Ухвала суду № 29843637, 05.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/216/13 05.03.2013 05.03.2013

Провадження № 22-ц/784/572/13 Головуючий першої інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

5 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Колосовського С.Ю.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Устименко М.В.,

за участю представників: позивачки - ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 р. ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її батько ОСОБА_8, який з 1979 р. по день смерті проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 Посилаючись на те, що за час спільного проживання на сумісні кошти її батько та ОСОБА_4 купили житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4, уточнивши остаточно свої вимоги, просила суд визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вказаний будинок, визнати рівними їх частки у цьому майні, визнати за ОСОБА_8 право власності на ? частку будинку та за нею - право власності на ? частку вказаного будинку в порядку спадкування.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 листопада 2012 р. в якості співвідповідача до участі у справі притягнуто ОСОБА_6

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2012 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вказує на невідповідність висновків суду нормам матеріального та процесуального права і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вказує на безпідставність її доводів і просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, відповідачки ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер батько ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який з 1979 р. по день смерті фактично проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 Згідно нотаріально посвідченого договору від 5 вересня 1980 р. ОСОБА_4 купила житловий будинок АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є його дочки: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 У передбачений ст. ст. 1270, 1273 ЦК України строк ОСОБА_7 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_6 - з заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_7

Звертаючись з даним позовом, позивачка вважала, що спірний будинок є спільною сумісною власністю її батька та ОСОБА_4, оскільки будинок придбано за їх спільні кошти під час проживання однією сім'єю.

Частиною 1 ст. 58 Контситуції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На час виникнення права власності на спірний будинок до спільної власності громадян відносилось майно подружжя (ст. 22 КпШС), майно колгоспного двору (ст. 120 ЦК УРСР 1963 р.), майно одноосібного селянського двору (127 ЦК УРСР 1963 р.). Також набуття майна громадянами у спільну власність передбачалось на підставі угод, укладених відповідно до ЦК УРСР 1963 р.

Правила ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України не застосовуються до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі.

Не доведено позивачкою й встановлених положеннями ЦК УРСР 1963 р. підстав набуття її батьком та ОСОБА_4 у спільну сумісну власність.

З урахуванням викладеного суд обґрунтовано відмовив у позові.

З огляду на викладене посилання в апеляційній скарзі на те, що спірний будинок є спільною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на підстави положень ст. 22 КпШС України є хибними, оскільки вказана норма правовідносини ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які не перебували у шлюбі, не регулює.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: