2. ст. 140 Податкового кодексу України завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, по ТОВ «АК «Автотранс»» у розмірі 255900,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 58857,00 грн. за третій квартал 2011 року;

- п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10. ст. Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ТОВ «АК «Автотранс»» за серпень 2011 року в розмірі 38983,81 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2011 року на суму ПДВ 38983,81 грн.

В акті перевірки зазначено:

Перевіркою ДТГО «Львівська залізниця» за період лютий 2011 року - березень 2012 року встановлено проведення взаєморозрахунків із ТОВ «АК «Автотранс»» протягом липня 2011 року - березня 2012 року. Перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин ДТГО «Львівська залізниця» із ТОВ «АК «Автотранс»» за лютий 2011 року - травень 2012 року встановлено взаєморозрахунки: за липень 2011 року на суму ПДВ 5750,01 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ 51180,00 грн., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 21900,00 грн., за листопад 2011 року на суму ЛДВ 36000,00 грн., за грудень 2011 року на суму ПДВ 77430,02 грн., за лютий 2012 року на суму ПДВ 24000,00 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 12000,00 грн. Загальна сума проведених взаєморозрахунків становить 228260,03 грн.

Актом перевірки ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова № 6126/233/34333799 від 14.11.2011 року «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «АК «Автотранс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДТГО «Львівська залізниця», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «АК «Автотранс» із позивачем за серпень 2011 року. В ході опрацювання договору на капітальний ремонт механічного обладнання ТРС від 25.06.2011 року за № Л/Т-111345/НЮ з позивачем встановлено, ТОВ «АК «Автотранс» (як виконавець) бере на себе зобов'язання з капітального ремонту механічного обладнання ТРС.

В акті перевірки відповідачем також зазначено, що ТОВ «АК «Автотранс» власного обладнання необхідного для виконання зазначених у договорі від 25.06.2011 року за № Л/Т-111345/НЮ робіт не має; приміщення, орендоване для виробничих потреб пристосовано для виконання ремонтних робіт механічного обладнання ТРС тепловозів, Розташування зазначену у договорі кількість механічного обладнання для ремонту в приміщенні площею 22,75 кв.м., на думку податкового органу, не є можливим.

Відповідно до поданих до органів ДПС податкових декларації встановлено відсутність основних засобів, трудових ресурсів, сум податкового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування. Відтак, відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщення для зберігання товарів (надання послуг), не дає можливості здійснення капітального ремонту даним підприємством у відповідні строки.

Крім цього, позивачем до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання послуг по капітальному ремонту механічного обладнання ТРС, а саме: актів приймання запчастин від замовника до виконавця, актів повернення зношених запчастин, копій наказів та посвідчень на відрядження працівників, що здійснювали супровід при транспортуванні запчастин для проведення капітального ремонту, шляхових листів, товарно - транспортних накладних на перевезення насосів, колінчастих валів та інших деталей тепловозів, які потребують ремонту, оскільки роботи виконуються на території виконавця, інших документів, що підтверджують факт необхідності проведення капітальних ремонтів механічного обладнання ТРС. Відтак, для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, повинні бути покладені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати, придбання товарно - матеріальні цінності та виконання робіт, на думку податкового органу, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарно - матеріальних цінностей та надання послуг.

Враховуючи вищенаведене, на думку податкового органу, податкові накладні та акти надання послуг виписані контрагентом позивача вважаються не підтвердженими, а тому, не надають право на податковий кредит та на витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум ПДВ до податкового кредиту.

12.09.2012 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000640804/9631, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 719/33-00/01059900 від 29.08.2012 року, встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4., п. 198.6 ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 58475,72 грн., в тому числі за основним платежем - 38983,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19491,91 грн.

12.09.2012 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001330801/9629, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 719/33-00/01059900 від 29.08.2012 року, встановлено порушення п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 140.2. ст. 140 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 58857,00 грн., в тому числі за основним платежем - 58857,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.140.2. ст. 140 цього ж Кодексу, у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Згідно п. 185.1 ст. 185 цього ж Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4. ст. 198 цього ж Кодексу, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

Згідно п. 201.1. ст. 201 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити зазначені у цьому ж Кодексі.

Згідно п. 201.4. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- договору № Л/Т-111345/НЮ від 25.06.2011 року на капітальний ремонт механічного обладнання ТРС, укладеного між ТОВ «АК «Автотранс»» (як виконавцем) та позивачем (як замовником), згідно якого виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги, зазначені в протоколі ціни, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги; Протоколу ціни до вказаного договору, планових калькуляцій, графіку надання послуг;

- Актів приймання наданих послуг від 26.12.2011 року, від 18.08.2011 року, від 13.07.2011 року, від 23.11.2011 року, від 14.02.2012 року, від 26.10.2011 року, від 07.12.2011 року складених на підставі договору на капітальний ремонт механічного обладнання ТРС від 25.06.2011 року, а також податкових накладних за вказаний період виданих позивачу та його структурним підрозділам його контрагентом ТОВ «АК «Автотранс»», в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару; видаткових накладних за вказаний період складених між ТОВ «АК «Автотранс»» та позивачем та його структурними підрозділами із зазначенням переліку товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару; платіжних доручень за вказаний період про сплату позивачем коштів за придбані у ТОВ «АК «Автотранс»» роботи (послуги);

- фінансового звіту ТОВ «АК «Автотранс»» станом на 31.12.2010 року та на 01.04.2011 року за формою № 1-м;

- звіту ТОВ «АК «Автотранс»» про рух грошових коштів за 1 квартал 2011 року за формою № 3;

- звіту ТОВ «АК «Автотранс»» про рух грошових коштів за 2010 рік за формою № 3;

- листа - відгуку ТОВ «Ремонтно будівельне управління «Промбудколія» від 12.03.2011 року; відгуку ДП «Волиньвугілля» вих.№ 315 від 16.05.2011 року щодо співпраці з ТОВ «АК «Автотранс»»;

- Статуту ТОВ «АК «Автотранс»», а також копії Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «АК «Автотранс»»; довідки податкового органу про реєстрацію ТОВ «АК «Автотранс»» про взяття на облік платника податків; Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «АК «Автотранс»» платником податку на додану вартість; Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- товарно-транспортної накладної серії 02 АБЖ від 19-21.07.2011 року із зазначенням реквізитів, що підтверджують поставку автоперевізником ДРЭА, товару (запчастин) від ТЧ-4 (м. Львів) до ТЧ-4 (м. Харків); товарно-транспортної накладної серії 02 АБЖ від 12-17.09.2011 року із зазначенням реквізитів, що підтверджують поставку автоперевізником ДРЭА, товару (запчастини в ремонт та запчастини з ремонту) від ТЧ-4 (м. Львів) до ТЧ-4 (м. Харків);

- пропозиції конкурсних торгів ТОВ «АК «Автотранс»» на виготовлення та продаж запчастин до рухомого складу залізниць та автотранспорту, ремонт рухомого складу, механічного обладнання та устаткування; калькуляції на ремонт механічного обладнання ТРС;

- договору про спільну діяльність, укладеного між ТОВ «АК «Автотранс»» та ТОВ «Лагуна» у сфері виробництва та ремонту механічного обладнання, насосів та іншого устаткування для потреб залізничного транспорту; Атестату виробництва, виданому ТОВ «Лагуна» 27.11.2008 року Харківським ОС залізничного транспорту, який засвідчує, що продукція виготовляється відповідно до конструкторської документації;

- акту вад 13.07.2011 року приймання - передачі обладнання з ремонту, складеного відповідно до договору № Л/Т-111345/НЮ від 25.06.2011 року; а також актів, вимог, дефектних актів, що підтверджують відправленнях несправних запчастин до тепловозів на проведення ремонту, їх ремонт по ВП «Локомотивне депо Львів», ВП «Локомотивне депо Тернопіль», ВП «Локомотивне депо Мукачево», ВП «Локомотивне депо Чернівці», ВП «Локомотивне депо Здолбунів».

Судом враховуються обґрунтування позивача та його представників про правомірність включення до складу валових витрат витрати на капітальний ремонт механічного обладнання ТРС, оскільки підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання послуг та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних робіт, послуг у власній господарській діяльності товариства, яка спричинила реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій, факту використання позивачем придбаних робіт (послуг) у власній господарській діяльності.

