Рішення № 29838353, 12.03.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/8309/2012

2/2012/2543/2012

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Макарова В.О.,

при секретарі - Ногіній О.В.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту реєстрації шлюбу, визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом на 128/180 частин житлового будинку з надвірними будівлями, грошові внески, автомобіль та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на 52/180 частини житлового будинку з надвірними будівлями, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 08 жовтня 2012 року звернулася до суду з позовом, у якому просить ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт реєстрації шлюбу її батьків, визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом та заповітом на 128/180 частин житлового будинку з надвірними будівлями, грошові внески та автомобіль після смерті батьків і брата.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постійно мешкає та з 05.09.1968 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1. Батьками позивача є ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Батькові на підставі договору про право забудови ділянки землі від 11.01.1928 року, посвідченого Шостою державною нотаріальною конторою м. Харкова, належав житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1. Також на батька оформлений грошовий внесок у розмірі 990-87 за рахунком № НОМЕР_2 в ощадній касі № 3296/0187 м. Харкова. Батьки з 1922 року перебували у шлюбі, зареєстрованому у с. Червоний Куток Борисівського району Бєлгородської області, однак свідоцтво про шлюб втрачено, а архівний фонд не зберігся. Зазначений житловий будинок і грошовий внесок у рівних частках належали батькам позивача, як подружжю. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті відкрилася спадщина - 1/2 частина будинку по АДРЕСА_1 та 1/2 частина зазначеного грошового внеску. Батько залишив заповіт від 23.07.1981 року, посвідчений нотаріусом ХДНК № 5 ОСОБА_6, згідно якого він 35/100 частин будинку заповідав онуці, ОСОБА_3 На час смерті батька мати позивача, 1902 року народження, була непрацездатною за віком пенсіонеркою і відповідно до вимог цивільного законодавства в редакції 1963 року спадкувала, незалежно від заповіту, не менш 2/3 частки, яка б прочиталась би їй при спадкуванні за законом (обов'язкова частка). При відсутності заповіту при спадкуванні за законом дружина спадкодавця успадкувала б 1/6 частину будинку, тобто після смерті чоловіка мала право на обов'язкову частку у спадщині в розмірі 1/9 частини будинку. 15/100 частин будинку (1/2-35/100), які не були охоплені заповітом батька, у рівних частках успадкували діти спадкодавця та його дружина, тобто по 15/300 частин кожний. Таким чином, частка у спадщині, на яку за заповітом не може претендувати відповідач, складає 11/180, тобто 1/9 - 15/300. Якщо 35/100 зменшити на 11/180, залишиться 52/180 частини будинку, на визнання права власності за заповітом на які відповідач може претендувати. Грошовий внесок у рівних частках успадкували дружина померлого, ОСОБА_5, та його діти, ОСОБА_2 і ОСОБА_8 Після смерті батька мати позивача успадкувала 1/9 (або 20/180) частину будинку АДРЕСА_1, позивач з братом - по 15/300 частин будинку. Кожен зі спадкоємців ОСОБА_4 також успадкував по 1/6 частні (1/2:3) грошового внеску у розмірі 990-87 за рахунком № НОМЕР_2 в ощадній касі № 3296/0187 м. Харкова. Дружині спадкодавця стало належати 110/180 частин будинку (1/2+1/9 чи 90/180+20/180) та 2/3 (1/2+1/6) частини внеску. Усі спадкоємці за законом на час відкриття спадщини мешкали разом зі спадкодавцем за однією адресою і вступили до управління та володіння спадковим майном, але свої спадкові права не оформили, свідоцтва про право на спадщину не отримували. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_9 Належні їй 110/180 частин будинку і 2/3 частини грошового внеску за рахунком № НОМЕР_2 в ощадній касі № 3296/0187 м. Харкова успадкували її діти. Спадщину вони прийняли, на час її відкриття проживали і були зареєстровані разом зі спадкодавцем. Позивач та її брат після смерті матері успадкували кожний по 110/360 (110/180:2) частин будинку та по 1/3 (2/3:2=2/6) частині грошового внеску. Крім того, братові позивача належали ще 15/300 (или 9/180) частин будинку і 1/6 частина грошового внеску після смерті батька, а усього 64/180 частин будинку (15\300+11/36) і 1/2 (1/6+1/3) частин внеску. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, залишив заповіт від 17.06.2011року, посвідчений нотаріусом Пґятої ХДНК, усе своє майно заповідав позивачу. Зі смертю ОСОБА_8 відкрилася спадщина - 64/180 частини спірного будинку, автомобіль ВАЗ-2103, 1974 року випуску, державний № НОМЕР_1, червоного кольору, зареєстрований на ім'я спадкодавця за свідоцтвом НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу, та грошові внески: 1/2 частина внеску за рахунком № НОМЕР_2 в ощадній касі № 3296/0187 м. Харкова на суму 990-87, внески за рахунками № НОМЕР_4 в ощадній касі № 3296/0187 на суму 589-37, № НОМЕР_5 у філії № 62/2 Київського відділення Ощадбанку СРСР в м. Харкові на суму 4041-00, № НОМЕР_6 у філії № 62/2 Київського відділення Ощадбанку СРСР в м. Харкові на суму 1702-00, № НОМЕР_7 у ХОУ ДБУ ОПЕРО на суму 7304-78, № НОМЕР_8 у філії № 62/2 Київського відділення Ощадбанку СРСР в м. Харкові на суму 21370-80 та № НОМЕР_9 і філії Ощадбанку № НОМЕР_10 на суму 382-79, а усього на суму 35721-04. Спадщину після смерті ОСОБА_8 позивач прийняла, на час її відкриття була зареєстрована і постійно мешкала за однією адресою зі спадкодавцем. Позивач вважає, що після смерті батька вона успадкувала 9/180 частин будинку АДРЕСА_1 і 1/6 частину грошового внеску за рахунком № НОМЕР_2 в ощадній касі № 3296/0187 м. Харкова на суму 990-87. Після смерті матері - 55/180 часин того ж будинку, 1/3 часину того ж внеску, а після смерті брата - 64/180 частини будинку, 1/2 частину внеску за рахунком № НОМЕР_2 в ощадній касі № 3296/0187 м. Харкова на суму 990-87 і ще шість грошових внесків, а також автомобіль ВАЗ-2106, 1974 року випуску, державний № НОМЕР_11. Оформити свої спадкові права через нотаріальну контору позивач не може, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, зареєстрований у 1922 році в с. Червоний Куток Борисівського району Бєлгородської області, її батьків, а актовий запис а архівному фонді не зберігся. Позивач не заперечувала, щоб 52/180 частини будинку АДРЕСА_1 залишилися б відкритими за відповідачем.

27.11.2012 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3, в якій вона просить визнати за нею право власності на 52/180 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4, посвідченого 23.07.1981 року нотаріусом ХДНК № 5 ОСОБА_6, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що на ім'я її дідуся, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за правом власності на підставі договору про право забудови земельної ділянки від 11.01.1928 року, посвідченого Шостою ХДНК, вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями. У цьому будинку протягом 24-х років вона постійно мешкала. Дідусь з бабусею з 1922 року перебували у шлюбі, який був зареєстрований у с. Червоний Куток Борисівського району Бєлгородської області, однак свідоцтво про шлюб втрачено, і документи, якими можливо б було підтвердити факт реєстрації шлюбу, не збереглися. Дідусь помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на час смерті йому за правом власності належала 1/2 частина будинку. ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений ХДНК № 5 23.07.1981 року, за яким 35/100 частин будинку він заповідав своїй онуці, тобто позивачеві ОСОБА_3 На час відкриття спадщини дружина померлого була непрацездатною і пенсіонеркою за віком, тому мала право на обов'язкову частку у спадщині свого чоловіка незалежно від складу заповіту і повинна була успадкувати не менш, ніж 2/3 тієї частки, яка прочиталася б їй при спадкуванні за законом. При відсутності заповіту бабуся успадкувала б 1/6 частину будинку (1/2:3=1/6), тому її обов'язкова частка у спадщині повинна складати 1/9 (2/3 від 1/6) частину будинку. 15/100 частин будинку (1/2-35/100), що не були охоплені заповітом дідуся, у рівних частках по 15/300 частин кожний успадкували його спадкоємці першої черги, тобто дружина і діти. Якщо від 1/9 частини відняти 15/300 частин, залишиться 11/180 частин будинку. Це частка будинку у заповіті дідуся, яка прочитається дружині спадкодавця, і ще 15/300 частин - спадщина бабусі за законом, які разом складають 1/9 частину будинку. Таким чином, враховуючи обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_5 після смерті чоловіка, позивач просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом дідуся на 52/180 частини спірного будинку (35/100-11/180=260/900=26/90=13/45 або 52/180). Спадщину позивач прийняла, підчас її відкриття постійно мешкала за однією адресою зі спадкодавцем і фактично вступила до управляння та володіння спадковим майном. Спадкові права вона не оформляла, свідоцтво про право на спадщину не отримувала.

29.11.2012 року позивач ОСОБА_2 у зв'язку з поданням зустрічного позову ОСОБА_3 уточнила первісні позовні і не заперечувала проти визнання за відповідачем права власності на 52/180 частини будинку АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4, посвідченим 23.07.1981 року нотаріусом ХДНК № 5 ОСОБА_6

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діюча на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 11.07.2012 року, Витягу з договору № 106 від 11.07.2012 року про надання правової допомоги ОСОБА_2 та заяви позивача від 04.10.2012 року про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, і не заперечувала проти задоволення у повному обсязі зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, 27.11.2012 року звернувся до суду із заявою про розгляд справи за її відсутністю, в якій зазначила, що свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти задоволення позову ОСОБА_2 не заперечує.

Вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, розглянувши зустрічні позовні вимоги, приймаючи до уваги заяву позивача ОСОБА_2 та думку її представника стосовно зустрічного позову, заяву позивача за зустрічним позовом та її думку стосовно первісного позову, дослідивши матеріали справи й надані додаткові докази заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, зареєстрований на праві власності на підставі договору про право забудування ділянки землі від 11.01.1928 року, реєстровий № 85, зареєстровано в реєстрі забудовників 14.01.1928 року під № 3169 частина 32, на ім'я ОСОБА_4. Належність будинку підтверджується наданим правовстановлюючим документом (а.с. 18-21), а також довідками КП «ХМБТІ» № 2321247 від 03.08.2012 року та від 21.09.2012 року про його правову (а.с. 12, 13).

На а.с. 14 знаходиться свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, згідно якого її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідоцтво видане 20.07.1945 року міським ЗАЦС м. Харкова.

З довідки № 107-03-36 від 18.07.2008 року, отриманої у відділі РАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, вбачається, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_5, про що 25.02.1937 року був проведений відповідний актовий запис № 2662, з якого вбачається, що батьками народженого зазначені також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 26).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_8 являється сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і рідним братом позивача, ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом, отриманим у Харківському міському ЗАЦС на підставі актового запису №2834 від 14.04.1986 року (а.с. 22). З його смертю відкрилася спадщина - 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 залишив заповіт від 23.07.1981 року, який доданий до матеріалів справи, посвідчений нотаріусом ХДНК № 5 ОСОБА_6 за реєстровим № 1-3114, відповідно до якого він 35/100 частин зазначеного будинку заповідав своїй онуці, ОСОБА_7 (а.с. 24). При цьому ХДНК № 5 надала Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 32784721 від 14.12.2012 року, якою підтверджується, що зазначений заповіт не змінено та не скасовано (а. с. 73).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю (у редакції 1970 року) майно, що нажито подружжям підчас шлюбу, являється їх загальною сумісною власністю. Кожний з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. У ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю (у редакції 1970 року) зазначено, що у випадку поділу майна, що являється загальною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

З матеріалів справи вбачається, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина, ОСОБА_5, 1902 року народження, являлася непрацездатною пенсіонеркою за віком і відповідно до вимог ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) мала право на обов'язкову частку в спадщині, незалежно від складу заповіту. Так, статтею 535 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (у тому числі усиновлені), а також непрацездатні подружжя, батьки (усиновителі) та утриманці померлого спадкують, незалежно від складу заповіту, не менш двох третіх частки, яка б прочиталася б кожному з них при спадкуванні за законом (обов'язкова частка).

При відсутності заповіту у випадку спадкування за законом дружина спадкодавця успадкувала б 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 (1/2:3), тому її обов'язкова частка складає 1/9 частину спадку (2/3 від 1/6).

15/100 частин (1/2-35/100), які не були охоплені заповітом, у рівних частках успадкували дружина та діти померлого, тобто по 15/300 (або 9/180) частин кожний. Тому обов'язкову частку дружини спадкодавця у розмірі 1/9 (або 20/180) слід зменшити на 9/180 частин. Таким чином суд визначає частку в спадщині, на яку за заповітом не може претендувати відповідач ОСОБА_3, яка складає 11/180 (20/180-9/180) частин спадщини. 35/100 частин будинку слід зменшити на 11/180 частин, тому ОСОБА_3 вправі успадкувати за заповітом діда не більш 52/180 частин будинку АДРЕСА_1 (35/100-11/180).

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги являються у рівних частках діти (у тому числі усиновлені), подружжя та батьки (усиновителі) померлого.

Суд встановив, що після смерті ОСОБА_4 його дружина, ОСОБА_5, успадкувала 20/180 (або 1/9) частину будинку АДРЕСА_1, а діти спадкодавця - по 9/180 частин будинку кожний. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5, як дружина, мала право на половину зазначеного будинку, усього після смерті чоловіка їй стало належати 110/180 частин будинку (1/2+1/9, 90/180+20/180).

Статтею 548 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнятий спадок визнається належним спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив до управління або володіння спадковим майном, або якщо він звернувся до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про її прийняття.

До суду надійшла відповідь № 4641/01-16 від 20.12.2012 року з ХДНК № 5, в якій зазначено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був встановлений факт відсутності з 01.01 1991 року по теперішній час у ХДНК № 5 записів щодо заведення спадкової справи. Що стосується періоду до 01.01.1991 року, то повідомляється про знаходження в матеріалах спадкової справи листу Харківського обласного нотаріального архіву № 1586-01/20 від 15.05.2012 року щодо відсутності спадкової справи після ОСОБА_4 (а.с. 69).

Що стосується фактичного прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_4 шляхом вступу до управління та володіння спадковим майном, то у судовому засіданні за клопотанням представника позивача була оглянута будинкова книга з відомостями про реєстрацію у будинку АДРЕСА_1 і встановлено, що кожний зі спадкоємців на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і постійно мешкав разом зі спадкодавцем за однією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Харківським міським РАЦС на підставі актового запису № 2950 від 07.03.1989 року (а.с. 23).

На а.с. 71 знаходиться Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 32867720 від 20.12.2012 року, з якої вбачається, що після померлої ОСОБА_5 інформація відсутня.

Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкування за законом має місце, якщо і оскільки воно не змінено заповітом. У ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначено, що при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги являються у рівних частках діти (у тому числі усиновлені), подружжя та батьки (усиновителі) померлого.

Спадкоємцями першої черги за законом у рівних частках на майно, що лишилося після ОСОБА_5, явилися діти померлої, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 Спадщина після ОСОБА_5 складається з 110/180 частин будинку АДРЕСА_1, тому кожний зі спадкоємців успадкував по 110/360 (110/180:2) частин цього будинку.

