Рішення № 29844660, 16.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №1519/17112/2012

Пр. № 2/521/1322/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Яблонській М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2012р. Публічне акціонерне товариство «Марфін банк»(далі-ПАТ «Марфін банк») звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на те, що 30 квітня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Марфін банк»(далі-ВАТ «Марфін банк»), правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк»та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №00022R10, згідно якого останній було надано кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок у вигляді не поновлюваної лінії на період з 30 квітня 2008р. по 29 квітня 2022р. включно у сумі 35138,17 доларів США, з яких на споживчі цілі у сумі 30000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом, та у випадку п.п.2.1.3., 2.2.7 Кредитного договору 5138 доларів США на сплату страхових платежів. 22.05.2009р. між ВАТ «Марфін банк»та ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору № 00022R10 від 30.04.2008р., умовами якої були внесені зміни у п.1.1 та у п.3.1 Договору, а саме було змінено термін погашення кредитних коштів по 29.04.2028 р. включно та сплата відсотків, а саме: з березня 2009р. по лютий 2010р. включно - 6,55 % річних, з березня 2010р. по лютий 2011р. включно -17,25 % річних, з березня 2011р. до повного погашення кредиту -11,9% річних.

Позивач зазначав, що 30 квітня 2008р. в забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №00022R10 від 30 квітня 2008р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №00024r10 від 30.04.2008р., згідно якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору №00022R10 від 30 квітня 2008р.

22.05.2009р. між ВАТ «Марфін банк»та ОСОБА_3 була укладена Додаткова угода №1, відповідно до якої останній погодився відповідати за зобов'язанням позичальника з урахуванням внесених змін до кредитного договору №00022R10 від 30 квітня 2008р.

30 квітня 2008р. в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №00022R10 від 30 квітня 2008р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № ВКК №586933, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.

Оскільки відповідачі ухиляються від належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, то позивач просив суд стягнути солідарно з останніх на користь ПАТ «Марфін банк»суму заборгованості за кредитним договором №00022R10 від 30 квітня 2008р. у розмірі 31742,53 доларів США та 23821,02 грн. заборгованості по пені та штрафу, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягнути з відповідачів в рівних частках судовій збір в сумі 2775,39грн.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. за заявою представника позивача позовні вимоги ПАТ «Марфін банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині погашення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, залишені без розгляду.

16.01.2013р. представник ПАТ «Марфін банк»в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог та остаточно просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Марфін банк»суму заборгованості в розмірі 31442,53 дол. США та 23821,02 грн.

Представник позивача за довіреністю від 04.01.2012р. в судовому засідання зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити (а.с.87-88).

Відповідачі в судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнали у повному обсязі та просили їх задовольнити, про що надали заяви (а.с.89,90).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ «Марфін банк»підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що 30 квітня 2008р. між ВАТ «Марфін банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк»та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №00022R10, згідно якого останній було надано кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок у вигляді не поновлюваної лінії на період з 30 квітня 2008р. по 29 квітня 2022р. включно у сумі 35138,17 доларів США, з яких на споживчі цілі у сумі 30000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом, та у випадку п.п.2.1.3., 2.2.7 Кредитного договору 5138,00 доларів США на сплату страхових платежів (а.с.9-12).

22.05.2009р. між ВАТ «Марфін банк»та ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору № 00022R10 від 30.04.2008р., умовами якої були внесені зміни у п.1.1 та у п.3.1 Договору, а саме було змінено термін погашення кредитних коштів по 29.04.2028 р. включно та сплата відсотків: з березня 2009р. по лютий 2010р. включно 6,55 % річних, з березня 2010р. по лютий 2011р. включно -17,25 % річних, з березня 2011р. до повного погашення кредиту -11,9% річних (а.с.16-24).

Позивач зазначав, що 30 квітня 2008р. в забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №00022R10 від 18 квітня 2008р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №00024r10 від 30.04.2008р., згідно якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору №00022R10 від 30 квітня 2008р. (а.с. 27-28).

