Постанова № 29852482, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17703/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Симоновій Ю.Ю.

за участю представників:

позивача - Чеверди Г.О., Прасолова С.М.,

відповідача - Нагорної Т.В., Овражко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання протиправним рішення № 1520 від 05.11.2009 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 66199,05грн.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року комунальне підприємство «Тепломережа» ( далі - позивач, КП «Тепломережа») звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька (далі - відповідач, УПФУ), в якому просило визнати протиправним рішення № 1520 від 5 листопада 2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 66 199,05 гривень за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків. В обґрунтування своїх вимог та незаконності оскаржуваного рішення позивач посилався на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками шляхом нарахування безготівкових сум незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць, в період якого відповідно до норм трудового законодавства заробітна плата повинна виплачуватись не рідше ніж два рази. Враховуючи наведене, КП «Тепломережа» виплачує працівникам зарплатні аванси, не перераховуючи при цьому у повному обсязі страхові внески. За результатами роботи за місяць працівникам сплачується заробітна плата, на яку у повному обсязі нараховуються страхові внески за вирахуванням раніше сплачених сум (авансових платежів).

Зі змісту ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витікає, що пенсійні відрахування в момент виплати авансів повинні перераховуватись, але відповідно до пп. 5.1.2. Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1, нарахування страхових внесків здійснюється на суми, не зменшені у відповідності із законодавством про податок на доходи фізичних осіб та на суми податків, інших обов'язкових платежів та внесків, які відповідно до законодавства сплачуються із цих сум. Отже, КП „Тепломережа" здійснювало перерахування внесків одночасно із виплатою всієї суми заробітної плати та при виплаті частини заробітної плати у вигляді авансу. При цьому, при виплаті авансів підприємство сплачувало страхові внески частково, а не пропорційно, у день виплати авансу, та всю суму відрахувань у наступний звітний період, передбачений для сплати цих сум.

Враховуючи зазначене, а також те, що застосовані до нього фінансові санкції не відповідають вимогам пункту 7 частини дев'ятої статті 106 ЗаконуУкраїни від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), позивач просив про задоволення позову.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2010 року, позов задоволено. Визнано недійсним рішення УПФУ від 5 листопада 2009 року № 1520 про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2012 року вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Повертаючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив про необхідність дослідження, перевірки та надання належної правової оцінки акту від 21 жовтня 2009 року № 160 про результати планової перевірки КП «Тепломережа» на підставі якого було прийнято оскаржене рішення та з'ясування питання щодо достатності у позивача коштів для перерахування у повному обсязі до ПФУ авансових платежів із страхових внесків.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили про задоволення позову. Додатково зазначили, що відомості та висновки, викладені в акті перевірки № 160 від 21 жовтня 2009 року не відповідають дійсним обставинам та первинній бухгалтерській документації позивача як стосовно дат виплаченого доходу, так і щодо зазначення сум, перерахованих позивачем до Пенсійного Фонду. Вказували про невірний розрахунок відповідачем внесків, належних до сплати, що як наслідок потягло неправильне визначення суми застосованого 50% штрафу. Наполягали на порушенні відповідачем їх прав щодо невручення копії акту та несвоєчасного його надіслання.( т.1 а.с.188-191)

Відповідач позов не визнав, надав суду відповідні заперечення, в яких зазначив, що згідно із ст. 106 Закону № 1058, яка передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно ч. 6 ст. 20 Закону України №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) і одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням/ (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Виконавчі органи Пенсійного фонду України за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом України № 1058 застосовують до страхувальників штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів (п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058).

Оскільки при проведенні документальної перевірки позивача за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року було виявлено 12 випадків порушення терміну сплати авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що є порушенням ч.6 ст. 20 Закону № 1058 та п.п.5.1.5 Інструкції № 21-1, то до позивача правомірно рішенням № 1520 застосовані фінансові санкції. (т.1 а.с.76-77)

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених в письмових запереченнях. Під час дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, на підставі яких було складено акт № 160, та співставлення їх з даними, відображеними в акті перевірки, відповідаючи на запитання суду та надаючи додаткові пояснення, представники відповідача визнали невідповідність певних дат, сум перерахованих та нарахованих страхових внесків, та їх вплив на розмір штрафних санкцій, застосованих оспорюваним рішенням. Однак, незважаючи на виявлені неточності, представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних правовідносин (в редакції, чинній на момент їх виникнення), суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 12 "Прикінцевих положень"Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Згідно зі ст. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.

Отже, відповідач у справі - управління Пенсійного Фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень у розумінні КАС України, а тому його рішення підлягають перевірці у порядку, визначеному ч.3 ст. 2 КАС України.

Позивач у справі - комунальне підприємство „Тепломережа" код ЄДРПОУ 05473192 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька, як платник страхових внесків до Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що 5 листопада 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька прийнято рішення № 1520 про застосування до КП «Тепломережа» фінансових санкцій в сумі 66199,05 гривень у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів. Зазначене рішення прийняте на підставі п.7 ч.9 ст. 106 Закону № 1058-IV. (а.с.6 т.1)

Підставою для прийняття рішення УПФУ став акт від 21 жовтня 2009 року № 160 Про результати планової перевірки КП «Тепломережа» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду. (т.1 а.с.214-233)

Згідно висновків зазначеного акту перевіркою встановлено порушення КП «Тепломережа» вимог абз.3,4 п.6 ст.20 Закону № 1058-IV щодо не перерахування у повному обсязі авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати.

Зокрема, згідно п.1.6 та висновкам акту перевірки встановлено наступне:

- 15.10.2008 року, при видачі заробітної плати за вересень 2008 року у розмірі

3521,54 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 1169,15грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 16.10.2008 року, при видачі заробітної плати за вересень 2008 року у розмірі

1169,19 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 388,17грн., проте фактично було сплачено позивачем 50,00 грн.;

- 24.10.2008 року при видачі заробітної плати за жовтень 2008 року у розмірі 3600,00 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 1195,20грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 17.11.2008 року, при видачі заробітної плати за жовтень 2008 року у розмірі 3205,77 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 1064,31грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 15.12.2008 року, при видачі заробітної плати за листопад 2008 року у розмірі 3261,25 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 1082,73грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 15.01.2009 року, при видачі заробітної плати за грудень 2008 року у розмірі 3114,35 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 1033,96грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 16.02.2009 року, при видачі заробітної плати за січень 2009 року у розмірі 2833,79 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 940,81 грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 18.02.2009 року, при видачі заробітної плати за січень 2009 року у розмірі 23521,54 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 1169,15грн., проте фактично було сплачено позивачем 100,00 грн.;

- 16.03.2009 року, при видачі заробітної плати за лютий 2009 року у розмірі 24421,62 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 8107,97грн., проте фактично було сплачено позивачем 500,00 грн.;

- 15.04.2009 року, при видачі заробітної плати за березень 2009 року у розмірі 29034,10 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 9639,32грн., проте фактично було сплачено позивачем 200,00 грн.;

- 17.04.2009 року, при видачі заробітної плати за березень 2009 року у розмірі 85260,58 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 28306,51грн., проте фактично було сплачено позивачем 200,00 грн.;

- 13.05.2009 року, при видачі заробітної плати за квітень 2009 року у розмірі 235453,84,58 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 74340,25грн., проте фактично було сплачено позивачем 1000,00 грн.,

а всього за період жовтень 2008 року - травень 2009 року при виплаті заробітної плати у розмірі 418308,89 грн. підлягало сплаті до ПФУ авансових платежів в сумі 135048,09 грн., проте фактично було сплачено позивачем 2650,00 грн. (а.с.214-220т.1)

При дослідженні у судовому засіданні первинних документів бухгалтерського обліку позивача, які стали підставою для складання акту перевірки № 160 та прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій було встановлена невідповідність даних, зазначених у акті щодо дат виплати заробітної плати, сум перерахованих внесків та сум внесків, що підлягають сплаті.

Зокрема, на підставі платіжного доручення № 79 та банківської виписки з рахунку позивача встановлено, що 15.10.2008 року заробітна плата працівникам позивачем не виплачувалася, страхові внески до УПФУ не перераховувалися. Зазначений в акті день виплати заробітної плати у розмірі 3521,54 грн. є помилковим, оскільки така виплата мала місце 16.10.2008 року. Крім того, при виплаті даної заробітної плати позивач перерахував внески до УПФУ не у розмірі 100 грн., як зазначено в акті, а у розмірі 300,00 грн., у тому числі 134,38 грн. сплата 33,2% (а.с.25-26 т.2) Отже, наведені в акті обставини виявленого порушення не відповідають фактичним установленим обставинам як щодо зазначення дати порушення, так і щодо суми сплачених страхових внесків.

З банківської виписки позивача від 17.10.2008 року та платіжного доручення № 09 від 16.10.2008року встановлено, що виплата заробітної плати у розмірі 1169,19 грн. мала місце саме 17.10.2008 року, а не 16.10.2008року, як зазначено в акті перевірки. Разом з тим, у цей же день відбулося перерахування позивачем страхових внесків до УПФУ у розмірі 100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 76 від 15.10.2008року (а.с.30-33 т.2) Таким чином, другий випадок виявленого порушення, наведений в акті перевірки також містить недоліки щодо дати виплати заробітної плати та зазначення суми сплачених авансових платежів зі страхових внесків ( в акті вказано про перерахування 50,00 грн.)

З банківської виписки позивача за 24.10.2008 року, платіжного доручення № 50 від 20.10.2008 року встановлено факт перерахування позивачем до УПФУ 757,00 грн. страхових внесків із зазначенням про здійснення виплати премії по чеку від 20.10.2008 року у розмірі 3600,00грн. З касової книги позивача встановлено, що фактично зазначена сума була отримана по чеку, оприбуткована в касу та виплачена працівникам тільки 27.10.2008 року. Отже, наведене в акті твердження про виплату 24.10.2008 року доходу у розмірі 3600,00 грн. та перерахуванні при цьому внесків у розмірі лише 100 грн. не відповідає дійсності. (а.с.35,36,39-40, 162)

З банківської виписки позивача за 18.02.2009 року встановлено, що у цей день КП «Тепломережа» здійснило виплату заробітної платі за січень 2009 року та перерахувало до УПФУ внески у розмірі 300 грн. (а.с.204 т.1) Проте в акті перевірки за вказаний день зазначено про перерахування лише 100,00 грн. до УПФУ, що не відповідає дійсності.

Крім того, з банківських виписок позивача, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що відповідачем при складанні акту не були враховані перерахування внесків, що здійснювалися не в день виплати заробітної плати, а напередодні. Загальна сума таких авансових платежів, не врахованих при складанні акту перевірки, складає 2468,78 грн. Детально дати та суми вказані у таблиці, складеної представником позивача (а.с.25 т.2)

Отже, за результатом дослідження первинних бухгалтерських документів позивача та відомостей, зазначених в акті перевірки № 160, судом встановлена невідповідність останнього фактичним обставинам та необґрунтованість у визначенні суми недоїмки з авансових платежів із страхових внесків, які позивач мав сплатити до УПФУ при виплаті заробітної плати своїм працівникам.

В межах даної справи позивач оспорює законність рішення відповідача про застосування фінансових санкцій з двох підстав - стверджуючи про відсутність у нього обов'язку сплачувати авансові платежі із страхових внесків як у повному обсязі, так і на пропорційній основі, а також посилаючись на невідповідність відомостей, зазначених в акті перевірки дійсним обставинам, що потягло неправильність визначення суми штрафних санкцій, накладених оскаржуваним рішенням.

Щодо доводів позивача про відсутність правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено положенням статті 20 Закону № 1058-IV та Інструкцією.

За частиною шостою статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

За несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладається штраф у розмірі 50% відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів. Розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункту 5.1.5. Інструкції у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки, 19,92 відсотка цих сум).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Отже, платник страхових внесків зобов'язаний здійснювати сплату авансових внесків на пропорційній основі лише у випадку недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів. За відсутністю вказаних обставин страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески у день виплати доходу, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки з банківських виписок позивача, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що КП «Тепломережа» мало фінансову можливість для перерахування авансових платежів із страхових внесків у належному розмірі, не мало підстав для здійснення таких перерахувань на пропорційній основі, але безпідставно не сплачувало авансові платежі у порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то відповідачем до позивача оспорюваним Рішенням № 1520 законно були застосовані фінансові санкції на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058.

Що стосується інших доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог про неправомірність оскаржуваного рішення № 1520 про застосування фінансових санкцій, то суд знаходить їх обґрунтованими, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відомості та висновки, викладені в акті від 21 жовтня 2009 року № 160 про результати планової перевірки КП «Тепломережа», на підставі якого було прийнято оскаржене рішення, в значній частині є недостовірними та не узгоджуються з первинними бухгалтерськими документами позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судом встановлено, що оспорюване Рішення відповідача за № 1520 від 05.11.2009 року про застосування до КП «Тепломережа» фінансових санкцій у розмірі 66199,05грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків винесено на підставі результатів документальної перевірки, проведеної недобросовісно, поверхньо, нерозсудливо, без врахування усіх обставин, що мають значення та з суттєвими помилками як у встановленні певних фактів, так і щодо визначення сум, суд приходить до висновку про неправомірність зазначеного рішення. При цьому, суд зазначає, що відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів позивача та доведення правомірності оскаржуваного рішення не надано, а тому позов КП «Тепломережа» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163,167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального підприємства «Тепломережа» до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання протиправним рішення № 1520 від 05.11.2009 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 66199,05грн. - задовольнити.

Визнати неправомірним рішення № 1520 від 05.11.2009 року про застосування до Комунального підприємства «Тепломережа» фінансових санкцій у розмірі 66199,05грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 лютого 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови складений 04 березня 2013року.

Суддя Спасова Н.В.