Судом не враховуються висновки акту перевірки щодо завищення податкового кредиту позивачем за серпень 2011 року та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість подано суду копії: податкових, видаткових накладних, актів приймання наданих послуг, доказів про оплату за отримані роботи (послуги), актів приймання наданих послуг, актів, вимог, дефектних актів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей в тому числі несправних їх відправлення для проведення ремонту, їх ремонт.

Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентом позивач жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Судом враховується, що в довідці ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 6126/233/34333799 від 14.11.2011 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «АК «Автотранс»» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДТГО «Львівська залізниця» також зазначено, що суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань серпня 2011 року, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних.

Для виконання ремонтних робіт ТОВ «АК «Автотранс»» укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт механічного обладнання від 30.06.2011 року за № 30/06-2011 з групою фізичних осіб, що є ремонтною бригадою, ОСОБА_6 (бригадир, працює у ПП «КЦ Фортуна», м. Харків (постійне місце праці)), ОСОБА_5 (працює у ДП «Ізол» (постійне місце праці)), ОСОБА_7 (працює на підприємстві Ізюмівський Казенний приладобудівний завод, м. Ізюм (постійне місце праці).

Крім цього, договором про спільну діяльність, укладеного між ТОВ «АК «Автотранс»» та ТОВ «Лагуна» у сфері виробництва та ремонту механічного обладнання, насосів та іншого устаткування для потреб залізничного транспорту спростовуються висновки акту перевірки відповідача про реальність здійснення ТОВ «АК «Автотранс»» господарської діяльності щодо проведення капітального ремонту обладнання ТРС на підставі укладеного з позивачем договору № Л/Т-111345/НЮ від 25.06.2011 року.

Припущення зазначені в акті перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та понесених витрат. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та віднесення понесених витрат до валових.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаних робіт (послуг) контрагенту, який мав статус платників податку на додану вартість.

Таким чином, мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, а також включені до складу витрат витрати на проведення капітального ремонту обладнання ТРС, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Судом також не враховуються висновки акту перевірки № 719/33-00/01059900 від 29.08.2012 року щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податку на додану вартість з посиланням на вищезазначену Довідку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «АК «Автотранс»» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДТГО «Львівська залізниця», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року», оскільки наявними у справі копіями актів приймання-передачі обладнання з ремонту, актів, вимог, дефектних актів, складених у період за липень-грудень 2011 року, січень - вересень 2012 року підтверджується відображення в податковому обліку позивача проведення господарських операцій у вищевказаний період на виконання договору від 25.06.2011 року.Належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства саме в серпні 2011 року по цьому ж контрагенту та на підставі цього ж договору відповідачем не надано.

Крім цього, згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Судом не враховується надана представником довідка ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про проведення зустрічної перевірки контрагента позивача ТОВ «АК «Автотранс»», оскільки результати документальних перевірок, у разі встановлення порушень оформлюються у формі акту.

Відповідач також вказує про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «АК «Автотранс»», посилаючись на те, що у згаданого підприємства відсутня матеріально-технічна база, виробничі потужності, транспортні засоби для надання відповідних послуг, трудові ресурси.

Вказане судом не враховується, оскільки наявність чи відсутність матеріально-технічної бази, трудових ресурсів не є самостійними правовими підставами для визнання правочину нікчемним, виключення з податкового кредиту суму податку на додану вартість.

Крім цього, безпідставним є обґрунтування відповідача щодо нікчемності вищевказаного правочину лише через незгоду відповідача із діяльністю позивача за серпень 2011 року, тоді як позивач здійснював господарську діяльність по цьому ж правочину протягом липня 2011 року по вересень 2012 року, і перевіркою позивача відповідачем не встановлено порушень за інший період.

Судом також не враховуються висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, оскільки перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000640804/9631 від 12.09.2012 року у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 58475,72 грн., в тому числі за основним платежем - 38983,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19491,91 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4., п. 198.6 ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0001330801/9629 від12.09.2012 року у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 58857,00 грн., в тому числі за основним платежем - 58857,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 140.2. ст. 140 Податкового кодексу України, відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби № 0000640804/9631 від 12.09.2012 року та № 0001330801/9629 від 12.09.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (ЄДРПОУ 01059900, вул. Гоголя, 1, м. Львів) 1173,32 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 11.03.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.