22.05.2009р. між ВАТ «Марфін банк»та ОСОБА_3 була укладена Додаткова угода №1, відповідно до якої останній погодився відповідати за зобов'язанням позичальника з урахуванням внесених змін до кредитного договору №00022R10 від 30 квітня 2008р. ( а.с. 29-30).

30 квітня 2008р. в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №00022R10 від 30 квітня 2008р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № ВКК №586933, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу від 05.05.2001р. та від 01.03.2006р. (а.с.31-36).

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ ««Марфін банк»є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Марфін банк», є юридичною особою, яка керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки (а.с.51-56).

Через невиконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором №00022R10 від 30.04.2008р., станом на 16.01.2013р. склалася заборгованість відповідача перед ПАТ «Марфін банк», в розмірі 31442,53 доларів США та 23821,02грн -заборгованість по пені та штрафу, з яких:

- заборгованість за кредитом -28130,94 доларів США;

- заборгованість за відсотками -3311,59 доларів США;

- заборгованість по пені за неповернення основного боргу -5401,98 грн.;

- заборгованість по пені за несплату відсотків за користування кредитом -15346,09 грн.

- штраф за невиконання (порушення) зобов'язань за договором -3209,92 грн.;

Вказаний факт підтверджується розрахунком заборгованості відповідно до умов кредитного договору №00022R10 від 30.04.2008р. (а.с.50).

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому ст. 533 ЦКпередбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (далі-Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001р. № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензії та відповідного письмового дозволу.

Встановлено, що в травні 2003р. ВАТ «Марфін банк»отримав банківську ліцензію № 66 та дозвіл №66-2 з додатком №66-2 від 07.12.2007р. на право здійснення операцій, визначених п.1-4 ч.2,4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правовими наслідками порушення основного зобов'язання, забезпеченого порукою, є солідарна відповідальність або додаткова /субсидіарна/ відповідальність, якщо така відповідальність встановлена договором поруки.

Солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох.

Установлено, що умовами п.1.2 договору поруки №00024 10 від 30.04.2008р., укладеного між ВАТ «Марфін банк»та ОСОБА_3, передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тому позивач має право вимагати виконання зобов'язання як від боржника, так і від поручителя.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Отже відповідно до вимог цивільного законодавства відповідачі несуть солідарну відповідальність за порушення зобов'язань.

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії згідно із законом та умовами договорів кредиту та поруки для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Крім того відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання, відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Марфін банк»в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог відносно передачі предмета іпотеки в управління позивача на період його реалізації, то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки вимоги позивача в частині погашення заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки залишені без розгляду, а тому вказані вимоги є незаконними.

За такими обставинами, суд доходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором кредиту та судових витрат, підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовій збір в розмірі 2775,39грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 21.04.2008р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 65078, АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_4, виданий Олександрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області 25.09.1996р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: 28051, АДРЕСА_2, фактично проживаючий за адресою: 65078, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»(68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, кор.рахунок №320031003000 в Управління НБУ в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість за кредитним договором №00022R10 від 30.04.2008р., станом на 16.01.2013р. склалася заборгованість відповідача перед ПАТ «Марфін банк», в розмірі 31442,53 доларів США та 23821,02грн -заборгованість по пені та штрафу, з яких:

- заборгованість за кредитом -28130,94 доларів США;

- заборгованість за відсотками -3311,59 доларів США;

- заборгованість по пені за неповернення основного боргу -5401,98 грн.;

- заборгованість по пені за несплату відсотків за користування кредитом -15346,09 грн.

- штраф за невиконання (порушення) зобов'язань за договором -3209,92 грн.;

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 21.04.2008р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 65078, АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_4, виданий Олександрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області 25.09.1996р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: 28051, АДРЕСА_2, фактично проживаючий за адресою: 65078, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»(68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, кор.рахунок №320031003000 в Управління НБУ в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966) суму судового збору в розмірі 2775,39грн. (дві тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 39 копійок.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда