Ухвала суду № 2984746, 15.01.2009, Апеляційний суд Чернігівської області

суддів Шахової О.Г., Білоброва В.Д.,

з участю прокурора Лисуна С.І.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2008 року.

Цим вироком : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Корюківка Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, має неповнолітню дитину, суб'єкт підприємницької діяльності, раніше не судимий, мешканець АДРЕСА_1,

засуджений за ст.249 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 1 500 грн. з конфіскацією сітки зяберної та незаконно виловленої риби цінних порід: лин - 20 шт., карась - 35 шт., щука - 2 шт., окунь - 1 шт., загальною вагою 5,5 кг.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Корюківка Чернігівської області, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючий, раніше не судимий, мешканець АДРЕСА_2

засуджений за ст.249 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 800 грн. з конфіскацією сітки зяберної та незаконно виловленої риби цінних порід: лин - 20 шт., карась - 35 шт., щука - 2 шт., окунь - 1 шт., загальною вагою 5,5 кг.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 798 грн. 60 коп. на користь Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 23 травня 2008 року, приблизно з 04 до 09 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 в період весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах на торф'яному кар'єрі біля с. Прогрес Менського району, який є придатковою водоймою і де, відповідно до наказу Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області № 22 від 12 березня 2008 року, заборонено промислове та любительське рибальство на період нересту риб з 25 березня до 22 червня включно, використовуючи гумовий човен „Сіверянка” 2Б 02 № 00310143-007-200 № 1 дата 03.2007 р/в, що належить ОСОБА_3, займалися незаконним рибним добувним промислом забороненим знаряддям лову - сіткою зяберною та виловили риби цінних порід: лин - 20 шт., карась - 35 шт., щука - 2 шт., окунь - 1 шт., загальною вагою 5,5 кг. Незаконним зайняттям рибним промислом в період нересту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали істотної шкоди рибному господарству України на загальну суму 795,6 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати як незаконний та необґрунтований, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на те, що незаконною ловлею риби вони з братом не займались, а вилучені сітка та риба були підкинуті їм держрибінспектором. Звертає увагу на допущену однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою показання свідка ОСОБА_4 Наполягає на невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, що привело до винесення обвинувального вироку.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав,  заявивши клопотання, що в разі залишення вироку суду без змін застосувати щодо його амністію, звільнивши його від відбування покарання, пояснення засудженого ОСОБА_2, який не заперечував проти апеляції та також просив відносно нього застосувати амністію, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін та застосувати щодо засуджених Закон України „Про амністію”, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.

Як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні суду першої інстанції засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України винними себе не визнали, пояснюючи, що рибу вони ловили з гумового човна на донну вудку та піймали приблизно 10 рибин, а сітку зяберну та іншу рибу їм підкинув держрибінспектор ОСОБА_5, після чого склав відповідні протоколи та акти.

Не зважаючи на невизнання вини засудженими, їх вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена низкою доказів, яким суд дав відповідну оцінку.

Так, допитаний у судовому засіданні першої інстанції в якості свідка держрибінспектор ОСОБА_5, пояснив, що 23 травня 2008 року він, здійснюючи рейдовий виїзд пов'язаний із забороною лову риби, разом із співробітниками міліції ОСОБА_6, ОСОБА_8, громадськими інспекторами ОСОБА_7 та ОСОБА_9, побачили двох чоловіків на човні, які переставляли сітку та коли останні вийшли на берег, їх було затримано. При цьому, риба i ciткa були у човні, але рибалки заперечували належність їм риби та ciтки. Інших рибалок поряд не було. Також зазначав, що на ОСОБА_1 він раніше складав протоколи про незаконну торгівлю рибою.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні давали аналогічні показання.

Дані свідчення свідків можна цілком розцінювати як достовірні, оскільки, будучи неодноразово допитаними підчас досудового слідства і у судовому засіданні, їх показання були постійними, послідовними та узгодженими.

Разом з тим, показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства дещо змінювались.

Як вбачається із протоколів допиту в якості підозрюваних (а.с. 49, 57) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснювали, що 23.05.2008 року, приблизно о 05 годині, вони виплили на гумовому човні ловити рибу за допомогою донної вудки та, спіймавши 10 рибин, повернулись на берег, приблизно о 8 годині 30 хвилин, де в цей час їх чекали працівники міліції.