З відповіді № 4641/01-16 від 20.12.2012 року ХДНК № 5, що знаходиться в матеріалах справи на аркуші 69, вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 був встановлений факт відсутності з 01.01 1991 року по теперішній час у ХДНК № 5 записів щодо заведення спадкової справи. Що стосується періоду до 01.01.1991 року, то повідомляється про знаходження в матеріалах спадкової справи листу Харківського обласного нотаріального архіву № 1586-01/20 від 15.05.2012 року щодо відсутності спадкової справи після ОСОБА_5

Суд встановив, що діти ОСОБА_5, тобто її спадкоємці за законом першої черги, прийняли спадщину відповідно до вимог ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) шляхом вступу до управління та володіння спадковим майном. У судовому засіданні з будинкової книги за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що діти спадкодавця ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 були зареєстровані та постійно мешкали за однією з нею адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний брат позивача, ОСОБА_8 Його смерть підтверджується відповідним свідоцтвом, отриманим у відділі державної РАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції на підставі актового запису № 15205 від 21.11.2011 року (а.с. 28).

Зі смертю ОСОБА_8 відкрилася спадщина - 64/180 частин житлового будинку АДРЕСА_1, автомобіль ВАЗ-2106, 1974 року випуску, державний № НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я спадкодавця по свідоцтву НОМЕР_3 від 13.10.1998 року, та грошові внески в ХОУ ОПЕРВ Ощадбанку (колишнє № 6212) м. Харкова (№№ НОМЕР_8, НОМЕР_5, НОМЕР_6, компенсаційний рахунок № НОМЕР_7 та в ТВБВ Ощадбанку № 10020/0187 (колишнє № 3296/0187) м. Харкова (№ НОМЕР_4 та компенсаційний рахунок № НОМЕР_9.

ОСОБА_8 залишив заповіт від 17.06.2011 року, який доданий до матеріалів справи, посвідчений нотаріусом ХДНК № 5 за реєстровим № 4-320, відповідно до якого усе своє майно заповідав ОСОБА_2, 1945 року народження (а.с. 30). При цьому ХДНК № 5 надала Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 32784886 від 14.12.2012 року, якою підтверджується, що зазначений заповіт не змінено та не скасовано (а. с. 72).

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу. Спадкування за законом має місце, якщо і оскільки воно не змінено заповітом.

У ст. 1226 ЦК України зазначено, що частка у праві загальної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суд отримав повідомлення Управління ДАЇ ГУМВСУ в Харківській області за № 725 від 29.01.2013 року, в якому зазначено, що автомобіль ВАЗ-2103, державний № НОМЕР_1, 1974 року випуску, червоного кольору, № двигуна НОМЕР_13, № кузову НОМЕР_14, за договором купівлі-продажу по свідоцтву НОМЕР_3 від 13.10.1998 року зареєстрований на ім'я спадкодавця (а.с. )

З відповіді Харківського обласного управління ПАТ «Державний Ощадний Банк України» від 25.01.2013 року № 11-09/В-432 (а.с. 78) вбачається, що на ім'я ОСОБА_8 в ХОУ ОПЕРВ Ощадбанку (колишнє № 6212) м. Харкова є рахунки №№ НОМЕР_8 (відкритий 03.09.1991 року), НОМЕР_5 (відкритий у 1991 році), НОМЕР_6 (відкритий у 1991 році) та компенсаційний рахунок № НОМЕР_7 (відкритий у 1997 році), заповідальні розпорядження по яким відсутні. В ТВБВ Ощадбанку № 10020/0187 (колишнє № 3296/0187) м. Харкова на ім'я ОСОБА_8 є рахунки № НОМЕР_4 (відкритий 01.01.2000 року) та компенсаційний рахунок № НОМЕР_9 (відкритий у 1997 році), заповідальні розпорядження по яким відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 1228 ЦК України передбачено, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт чи зробивши відповідне розпорядження банкові (фінансовій установі).

Право на вклад входить у склад спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Частиною 1 ст. 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини являється останнє місце проживання спадкодавця.

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_2 спадщину прийняла відповідно до вимог діючого цивільного законодавства: на момент відкриття спадщини постійно мешкала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем ОСОБА_8 за однією адресою у будинку АДРЕСА_1, а також звернулася до державної нотаріальної контори у встановлений ст. 1270 ЦК України строк із заявою про прийняття спадщини.

У частині 3 ст. 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно мешкає разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від спадщини.

Позивач ОСОБА_2, як вбачається з даних належного їй паспорту громадянина України та з будинкової книги, з 05.09.1968 року зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Місцем відкриття спадщини після ОСОБА_8 являється будинок, розташований за цією ж адресою.

З повідомлення ХДНК № 5 № 4641/01-16 від 20.12.2012 року (а.с. 69) вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 13.03.2012 року на підставі заяви ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про прийняття спадщини за заповітом, зареєстрованої в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 319, П'ятою ХДНК було заведено спадкову справу за № 131/2012. Станом на теперішній час заяв про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_8 від інших спадкоємців не надходило, свідоцтва про право на спадщину ХДНК № 5 не видавалися.

З відповіді Харківського обласного управління ПАТ «Державний Ощадний Банк України» від 25.01.2013 року № 11-09/В-432 (а.с. 78) вбачається, що на ім'я ОСОБА_4 в ТВБВ Ощадбанку № 10020/0187 (колишнє № 3296/0187) м. Харкова діючих рахунків не знайдено, тому суд немає підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом після смерті батьків на зазначений грошовий внесок.

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, отриманим в Яковлівській селищній раді Харківського району Харківської області, актовий запис № 42 від 22.07.1960 року, вбачається, що батьками народженої зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с. ).

У свідоцтві про народження 23.05.1927 року ОСОБА_2, отриманим в с. Червоний Куток Борисівського району Курської області, батьками народженої зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. ).

24.10.1987 року ОСОБА_7 вийшла заміж за ОСОБА_11, після чого дошлюбне прізвище змінила на прізвище чоловіка. Це підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим у Палаці одруження «Жовтневий» м. Харкові на підставі актового запису № 1136 (а.с. ).

З будинкової книги за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що на час відкриття спадщини після смерті її дідуся, ОСОБА_4, вона мешкала за однією зі спадкодавцем адресою, тому відповідно до вимог ст. ст. 548 та 549 ЦК України (в редакції 1963 року) прийняла спадщину шляхом вступу до управління та володіння спадковим майном.

Підставою звернення позивача ОСОБА_2 до суду з'явилася необхідність встановлення юридичного факту реєстрації шлюбу її батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у 1922 році в с. Червоний Куток Борисівського району Бєлгородської області, оскільки свідоцтво про шлюб не збереглося.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі і факту реєстрації шлюбу (п. 4 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

У ППВСУ № 5 від 31.03.1995 року зі змінами № 15 від 25.05.1998 року «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у п. 10 зазначено, що «суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний актовий запис або відмовлено в його відновленні чи він може бути встановлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту цивільного стану.

В матеріалах справи на аркуші 45 знаходиться повідомлення РАЦС про відсутність в архіві відділу по обліку, зберіганню та обробці документації управління РАЦС запису акту цивільного стану про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 01.01.1922 року по 31.12.1922 року по с. Червоний Куток Борисівського району Бєлгородської області.

На підтвердження зазначеного факту у судовому засіданні представником позивача були надані фотографії її батьків підчас сумісного проживання у спадковому будинку, фотографії підчас святкування у 1972 році 50-річчя їхнього шлюбу. Також на підтвердження факту реєстрації шлюбу суду надано свідоцтво НОМЕР_15 про народження 23.05.1927 року у с. Червоний Куток Борисівського району Курської області (РФ) дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_2.

Також в судовому засіданні на доказ юридичного факту були опитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які підтвердили, що з 1968 року тісно спілкуються з сім'єю позивача. Зі слів своїх батьків, які багато років постійно спілкувалися з батьками ОСОБА_2, їм відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одружилися у 1922 році у с. Червоний Куток Бєлгородської області, у 1972 році святкували своє золоте весілля, до смерті жили разом. Підчас війни батьки втратили свідоцтво про шлюб, у зв'язку з чим зараз у позивача виникла перешкода в оформленні спадкових справ.

Приймаючи до уваги сукупність доказів позову ОСОБА_2, докази зустрічного позову ОСОБА_3, надавши їм належну оцінку, допитавши свідків, дослідивши усі матеріали справи, суд вважає докази достатніми і приходе до висновку про можливість часткового задоволення позову ОСОБА_2 і необхідність задоволення у повному обсязі зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 являється спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем за законом своєї матері, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, та спадкоємцем за заповітом ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_3 являється спадкоємцем за заповітом від 23.07.1981 року, посвідченим нотаріусом ХДНК № 5 ОСОБА_6 за реєстровим № 1-3114, свого дідуся, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Приймаючи до уваги, що правовідносини у частині відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли до 01.01.2004 року, суд застосовує чинне на той час законодавство, тобто відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР у редакції 1963 року. Також суд застосовує норми Кодексу про шлюб та сім'ю (у редакції 1970 року), який діяв підчас виникнення майнових правовідносин подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 11, 60, 114, 209, 212-215, 234, 256-258 ЦПК України, ст. ст. 524-527, 529, 534, 535, 537, 548-549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року), ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1228, 1233, 1234-1236, 1258, 1261, ч. 3 ст. 1268 -1270, 1297 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту реєстрації шлюбу, визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом на 128/180 частин житлового будинку з надвірними будівлями, грошові внески і автомобіль задовольнити частково.

Встановити юридичний факт реєстрації шлюбу у 1922 році в с. Червоний Куток Борисівського району Бєлгородської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 9/180 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 55/180 частин житлового будинку з надвірними будівлями, разташованого в АДРЕСА_1, після смерті матері, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_8 від 17.06.2011 року, посвідченим нотаріусом Пґятої ХДНК за реєстровим № 4-320, на 64/180 частини житлового будинку з надірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Усього визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування на 128/180 частин житлового будинку з надвірними будівлями, разташованого в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності за заповітом ОСОБА_8 від 17.06.2011 року, посвідченим нотаріусом Пґятої ХДНК за реєстровим № 4-320, на автомобіль ВАЗ-2103, 1974 року випуску, державний № НОМЕР_1, червоного кольору, № двигуна НОМЕР_13, № кузову НОМЕР_14, зареєстрований за договором купівлі-продажу по свідоцтву НОМЕР_3 від 13.10.1998 року на ім'я ОСОБА_8, після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності за заповітом ОСОБА_8 від 17.06.2011 року, посвідченим нотаріусом Пґятої ХДНК за реєстровим № 4-320, на рахунки на ім'я ОСОБА_8 в ХОУ ОПЕРВ Ощадбанку (колишнє № 6212) м. Харкова № НОМЕР_8 у сумі 4,71 грн. (відкритий 03.09.1991 року), № НОМЕР_5 у сумі 0,82 грн. (відкритий у 1991 році), № НОМЕР_6 у сумі 0,35 грн. (відкритий у 1991 році) та компенсаційний рахунок № НОМЕР_7 у сумі 7304,78 грн. (відкритий у 1997 році), після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

В ТВБВ Ощадбанку № 10020/0187 (колишнє № 3296/0187) визнати за ОСОБА_2 право власності за заповітом ОСОБА_8 від 17.06.2011 року, посвідченим нотаріусом Пґятої ХДНК за реєстровим № 4-320, на рахунки на ім'я ОСОБА_8 № НОМЕР_4 у сумі 0,05 грн. (відкритий 01.01.2000 року) та компенсаційний рахунок № НОМЕР_9 у сумі 382,79 грн. (відкритий у 1997 році), після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на 52/180 частини житлового будинку з надвірними будівлями задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4 від 23.07.1981 року, посвідченим нотаріусом ХДНК № 5 ОСОБА_6 за реєстровим № 1-3114, на 52/180 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, після смерті дідуся, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк від дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів від дня отримання копії рішення суду.

Суддя: (Макаров В.О.)