Постанова № 29836938, 06.02.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5031/2012

06 лютого 2013 року 10год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник Парчук Н.І., Бондар Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче"

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202250 від 08.10.2012 року.

В судовому засіданні 04 лютого 2013 року судом за згодою позивача на підставі ч. 1 ст. 52 КАС України допущено заміну первинного відповідача належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні 04 лютого 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. На їх обґрунтування пояснив, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки перевірки, проведеної відповідачем, згідно яких товариством під час виконання умов зовнішньоекономічного контракту №2-GHG від 12.07.2011 року, укладеного з GHG Spolka z.o.o. (Польща), було порушено граничні терміни імпорту товарів, визначені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року. Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Представник позивача зазначив, що відповідачем при нарахуванні товариству пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не було взято до уваги ту обставину, що датою імпорту є дата фактичного перетину товаром митного кордону України, а не дата завершення митного оформлення товару. Тому, просив позов задовольнити повністю, оспорюване податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

В судове засідання 06 лютого 2013 року представник позивача не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Керуючись вимогами ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутності представника позивача.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили. На обґрунтування своїх заперечень пояснили, що під час документальної позапланової перевірки позивача було виявлено порушення останнім вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року, яке полягало у порушенні встановленого законом терміну надходження товару вартістю 100000,00 Євро на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №2-GHG від 12.07.2011 року, укладеного з GHG Spolka z.o.o. (Польща), оплаченого 14.07.2011 року. Внаслідок виявленого порушення та керуючись пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, податковим органом було здійснено нарахування позивачеві пені в загальній сумі 221040,06 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122250 від 31.07.2012 року. За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом вищого рівня дане рішення скасовано в частині нарахування пені в сумі 55260,02 грн., через невірне визначення податковим органом нижчого рівня моменту фактичного імпорту товару. В зв'язку з цим, відповідачем прийнято та вручено позивачеві нове податкове повідомлення-рішення №0000202250 від 08.10.2012 року на зменшену суму пені, яке є предметом оскарження по даній адміністративній справі. Вказане податкове повідомлення-рішення представники відповідача вважають таким, що прийнято правомірно, на підставі та в межах повноважень. Тому, просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що з 06.07.2012 року по 07.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 14.07.2011року по 22.03.2012 року при виконанні умов контрактів №2-GHG від 12.07.2011року, укладеного з нерезидентом-фірмою "GHG Spolka z.o.o." (Польща) та б/н від 14.07.2011року, укладеного з нерезидентом-фірмою "Executive Capital Solutions p.z.o." (Польща), згідно повідомлень банку №50-12/73 від 01.02.2012 року, №50-12/114 від 01.03.2012 року, №50-12/202 від 03.05.2012 року, за наслідками якої складено акт №157/17/22-509/33426845 від 13.07.2012 року (а.с. 9-13).

Згідно висновків акту перевірки платником податку порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року, яке полягало у порушенні встановленого законом терміну надходження товару вартістю 100000,00 Євро на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №2-GHG від 12.07.2011 року, укладеного з нерезидентом-фірмою "GHG Spolka z.o.o." (Польща), оплаченого 14.07.2011 року платіжним дорученням №1 на суму 100000,00 Євро.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122250 від 31.07.2012 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 221040,06 грн. (а.с. 8).

Платник податків, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку (а.с. 14-16).

Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області №19864/10-210/296 від 08.10.2012 року податкове повідомлення-рішення №0000122250 від 31.07.2012 року скасовано в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 55260,02 грн., в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 165780,04грн. вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 17-20, 96-98).

Внаслідок зменшення грошового зобов'язання за результатами адміністративного оскарження, Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби прийнято та надіслано платнику податків податкове повідомлення-рішення №0000202250 від 08.10.2012 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 165780,04 грн., яке отримано останнім 12.11.2012 року. Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження по даній адміністративній справі (а.с. 6).

Платником податків також було подано повторну скаргу за вих.№ 158/12 від 17.10.2012 року до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення №0000122250 від 31.07.2012 року (а.с. 21-23).

Рішенням Державної податкової служби України №7165/0/16-12/10-2415 від 17.12.2012 року податкове повідомлення-рішення №0000122250 від 31.07.2012 року, з урахуванням рішення Державної податкової служби у Рівненській області №19864/10-210/296 від 08.10.2012 року, залишено без змін (а.с. 24-26, 99-102).

З матеріалів справи вбачається, що згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення позивачеві було нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності під час здійснення ним наступних імпортних операцій.

12.07.2011 року між "GHG Spolka z.o.o." (Польща, надалі - продавець) та ТОВ "Морган Феніче" (Україна, надалі - покупець) було укладено контракт №2GHG (надалі - контракт) про купівлю-продаж обладнання загальною вартістю 100000,00 Євро (а.с. 70-74).

У п. 8.1 контракту сторони обумовили, що покупець повинен виплатити продавцеві аванс за обладнання у сумі 100000,00 Євро.

Позивачем перераховано валютні кошти у загальній сумі 100791,46 Євро на оплату вартості обладнання, зокрема, 14.07.2011 року - 100000,00 Євро, 01.06.2012 року - 791,46 Євро, що підтверджується: рахунком-фактурою (інвойсом) №135/В/2011 від 30.12.2011 року, платіжним дорученням в іноземній валюті №21 від 01.06.2011 року, випискою з банківського рахунку товариства за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 632 за період з 01.07.2011 року по 30.04.2012 року (а.с. 63,86,109-110).

На виконання умов контракту покупцем 04.03.2012 року імпортовано виробниче обладнання, що підтверджується відміткою митного органу на рахунку-фактурі (інвойсі) №135/В/2011 від 30.12.2011 року. 22.03.2012 року митним органом здійснено митне оформлення обладнання загальною вартістю 100791,46 Євро (1064374,25 грн.), що підтверджується вантажною митною декларацією №204050001/2012/002986 (а.с. 77-86).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року (надалі - Закон №185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Таким чином, граничним терміном для поставки позивачем обладнання на виконання умов контракту було 10.01.2012 року.

Згідно зі ст. 4 Закону №185/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Абзацами 14 та 38 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII від 16.04.1991 року визначено, що імпортом товарів є купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) товарів є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Крім того, пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України №92-IV від 11.07.2002 року (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Митний кодекс України) встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Митного кодексу України, усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Згідно з ч. 1, ч. 2, абз. 1 ч. 5 ст. 43 Митного кодексу України, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. В разі ввезення на митну територію України митний контроль закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Частинами 1, 2 статті 72 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що початок перебігу строку для імпорту товарів, який встановлений статтею 2 Закону №185/94-ВР, слід обраховувати з моменту фактичного ввезення товарів на митну територію України, який, в свою чергу, не збігається у часі із моментом митного оформлення товарів, а передує йому.

У Положенні про вантажну митну декларацію, затвердженому Постановою Кабінет Міністрів України №574 від 09.06.1997 року (яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів (абз. 3 п. 2).

Хоча перебування товарів під митним контролем неможливе без фактичного ввезення таких товарів на митну територію України, вантажна митна декларація не може вважатись документом, що містить відомості щодо фактичної дати переміщення товару через митний кордон України.

Суд погоджується із висновками, наведеними у рішенні Державної податкової служби у Рівненській області №19864/10-210/296 від 08.10.2012 року, яке прийняте за результатами розгляду скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення №0000122250 від 31.07.2012 року, що датою фактичної поставки обладнання є дата проставлення митним органом відмітки на рахунку-фактурі (інвойсі) №135/В/2011 від 30.12.2011 року, а саме 04.03.2012 року, а не дата завершення митного оформлення та проставлення відповідної відмітки на вантажній митній декларації №204050001/2012/002986, а саме 22.03.2012 року.

Проте, відповідачем було вірно встановлено, що граничний термін поставки обладнання, визначений ч. 1 ст. 2 Закону №185/94-ВР, позивачем прострочено на 54 дні, що тягне за собою нарахування пені у загальній сумі 165780,04 грн. (з розрахунку: вартість обладнання*курс Євро станом на день, наступний граничному терміну поставки*кількість прострочених днів = 100000,00 Євро*10,233336 грн.*54 = 165780,04 грн., а.с. 94-95).

В силу вимог п. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З огляду на наведене, оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000202250 від 08.10.2012 року є таким, що прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та правомірно.

Тому, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати на користь відповідача з позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.