Постанова № 29837593, 11.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року № 2а-16047/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Групп Л.Б.-Україна»до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправними та скасування податкової вимоги № 3102 від 08.11.2012 р., рішення про опис майна у податкову заставу № 39043 від 08.11.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Групп Л.Б.-Україна» з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 3102 від 08.11.2012 р., рішення про опис майна у податкову заставу № 39043 від 08.11.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Групп Л.Б.-Україна» була залишена без руху з підстав не надання позивачем доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 (що підписав позовну заяву), як директора ТОВ «Групп Л.Б.-Україна».

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлені судом строки, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-16047/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття податковим органом оскаржуваної податкової вимоги № 3102 від 08.11.2012 р. та рішення про опис майна у податкову заставу № 39043 від 08.11.2012 р., з підстав відсутності узгодженого податкового зобов'язання, яке внаслідок несплати у визначені законодавством строки перейшло б у категорію податкового боргу.

Відповідачем до матеріалів справи були надані письмові заперечення проти позову.

В судовому засіданні 22.01.2013 р. представник відповідача також виступив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Групп Л.Б. -Україна» повністю.

В обґрунтування заперечень на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що станом на час розгляду даної адміністративної справи, на підставі облікових даних з карток особових рахунків ДПІ у Печорському районі м. Києва Державної податкової служби податковий борг ТОВ «Групп Л.Б.-Україна» в сумі 242 131,89 грн. було виведено з обліку, а саме 08.11.2012 р., у зв'язку із запізненням надходження інформації про оскарження підприємством вищезазначених податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є автоматично відкликаними та не чинними, та відповідно не можуть повторно скасовуватися в судовому порядку.

Позивач в судове засідання 22.01.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на не прибуття позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Групп Л.Б.-Україна» в судове засідання 22.01.2013 р. та не скерування свого представника, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 2а-16047/12/2670 в порядку письмового провадження.

Позивача було повідомлено про перехід до розгляду справи № 2а-16047/12/2670 в порядку письмового провадження листом від 22.01.2013 р., в якому також було зазначено про надання позивачу часу протягом 7 днів з дня отримання даного листа для подачі до суду всіх додаткових документів та доказів, які ще не були подані, в підтвердження його нормативно-правової позиції.

Також, судом було запропоновано позивачу надати свої письмові пояснення з приводу того, що оскаржувані нім у даній справі податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є автоматично відкликаними податковим органом, а отже - не чинними, відповідно до чого не можуть повторно скасовуватися в судовому порядку.

Проте, станом на 11.03.2013 р. будь-яких інших документів від позивача до суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було надіслано на адресу ТОВ «Групп Л.Б.-Україна» податкову вимогу № 3102 від 08.11.2012 р. про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 116 159,00 гривень та податку на додану вартість від вироблених в Україні товарів та послуг у розмірі 125 972,89 гривень, а також 08.11.2012 р. прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 39043.

Однак, вважаючи таку податкову вимогу від 08 листопада 2012 року № 3102 та таке рішення про опис майна у податкову заставу від 08 листопада 2012 року № 39043 - протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі податкової інформації отриманої листом від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 1424/7/07-05 від 13.07.2012, та відповідно до наказу № 1377 від 19.09.2012, виданого начальником ДПІ, провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АВП-БУД» за період з 01.09.2010 р. по 30.06.2011 р., та за результатами такої перевірки було складено Акт № 766/22-08/35480286 від 27.09.2012 р., на підставі якого в подальшому біли прийняті податкові повідомлення-рішення № 001020228 та № 00101922208 від 11.10.2012 р. про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 116 159,00 гривень та податку на додану вартість від вироблених в Україні товарів та послуг у розмірі 125 972,89 гривень.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ «Групп Л.Б.-Україна» 19.10.2012 р., в порядку передбаченому п. 56.2 та п. 56.3 ст. 56 ПК України, було подано до Державної податкової служби у м. Києві скарги на вищевказані повідомлення-рішення.

Крім того, 19.10.2012 р., на виконання п. 56.5 ст. 56 ПК України, ТОВ «Групп Л.Б.-Україна» було надіслано на адресу Державної податкової служби у м. Києві лист-повідомлення про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, на час прийняття оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, тривала процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, що зокрема підтверджується рішенням про продовження строку розгляду первинних скарг Державної податкової служби у м. Києві від 01.11.2012 р. № 7131/10/12-114.

На підставі п.3.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1037, податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби.

На підставі п. 4.3 та п. 4.5 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1037, у разі подання платником податків скарги щодо податкового повідомлення-рішення структурний підрозділ, який здійснював розгляд такої скарги, надає копію вмотивованого рішення за скаргою платника податків, в тому числі рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків, структурному підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржується.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, згідно з п. 56.15 ст. 56 ПК України, оскаржувані рішення (вимога та рішення про опис майна у податкову заставу) були прийняті відповідачем за наслідками виявлення в позивача несплаченого узгодженого грошового зобов'язання, яке було визначене відповідачем за допомогою автоматичного режиму, що в свою чергу було зумовлено надходженням до податкового органу інформації про оскарження підприємством податкових повідомлень-рішень із запізненням.

Проте, як зазначає відповідач в запереченні на позовну заяву, у ТОВ «Групп Л.Б.-Україна» станом на 29.11.2012 р. згідно з картами особових рахунків ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС - податковий борг відсутній.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС у запереченні від 08.11.2012 року зазначила, що податкова вимога № 3102 від 08.11.2012 р. вважається автоматично відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу № 39043 від 08.11.2012 р. - нечинним, згідно вимог п. 1 п.п. 2 ст. 60 Податкового кодексу України.

На підтвердження зазначеного відповідачем до заперечення надано лист заступника начальника ДПІ у Печерському районі Карташова Д.А. до заступника голови ДПС у м. Києві Онищенко О.В. «Про надання інформації», в якому саме зазначено про відкликання податковим органом оскаржуваної податкової вимоги та відповідно нечинності оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу.

З огляду на зазначене, в даному випадку не можуть повторно визначатися нечинними та скасовуватися в судовому порядку вже відкликані податковим органом податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, а саме те, що не можуть повторно визначатися нечинними та скасовуватися в судовому порядку податкова вимога та рішення податкового органу, які вже були відкликані останнім та відповідно автоматично є нечинними.

Позивач в свою чергу не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 11.03.2013 р.