Рішення № 29842843, 06.03.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

06.03.2013 Єдиний унікальний номер 205/1711/13-ц

Справа №2/205/1531/2013

205/1711/2013-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Давиденко Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про виключення з опису та звільнення з-під арешту нерухомого майна, ?

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15 листопада 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про виключення з опису та звільнення з-під арешту нерухомого майна (а.с. 2-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 січня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CNL-300/0014/2007 на отримання 42 000,00 доларів США, в забезпечення умов виконання якого між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PCL №300/0012/2007, предметом договору іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1.

Позивач перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою ОСОБА_2, який розірвано 19 лютого 2002 року.

Також, позивач зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2005 року за ним визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Звернувшись до КП «ДМБТІ» із заявою про проведення поточної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 для подальшої реєстрації права власності на 1/2 частину зазначеної квартири відповідно до рішення суду, йому було відмовлено у вчиненні реєстрації, у зв'язку із постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

30.10.2012 року позивач звернувся до органів виконавчої служби, де йому стало відомо, що постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження за заявою сторін було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2.

Позивач просив суд виключити з опису та звільнити з-під арешту, накладеного державним виконавцем Пономаренко О.О. Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, нерухоме майно, а саме: 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Заочним рішенням суду від 21 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено (а.с.22-24).

Не погодившись із заочним розглядом справи відповідач ПАТ «ОТП Банк» 11 лютого 2013 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про перегляд заочного рішення суду від 21.12.2012 року (а.с.29-32).

Ухвалою суду від 20 лютого 2013 року скасовано заочне рішення суду та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку (а.с.47).

Позивач в судове засідання не з'явився. Про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надав письмову заяву, в якій просив справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити (а.с. 50).

Відповідачка - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. До суду надала письмову заяву, в якій просила справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги визнала (а.с.51).

Співвідповідач - Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в особі свого представника, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилав.

Співвідповідач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», в особі свого представника, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом п.4 постанови Пленум Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1996 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису», передбачено, за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту), розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за не майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 19 лютого 2002 року (з.а.с.9).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2005 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в рахунок частки в спільному майні подружжя (а.с.9-10).

15 січня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PCL №300/0012/2007, для забезпечення повного та своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов'язань за кредитним договором № CNL-300/0014/2007 від 15 січня 2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 42 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування у вигляді фіксованої процентної ставки у розмірі 13,99% річних (а.с.5-7).

Предметом договору іпотеки являється квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: в житловому будинку літ. А-9 квартира №12, яка складається з: 1- коридор, 2- санвузол, 3- житлова, 4- кухня, 5-6 - житлові, І- балкон, загальною площею 62,8 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м.

Згідно із ст. 6 договору іпотеки, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити вимоги: (а) всі боргові зобов'язання, несплачені іпотекодавцем, в тому числі заборгованість по овердрафту і (б) вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором. Іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі; порушення іпотекодавцем будь-якого із його зобов'язань за ст.5 цього договору; інших обставин, передбачених чинним законодавством, кредитним договором та цим договором.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 31 липня 2009 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пономаренко О.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 5301 виданого 21 липня 2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 ДМНО про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, в рахунок погашення кредитної заборгованості на користь ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 381 178,05 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно п.5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, арешт майна застосовується: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ували суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи інших осіб; або в межах суми стягнення за виконавчими документами.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У відповідності до п. 5.15.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Згідно п. 5.13.1, 5.13.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотеко держателями.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід звільнити з-під арешту, накладеного державним виконавцем Пономаренко О.О. Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, нерухоме майно, а саме: 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з співвідповідачів ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» належить стягнути, в рівних частках, на користь позивача понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Керуючись п. 4 Постанови Пленум Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1996 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, Законом України «Про виконавче провадження», Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 209,212, 213-215, 222 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про виключення з опису та звільнення з-під арешту нерухомого майна, - задовольнити.

Виключити з опису та звільнити з-під накладеного державним виконавцем Пономаренко О.О. Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції арешту, нерухоме майно, а саме: 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166, розташованого за адресою: 01033, м. Київ, вул.Жилянська, буд. 43, на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в рівних частках, судовий збір у сумі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Шавула В.С.