Ухвала суду № 29854013, 28.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/1646/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Росток-Грифон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство «Росток-Грифон» Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 травня 2012 року за № 00002292301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року адміністративний позов задоволений частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси від 04 травня 2012 року за № 00002292301 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 103 366 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державною податковою інспекцією у м. Черкаси подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач уклав договір з приватним підприємством «Надія» № 63-23/08 від 23.03.2008 року, згідно якого позивач здійснив інвестування в будівництво магазину продуктів «Квартал» у м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, б. 23 на суму 2946202 грн. Відповідно до договору ПП «Надія» зобов'язалася виконати будівельно-монтажні роботи згідно проектно-кошторисної документації та після закінчення будівництва і здачі будівлі в експлуатацію продати (передати) у власність ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» будівлю магазину продуктів «Квартал».

З метою виконання внутрішніх оздоблювальних робіт у приміщенні магазину продуктів «Квартал», необхідних для здачі об'єкту нерухомості в експлуатацію, і які згідно умов інвестиційного договору не здійснювалися ПП «Надія», позивачем 01.07.2011 року укладено договір з метою виконання будівельно-монтажних робіт у приміщенні зазначеного магазину з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Державною податковою інспекцією в місті Черкаси згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складений акт від 07.02.2012 року № 98/23-2/25583178, а в наступному - проведено невиїзну позапланову документальну перевірку, результати якої зафіксовані актом № 154/23-2/25583178 від 24.02.2012 року.

Актом перевірки встановлено порушення ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» порушено вимоги п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового Кодексу України, в результаті чого податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкаси форми «Р» № 00000902301 позивачу збільшено грошове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 525 443 грн.

В результаті оскарження позивачем прийнятого податковою інспекцією рішення Державна податкова служба у Черкаській області своїм рішенням від 27.04.2012 року № 8248/10-210 скасувала виставлені вимоги в частині збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 417 853 грн., в іншій частині рішення щодо збільшення зобов'язання по ПДВ на суму 107 590 грн. - залишено в силі.

04 травня 2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за № 00002292301 про збільшення ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 107 590 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Неправомірність взаємовідносин позивача з його контрагентом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зокрема, базуються на тому, що укладений між ними договір від 01.07.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт у приміщенні магазину продуктів «Квартал» в м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 23 має форму договору поставки, що взагалі не відповідає змісту договірних зобов'язань між сторонами.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено таке поняття, як свобода договору. Частина 1 вказаної статті зазначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч. 1-2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, форма укладеного між позивачем та його контрагентом договору не несе юридичного навантаження, оскільки має значення згода, якої сторони дійшли по суті договірних взаємовідносин, та фактичне укладення договору.

В матеріалах справи позивачем надані первинні документи на підтвердження здійснених господарських операцій по виконанню робіт.

Так, контрагентом позивача виконані будівельні роботи в повному обсязі на загальну суму 620200 грн., в т.ч. -103366 грн. ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 від 04.07.2011 року, 12.07.2011 року, 20.07.2011 року, 28.07.2011 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 від 04.07.2011 року, 12.07.2011 року, 20.07.2011 року, 28.07.2011 року, які оплачені позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно платіжних доручень №1002 від 19.08.2011 року і №1108 від 13.09.2011 року.

Згідно до звітності форми 1ДФ, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за цивільно-правовими угодами у липні 2011 року працювало чотири особи.

Порядок та спосіб виконання контрагентом ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» своїх договірних зобов'язань, ким та за рахунок яких ресурсів вони були виконані, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, остільки така операція фактично мала місце і направлена на досягнення конкретної економічної та господарської мети.

Податкові накладні по спірних договірних взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 мають необхідні реквізити та оформлені належним чином відповідно до вимог наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Мін'юсті України 29 грудня 2010 року за №1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази на порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України податковим органом не надано, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Будь-яких доводів на спростування факту придбання послуг позивачем з виконання будівельно-монтажних робіт податковий орган не наводить.

Податковим органом не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаний щодо порушення вказаним товариством чинного податкового законодавства.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 103 366 грн..

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості адміністративного позову.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси - залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 05 березня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.