Рішення № 29853566, 25.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р.Справа № 5023/5972/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Міністерство охорони здоров"я України в особі Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України, м. Київ до Публічне АТ "Фармстандарт Біолік", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача:Кисельов В.Ю., дов. № 01.05.20-01/17 від 14.01.2013 р.

Представник відповідача: Коваленко О.О., дов. № 69 від 07.11.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Міністерство охорони здоров"я в особі Державного підприємства „Укрвакцина" МОЗ України звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства „Фармстандарт Біолік" про стягнення пені в розмірі 188763,76 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 196/21-24 від 03.10.2011 р. щодо поставки товару.

В судових засіданнях від 15.01.2013 та 25.02.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення 100363,76 грн, заявив клопотання про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені за період з 15.12.2011 р. - 27.12.2011 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03.10.2011 р. між позивачем - Міністерством охорони здоров"я (замовник) та відповідачем - ПуАТ „Фармстандарт Біолік" (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 196/21-24 (далі - „договір").

Договором доручення № 33/12.01-22 від 26.05.2011 р. Міністерство охорони здоров"я доручило позивачу приймати товар у відповідача та постачати його до закладів охорони здоров"я відповідно до розподілу товарів за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров"я, що фінансуються з державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров"я України, здійснювати контроль за виконанням умов договорів, укладених між МОЗ України та постачальником (відповідачем) за бюджетній програмі 2301270 „Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики" (п. 1.1.1., 1.1.3.).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов"язується у 2011 році поставити товар, зазначений в специфікації, а замовник оплатити такий товар на умовах цього договору.

Закупівля здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301270 „Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики".

Товар постачається уповноваженому підприємству замовника ДП „Укрвакцина", з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров"я.

Найменування товару: 24.42.2 препарати фармацевтичні різні (Препарати імунобіологічні) „Анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правця (АДП)". Кількість товару: 208100 доз. (п. 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна договору становить 312150,00 грн.

Згідно п. 5.1. договору та додатку № 2 до нього (Графіку поставки) в редакції від 03.10.2011 р. постачальник мав поставити товар в кількості 650000 доз на загальну суму 5200000,00 грн. до 15 грудня 2011 р.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що замовник здійснює оплату протягом семи робочих днів після поставки товару на склад уповноваженого підприємства (позивача), за повідомлення уповноваженого підприємства про таку поставку, у разі відсутності фінансування - по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України.

В процесі дії договору сторонами було змінено умови щодо поставки та оплати товару.

Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 р. до договору поставки замовник зобов"язується здійснити 100% попередню оплату за товар, зазначений в специфікації, а постачальник поставити замовнику такий товар на умовах договору поставки.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки внесено зміни щодо порядку здійснення оплати. Зокрема, п. 4.2. договору поставки викладено в наступні редакції: „попередня оплата здійснюється замовником протягом 3 робочих днів після надання постачальником рахунку на попередню оплату товару. Постачальник протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом про поставку (передачу) товару про використання коштів за призначенням".

Відповідно до п. 4.3. договору поставки грошові зобов"язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахункових рахунок постачальника.

Згідно п. 1.3. додаткової угоди № 1 постачальник протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP - м. Обухів (у значення міжнародних правил Інкотермс - Обухів, вул.. Каштанова, 66-А, у відповідності до узгодженого графіку поставки.

Вказаною вище додатковою угодою до договору поставки було внесено зміни до графіку поставки, шляхом викладення його в новій редакції (п. 2 додаткової угоди).

Згідно з графіком поставки в редакції від 30.12.2011 р. (в редакції додаткової угоди) постачальник протягом 90 днів з моменту попередньої оплати мав поставити замовнику предмет закупівлі (24.42.2 препарати фармацевтичні різні (Препарати імунобіологічні) „Анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правця (АДП)") з торговельною назвою/формою випуску „Анатоксин дифтерійно-правцевий очищений адсорбований, рідкий (АДП-анатоксин)/суспензія для ін'єкцій по 1 мл (2 дози) в ампулах № 10 за виробництвом ЗАТ „Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів „Біолік", Україна, 61070, м. Харків, Помірки-70, 650000 доз за ціною - 8,00 грн. за одиницю, на загальну суму 5200000,00 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що датою виконання постачальником зобов"язання щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у відповідній кількості та якості, що відповідає вимогам цього договору, на склад уповноваженого підприємства. Постачальник не несе відповідальність за невиконання зобов"язань щодо поставки товару до закладів охорони здоров"я у разі, якщо це відбулося з вини уповноваженого підприємства.

Позивачем по справі умови договору щодо здійснення 100% попередньої оплати за товар були виконані належним чином 30.11.2011 р., тобто кінцевий строк виконання постачальником свого зобов"язання щодо поставки товару спливає 28.02.2012 р.

Відповідач по справі здійснив постачання товару згідно з договором про поставку, що підтверджується видатковими накладними №№ 120261 від 20.03.2012 р. на загальну суму 3636240,00 грн., 120262 від 20.03.2012 р. на загальну суму 1505280,00 та 120263 від 20.03.2012 р. на загальну суму 58480,00 грн. (арк.. спр. 28-30).

В свою чергу, позивач фактично отримав товар за вказаними вище накладними 20.03.2012 р. ( на суму 3636240,00 грн.) та 21.03.2012 р.,( на суми 1505280,00 та 58480,00 грн.), що підтверджується поясненнями сторін та зазначеною у видаткових накладних датою біля підпису особи, що отримала товар.

Таким чином, відповідач по справі не належним чином виконав свій обов"язок щодо поставки товару у строк, визначений додатковою угодою до договору поставки.

Окрім того, судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов"язання за договором в редакції від 03.10.2011 р. щодо поставки товару до 15 грудня 2011 р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (зокрема, укладення договорів та інших право чинів). Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Враховуючи те, що за договором поставки сторони домовились, що постачальник протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP - м. Обухів (у значенні міжнародних правил Інкотермс) - Обухів, вул.. Каштанова, 66-А, у відповідності до узгодженого графіку поставки, то зобов"язання за цим договором вважається виконаним в момент вручення товару (лікарських засобів) позивачу.

Таким чином, відповідач по справі частково виконав своє зобов"язання перед позивачем 20.03.2012 р. на суму 3636240,00 грн. та частково 21.03.2012 на суму 1563760,00 грн., у зв"язку з тим, що саме в ці дні товар було фактично передано позивачеві.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як зазначалося вище, постачальник (відповідач) мав поставити замовнику (позивачу) товар протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як 100 % попередньої оплати.

Відповідні грошові кошти були зараховані на рахунок відповідача 29.12.2011 р., тобто відповідач мав поставити товар позивачу до 28.03.2012 р. включно.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Вказане зобов"язання щодо строку поставки товару відповідач не виконав, що призвело до прострочення поставки лікарських засобів, що зумовлює можливість застосування до відповідача господарсько-правових санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором поставки передбачено, що відповідач за неналежне виконання зобов"язань за цим договором повинен сплатити пеню та штраф.

Так, пунктом 7.2. договору поставки передбачено, що у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

З огляду на прострочення відповідачем умов договору щодо поставки товару як в редакції від 03.10.2011 р., так і за умовами додаткової угоди № 1 від 30.12.2011р., виникли підстави для застосування до нього господарських санкцій, передбачених договором.

Так, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період 15.12.2011 р. - 27.12.2011 р. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні від 15.01.2013 р. відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені за період 15.12.2011 р. - 27.12.2011 р.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.. 256 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 5 ст. 611 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Позивач звернувся до суду шляхом направлення позовної заяви та додатків до неї поштою 19.12.2011 р., відповідно від цієї дати строк позовної давності перервався.

Так, враховуючи те, що позивач обраховував сплив позовної давності від дати винесення ухвали про порушення провадження у справі, то його клопотання щодо застосування строків позовної давності до позовних вимоги про стягнення пені за період 15.12.2011 р. - 27.12.2011 р., підлягає частковому задоволенню, з урахуванням дати фактичного звернення позивача з позовом до суду, тобто за період з 15.12.2011 р. -18.12.2011 р.

З огляду на часткове задоволення клопотання відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені за період 15.12.2011 р. - 27.12.2011 р., а саме застосування строків позовної давності щодо заборгованості з оплати пені за період з 15.12.2011 р.-18.12.2011 р., а також положення ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, то в частині стягнення пені за відповідний період позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені за період 19.12.2011 р.-30.12.2011 р. позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 62400,00 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 29.02.2012 р. по 20.03.2012 р. в розмірі 109200,00; за період з 20.03.2012 р. по 21.03.2012 р. підлягають задоволенню в розмірі 3127,52 грн.

Загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 174727,52 грн.

04 лютого 2013 р. відповідачем по справі було подано через канцелярію суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України. Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що здійснює виготовлення вакцин виключно для потреб держави, та здійснює їх реалізацію на підставі проведених конкурсних торгів (тендерів); вважає порушення строків поставки лікарських засобів було викликано обставинами, незалежними від його волевиявлення (Держлікінспекція МОЗ призупинила виробництво лікарських засобів); на думку відповідача, розмір штрафних санкцій надмірно великий у порівнянні із загальною ціною договору.

З приводу вказаного клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як зазначає сам відповідач, причиною прострочення виконання зобов"язання за договором поставки є призупинення Держлікінспекцією МОЗ виробництва лікарських засобів. Підставою такого призупинення інспекція визначила, зокрема, наступні суттєві порушення ліцензійних умов з боку відповідача: на складі вихідної сировини був відсутній інвентар для прибирання стелі (стін); в приміщенні зберігання архівних зразків прилад для вимірювання параметрів мікроклімату не давав змоги виміряти вологість в приміщенні (для температури 18 0С таблиця для розрахунку вологості відсутня; архівні зразки для препаратів з умовами зберігання 8-15 0С зберігаються в приміщенні з температурним режимом 2-8 0С та багато інших суттєвих та несуттєвих порушень ліцензійних умов (арк. спр. 87-90).

З огляду на вказані вище положення чинного законодавства та судову практику, враховуючи, що призупинення лікарських засобів є наслідком неналежного виконання відповідачем ліцензійних умов, виходячи із співвідношення інтересів обох сторін, співрозмірності розміру штрафних санкцій до розміру невиконаного зобов"язання суд вважає, що підстав, які б обґрунтовували можливість застосування п. 3 ст. 83 ГПК Україна, ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст.. 233 ГК України не має та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст..ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст..ст. 256, 258, 267, 509, 526, 530, 549, 551, 612, 611, 627, 712, ст..ст. 83, 217, 230, 231, 233 та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Фармстандарт Біолік" (61070, м. Харків, Дзержинський район, Помірки, код ЄДРПОУ 01973452) на користь Міністерства охорони здоров"я в особі Державного підприємства „Укрвакцина" МОЗ України ( 01601, м. Київ, вул.. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 21508100) пеню в розмірі 174727,52 грн., судовий збір в розмірі 3494,55 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.02.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.