Рішення № 29853601, 18.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р.Справа № 5023/6058/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Діброва", с. Тимченки про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - не з"явився

Представника відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Діброва", с. Тимченки про стягнення з відповідача 27099,00 грн. заборгованості, мотивуючи позовні вимоги несплатою відповідачем позивачу суми поставленого товару за видатковою накладною № РН-0000074 від 23.10.2009 р.

Представник позивача у судові засідання не з*являвся, однак, через канцелярію суду звернувся до суду із клопотаннями про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що право на участь у судових засіданнях є диспозитивним правом сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у судові засідання не з*являвся, витребуваних судом документів не надавав, про причини неявки не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За приписами ст.64 ГПК України, Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали господарського суду, які надсилались на юридичну адресу відповідача - 63413, Харківська область, Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, 21В (арк.с.31-35, 46-51) повернуті до суду у зв'язку з відміткою поштового відділення "адресат не розшукан".

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній "і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, відповідно до усної домовленості, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято через свого представника товар - пшениця озима НС 124/01 у кількості 10,840 т., на загальну суму 27099,96 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000074 від 23.10.09р. (арк.с.14) Повноваження представника, який отримав вказаний товар - Борисенко С.М., підтверджується довіреністю №10-261 від 26.10.09р. (арк.с.15-16).

Однак, як вказує позивач та не спростовано відповідачем, останній не належним чином виконував свої зобов"язання з оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, розмір якої станом на момент подання позову становить 27099,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, передача товару позивачем за видатковою накладною №РН-0000074 від 23.10.09р. та прийняття його відповідачем є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов"язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 ЦК України у разі, якщо строк виконання боржником зобов"язанння не встановлений або визначається моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги.

07.12.12р. позивач звернувся до відповідача з претензією №06/2012/1, в якій просив протягом семи календарних днів з моменту її отримання погасити існуючу заборгованість у сумі 27099,00 грн.

Факт направлення вказаної претензії підтверджується описом поштового вкладення та фіскальним чеком (арк.с.19-20).

Згідно п.п. 4.1.4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р., нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, суд приходить до висновку, що направлена позивачем претензія мала бути отримана відповідачем 13 грудня, а тому обов"язок зі сплати боргу повинен ним був бути виконаний до 20.12.12р. (у семиденний строк від дня пред"явлення претензії).

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 27099,00 грн, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар, згідно видаткової накладної №РН-0000074 від 23.10.09р., та про їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Звертаючись з позовною заявою, позивач просив в ній, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000,00 грн. покласти на відповідача. При цьому позивач в якості доказів витрат надав до позовної заяви копію договору про надання адвокатських послуг №30/2012 від 03.12.2012р., укладеного з ФОП Бонтлаб В.В.; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №3280, виданого Бонтлаб В.В.; акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг за вказаним договором; платіжне доручення №345 від 05.12.2012р. про сплату 1000,00 грн. згідно вказаного Договору.

Вищевказаний Договір був укладений позивачем (замовник) з ФОП Бонтлаб В.В. - Виконавець, який є адвокатом, згідно свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №3280. Відповідно до розділу 1 Договору виконавець на платній основі надає Замовнику у порядку та на умовах зазначених даним договором комплекс адвокатських послуг щодо аналізу правовідносин між Замовником та ТОВ "АФ "Діброва", які виникли на підставі видаткової накладної №РН-0000074 від 23.10.09р.

Сторони погодили, що вартість виконання передбаченим цим договором комплексу правових послуг визначається в розмірі 1000,00 грн., які сплачується Замовником протягом п"яти календарних днів з моменту підписання даного Договору. (п.3.1-3.2 Договору).

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових послуг) від 24.12.12р., Виконавець надав, а Замовник прийняв надані адвокатські послуги, зокрема, щодо розроблення плану дій щодо стягнення з ТОВ "АФ "Діброва" заборгованості, яка виникла на підставі видаткової накладної №РН-0000074 від 23.10.09р.; надання усних консультацій, правових висновків, довідок; організація та проведення позовної роботи з наданими Замовником матеріалами; підготовка, направлення ТОВ "АФ "Діброва" та подача до господарського суду Харківської області відповідної позовної заяви та доданих до неї документів тощо. Загальна вартість адвокатських послуг, прийнятих за даним актом склала 1000,00 грн.

Матеріалами справи також підтверджується факт надання адвокатом Бонтлаб В.В. адвокатських послуг ТОВ "Високі аграрні технології", зокрема, адвокатом підписано позовну заяву, претензію, яка направлялася відповідачеві, клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалами суду документів.

Оплата позивачем послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням №345 від 05.12.2012р. про сплату 1000,00 грн.

Згідно ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката (1000,00 грн.), є співрозмірним з переліком послуг (надання усних консультацій, правових висновків, довідок; організація та проведення позовної роботи з наданими Замовником матеріалами; підготовка, направлення ТОВ "АФ "Діброва" та подача до господарського суду Харківської області відповідної позовної заяви та доданих до неї документів тощо), наданих адвокатом при зверненні із позовом про стягнення 27099,00 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про покладення на відповідача судових витрат на послуги адвоката у сумі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 202, 205, 207, 525-526, 530, 610, 611, 612, 626, 693, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (63413, Харківська область, Зміївський район, с.Тимченки, вул.Миру, буд. 21В, код ЄДРПОУ 33143671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 36376609) 27099,00 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору та 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.02.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.