Рішення № 29848842, 12.03.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2667/13 Справа № 405/1787/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ушакова Н.Є. Доповідач - Ремез В.А. Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого - Ремеза В.А.

Суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Грендач Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 14173грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в сумі 14173грн.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28.12.2012р. позов ОСОБА_3 задоволено, і стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, солідарно борг в сумі 14173грн., та судові витрати по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду частині стягнення з нього суми боргу скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до нього про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що в оскаржуваній частині рішення суду є незаконним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_2 суми боргу в солідарному порядку разом з ОСОБА_4, в розмірі 14173грн., суд виходив з того, що ОСОБА_2 має нести солідарну відповідальність за виниклих між сторонами правовідносин.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2012р. ОСОБА_4 написала розписку про те, що вона винна ОСОБА_3 14173грн., і зобов'язується повернути кошти 05.06.2012р.

Судом встановлено, що до укладання спірного договору між сторонами існували певні відносини, а саме укладення договору купівлі-продажу металобрухту, на загальну суму 14173грн, унаслідок якого у ОСОБА_4 виникло перед ОСОБА_3 грошове зобов'язання, і вона визнала факт наявності боргу в сумі 14173грн., написавши позивачу відповідну розписку.

Відповідно до ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (ст. 1047 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України передбачено укладення договору позики у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Враховуючи, що згідно наданої позивачем розписки, зобов'язання про сплату коштів взяла на себе ОСОБА_4, а не ОСОБА_2, і матеріали справи не містять будь яких доказів про те, що ОСОБА_2 брав на себе будь-які зобов'язання по сплаті на користь позивача коштів за виниклих правовідносин, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про покладання на ОСОБА_2 обов'язку у солідарному порядку разом з ОСОБА_4 повернути позивачу кошти, у зв'язку з чим рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 у солідарному порядку коштів на користь ОСОБА_3 в сумі 14173грн. підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України, з ухваленням в оскаржуваній частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення 14173грн., та судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012р. в частині стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 14173грн. та в частині стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 судового збору скасувати.

ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 14173грн. відмовити.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді