Ухвала суду № 29841982, 12.03.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 254/528/13-ц

Провадження № 4с/2554/10/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого-судді: Данилів С.В.,

за секретаря: Дев'яткіної Я.В.,

за участю заявника: ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2

представника ВДВС

Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку: Сасіна О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Сасіна О.Г., третя особа Відділення ПАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне відділення» про визнання незаконною та скасування постанови про скасування процесуального документа від 07.12.2012 року, визнання незаконною та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження від 07.12.2012 року, визнання незаконним та скасування акта опису та арешту майна № 21015796 від 27.12.2012 року, скасування арешту на автомобіль, зобов'язання ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку повернути арештований автомобіль, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька із скаргою на дії державного виконавця. В обгрутнування скарги зазначив, що 21.07.2010 року, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Шеховцовою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2010 року за виконавчим листом № 2-2859 від 23.06.2010 року, виданим Будьоннівським районним судом м. Донецька.

26.10.2011 року державним виконавцем Сасіним О.Г. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.10.2011 року, яка затверджена начальником зазначеного Відділу державної виконавчої служби Линнік В.В. та в якій зазначено, що «до ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька надійшла заява ПАТ «КБ «Надра» про повернення виконавчого листа № 2-2859, виданого Будьоннівським районним судом м. Донецька 23.06.2010 року без подальшого виконання». Відповідно до п. 3 вищезазначеної постанови було встановлено строк для повторного пред'явлення виконавчого документу до 26.10.2012 року та 10-ти денний строк на оскарження.

ОСОБА_1 вказує, що 06.12.2012 року до ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька надійшла заява ПАТ «КБ «Надра» вих. № б/н від 19.10.2012 року, в якій зазначено, що співробітником банку було помилково направлено заяву про повернення виконавчого документу без подальшого виконання, на підставі якої, начальником ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька Линнік В.В. було винесено постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.10.2011 року.

Того ж дня, 07.12.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька Сасіним О.Г. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2859 від 23.06.2010 року, виданим Будьоннівським районним судом м. Донецька.

ОСОБА_1 вказує, що про вищезазначені постанови від 07.12.2012 року йому нічого не було відомо, оскільки ніяких документів від державного виконавця він не отримував.

Крім того ОСОБА_1 зазначає, що приблизно 04 годині ранку 26.12.2012 року у м. Дебальцеве Донецької області його зупинили працівники ДАЇ та повідомили, що відповідно до постанови державного виконавця, автомобіль БМВ Е90 3201, державний номер НОМЕР_1 підлягає вилученню, однак жодного документу йому не пред'явили, а на його спроби довести працівникам ДАЇ, що виконавче провадження закрито, пояснили, що вони мають наказ вилучити автомобіль, що і зробили склавши Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

В подальшому, а саме 31.12.2012 року ним було отримано акт опису та арешту майна № 21015796 від 27.12.2012 року, складений державним виконавцем Сасіним О.Г. за адресою: м. Артемівськ, вул. Колхозна, 20.

ОСОБА_1 зазначає, що прийшовши 22.01.2013 року до ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька з метою з'ясувати на якій підставі було арештовано та вилучено автомобіль ВМВ Е90 3201, державний номер НОМЕР_1, ознайомився із матеріалами виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2859 від 23.06.2010 року, виданим Будьоннівським районним судом м. Донецька і тільки тоді дізнався про постанову про скасування процесуального документу від 07.12.2012 року та про постанову про відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2859 від 23.06.2010 року.

З огляду на вищенаведене, вважає дії державного виконавця Сасіна О.Г. та начальника ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька Линнік В.В. такими, що не відповідають чинному законодавству, просить суд його скаргу задовольнити, визнати незаконними та скасувати постанови про скасування процесуального документа від 07.12.2012 року та про відновлення виконавчого провадження від 07.12.2012 року, визнати незаконним та скасувати акт опису та арешту майна № 21015796 від 27.12.2012 року, скасувати арешт на автомобіль та зобов'язати ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку повернути йому арештований автомобіль.

У судовому у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 доводи скарги підтримав у повному обсязі надав пояснення аналогічні змісту скарги, просив суд скаргу задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_1 доводи скарги підтримав у повному обсязі надав пояснення аналогічні змісту скарги та промові на судових дебатах, просив суд скаргу задовольнити.

Представник ВДВС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку Сасін О.Г. судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив та надав суду пояснення аналогічні змісту письмового заперечення на скаргу, що міститься в матеріалах справи, просив суд відмовити у задоволені скарги.

Представники третьої особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засіданні не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність, на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на території всієї України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Порядок виконання рішення суду визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.

Згідно ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 23.06.2010 року Будьоннівським районним судом м. Донецька було видано виконавчий лист № 2-2859/09 від 23.11.2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» 201/2008/850/04-КА145 від 04.03.2008 року станом на 15 серпня 2009 року у розмірі 53943 доларів США 92 цента.

Згідно із заяви ВАТ КБ «Надра» Донецького РУЮ № 2456 від 14.07.2010 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька із проханням відкрити виконавче провадження на підставі вищезазначеного виконавчого листа, накласти арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголосити заборону його відчуження (а.с.15).

21.07.2010 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Будьоннівського РУЮ у Донецькій області Шеховцовою О.М. було відкрито провадження з виконання виконавчого листа №2-2859 від 23.11.2009 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу у сумі 458020, 49 грн. на користь стягувача ВАТ КБ «Надра», заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу та накладено арешт (а.с. 16).

Згідно із заяви ПАТ «КБ «Надра» № 2583 від 24.10.2011 року, яка підписана директором філії ПАТ «КБ «Надра» Донецьке РУ - Гуленко О.І., просив ВДВС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку повернути без подальшого виконання виконавчий лист № 2-2859 від 23.11.2009 року, виданий Будьоннівським районним судом м. Донецька (а.с. 88).

26.10 2011 року державним виконавцем Сасіним О.Г. було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2-2859 від 23.06.2010 року стягувачу ВАТ КБ «Надра», припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення, а також було встановлено строк для повторного пред'явлення виконавчого документу до 26.10.2012 року та 10-ти денний строк оскарження, на підставі п.1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: є письмова заява стягувача, ч.5 - повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.22 цього Закону, про що роз'яснено в оскаржуваній постанові.

Згідно із ч. 1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2012 року, тобто до спливу річного строку на повторне пред'явлення виконавчого листа, встановленого у постанові про повернення виконавчого листа від 26.10.2012 року, ПАТ КБ «Надра» було надіслано на адресу ВДВС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку заяву про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26.10.2011 року, відновлення виконавчого провадження та накладення арешту на належне боржнику ОСОБА_1 рухоме, нерухоме майно та грошові кошти, які можуть зберігатися в банківських установах та оголосити заборону його відчуження.

На підставі вищезазначеної заяви та на підставі ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», начальником ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька Линнік В.В. при здійсненні контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанні було скасовано постанову про повернення виконавчого документа № 2-2859 від 23.06.2010 року стягувачу ВАТ КБ «Надра», що видав державний виконавець Сасін О.Г.(а.с.24) та копію цієї постанови було надіслано сторонам виконавчого провадження 09.12.2012 року, що підтверджується супровідним листом № 1858/7/27455 (а.с. 25).

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено відновлення виконавчого провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду чи постанови керівника відповідного органу Державної виконавчої служби у разі, якщо постанова державного виконавця «Про повернення виконавчого документа стягувачу» визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Також, слід зазначити, що ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено строки для винесення постанови для скасування процесуального документа.

З урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Сасіним О.Г. 07.12.2012 року було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2859 від 23.06.2010 року та таку було надіслано сторонам виконавчого провадження 09.12.2012 року, що підтверджується супровідним листом про надіслання (а.с.27).

Судом встановлено, що реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції за 13 грудня 2012 року на ім'я ОСОБА_1 було надіслано постанову про скасування процесуального документа від 07.12.2012 року та постанову про відновлення виконавчого провадження від 07.12.2012 року (а.с.75).

З п. 16 реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції за 13 грудня 2012 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було надіслано постанову про відновлення виконавчого провадження (а.с. 75-76).

Згідно із відповіді Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Донецької дирекції № 07/5-294 від 06.03.2013 року, рекомендований лист № 830300143387 від 14.12.2012 року було вручено 03.01.2013 року матері скаржника - ОСОБА_12

За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про відновлення виконавчого провадження було дотримано вимоги чинного законодавства, а відтак у цій частині у задоволені скарги слід відмовити, оскільки постанова про скасування процесуального документа від 07.12.2012 року та постанова про відновлення виконавчого провадження від 07.12.2012 року, винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також, судом встановлено, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку знаходиться зведене виконавче провадження № ЄДРВП 35383876 про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб:

1) за виконавчим листом № 2-2859 від 23.06.2009 року виданим Будьоннівським районним судом м. Донецька на користь ВАТ « КБ «Надра» боргу у розмірі 458020.49 грн.

2) за виконавчим листом № 2-444 від 26.07.2010 року, виданим Будьоннівським районним судом м. Донецька на користь ОСОБА_13 боргу у розмірі 513345,81 грн.;

3) за виконавчим листом № 1/0504/144 від 20.03.2012 року, виданим Будьоннівським судом м. Донецька на користь держави конфіскація всього майна

4) за виконавчим листом № 2-1625 від 29.11.2011 року, виданим Будьоннівським судом м. Донецька на користь ОСОБА_14;

5) за виконавчим листом № 1/504/144 від 02.04.2012 року, виданим Будьоннівським судом м. Донецька на користь ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» боргу у розмірі 233 138.50 грн.;

З матеріалів справи вбачається, що при виконанні виконавчого листа № 2-444 від 26.07.2010 року, виданим Будьоннівським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 боргу у сумі 513 345,81 грн. державним виконавцем Сасіним О.Г. 26.09.2012 року було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме оголошено в розшук автомобіль марки BMWE90, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який був предметом договору «Автопакет» № 201/2008/840/04-КА/45 укладеного 04.03.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

Зокрема, з договору «Автопакет» вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 51 000 доларів США для придбання вищезазначеного автомобіля та який було передано у заставу банка до повного виконання ОСОБА_1 умов погашення кредиту.(а.с.57).

З супровідного листа № 5817/20771 від 26.09.2012 року вбачається, що постанова про розшук майна боржника від 26.09.2012 року була надіслана на адресу Начальника УДАІ ГУМВС України у Донецькій області та ОСОБА_1

Судом встановлено, що згідно рапорту прапорщика міліції УДАЇ ГУМВС України у Донецькій області Корсуна А.Г. від 26.12.2012 року, при несенні служби спрацювала АПК «Рубеж» на номерний знак НОМЕР_1 автомобіля марки BMWE90, 2007 року випуску (а.с. 60), на підставі чого працівниками ДАІ було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26.12.2012 року(а.с. 66). На підставі вищенаведеного та 27.12.2012 року державним виконавцем Сасіним О.Г. було складено акт опису та арешту майна (а.с. 36-39), копію якого було надіслано на адресу ОСОБА_1, та такий ним було отримано, що підтверджується як самим ОСОБА_1 у мотивах скарги та копією конверту долученої до матеріалів справи(а.с. 55).

Відповідно до ч.ч. 1,2,5,6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до п.3.8.2. «Інструкції з примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції за № 512/5 від 02.04.2012 року, за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладено арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

За таких обставин, суд вважає, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Будьоннівського РУЮ Сасіна О.Г. під час виконання судових рішень ґрунтуються на нормах ЦПК України та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», вчинені в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, на момент розгляду скарги зведене виконавче провадження незакінчене і є таким, що підлягає виконанню, а тому скаргу слід визнати необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 210, 383-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В:

у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Сасіна О.Г., третя особа Відділення ПАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне відділення» про визнання незаконною та скасування постанови про скасування процесуального документа від 07.12.2012 року, визнання незаконною та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження від 07.12.2012 року, визнання незаконним та скасування акта опису та арешту майна № 21015796 від 27.12.2012 року, скасування арешту на автомобіль, зобов'язання ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку повернути арештований автомобіль - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Будьоннівського

районного суду м. Донецька С.В. Данилів