Під час допиту в якості обвинувачених (а.с. 86, 104) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дали аналогічні покази, але ОСОБА_1 у своїх доповненнях зазначив, що коли вони з братом вийшли на берег, то до них підійшов чоловік, який заблукав, спитати дорогу.

За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудовому слідству був представлений та за їх клопотанням допитаний свідок ОСОБА_4

За клопотанням захисника засуджених свідок ОСОБА_4 був допитаний і у судовому засіданні, який показав, що 23 травня 2008 року, приблизно о 8-9 годині, біля озера на березі він побачив двох чоловіків, яких знав наглядно, та спитав у них дорогу. У них був гумовий човен, в якому знаходилось приблизно 1 кг. риби. При цьому свідок зазначив, що працівників міліції він не бачив.

Не бачили ОСОБА_4 і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Крім того, допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_4 зазначав, що автомобіля ОСОБА_1 він не бачив, бачив одну донну вудку, але у судовому засіданні сказав, що бачив автомобіль чорного кольору марки „Опель Астра” і вже не одну донну вудку.

Однак, такої машини там взагалі не було, оскільки засуджені були на автомобілі „Рено” жовтого кольору, а працівники міліції приїжджали на автомобілях „ВАЗ 2199” сірого кольору та „Нива” білого кольору.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_4 є суперечливими та не узгоджуються як з матеріалами справи, так і з поясненнями засуджених, тому судом першої інстанції їх правильно не взято до уваги.

Показання засуджених, даних ними під час досудового та судового слідства протирічать один одному та матеріалам справи, в той час як показання свідків є постійними, узгодженими та знаходяться у взаємозв'язку з іншими матеріалами справи.

Вина засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтверджується сукупністю інших доказів по справі, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення від 23 травня 2008 року (а.с.9, 10), описів-оцінок об'єктів та знаряддя лову (а.с.11-13), протоколами очних ставок між засудженими з однієї сторони та свідками ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7- з нішої (а.с.59-68).

Згідно описів-оцінкам об'єктів та знаряддя лову засудженими виловлена забороненим знаряддям лову - сіткою зяберною довжиною 40 м., висотою 1,5 м., вічком 30 мм., риба цінних порід: лин - 20 шт., карась - 35 шт., щука - 2 шт., окунь - 1 шт., загальною вагою 5,5 кг.

Посилання апелянта на різницю між показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо місця затримання його і його брата ОСОБА_2 та розміру вилученої сітки є безпідставними, оскільки вони не впливають на доведеність вини та кваліфікацію дій засуджених.

Таким чином, увесь комплекс наявних в справі доказів беззаперечно свідчить про скоєння засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину, за який вони були визнані винними судом. А тому, твердження в апеляції про непричетність їх до злочину, судова колегія розцінює, як позицію захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного діяння.

Злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 249 ч. 1 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його ОСОБА_1 та ОСОБА_2 враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб засуджених та всіх обставин справи.

Незаконним зайняттям рибним промислом в період нересту засуджені ІНФОРМАЦІЯ_3 завдали шкоду рибному господарству України на загальну суму 795,6 грн., що підтверджується розрахунком розміру збитків (а.с.17), а тому ця сума судом правильно була стягнута із засуджених на користь Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, засуджені мають неповнолітніх дітей (а.с.93,96,96-1,72,77) і враховуючи дану обставину, колегія суддів вважає необхідним застосувати до засуджених Закон України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року і на підставі п."в" ст.1 цього ж Закону від призначеного покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити, про що вони і клопотали. Хоча від ОСОБА_2 не надійшла апеляція, але колегія суддів вважає необхідним застосувати амністію і відносно нього, так як згідно ст.365 КПК України, якщо розгляд апеляції по справі дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли - прийняти таке рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

На підставі ст. 1 п. „в” Закону України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року ОСОБА_1 від покарання звільнити.

Відповідно до ст. 365 КПК України та на підставі ст. 1 п. „в” Закону України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року ОСОБА_2 від покарання звільнити.

Судді:

О.Г. Шахова Г.А. Салай В.Д. Білобров