Постанова № 29836305, 28.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 804/577/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Зубінській М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35817129 від 25.12.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35817129 від 25.12.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», не було проведено фактичного стягнення заборгованості, тому останній не набув права на винесення постанови про стягнення з позивача виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника. 06.12.2012 року Нікопольською райдержадміністрацією виконані вимоги державного виконавця та Управлінням Державної казначейської служби у Нікопольському районі перераховані в повному обсязі грошові кошти. Таким чином, зазначене свідчить про добровільне виконання вимог державного виконавця. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевою Т. П. винесено постанову про закриття виконавчого провадження ВП № 34498117 від 23.10.2012 року щодо стягнення з Нікопольської районної державної адміністрації виконавчого збору у сумі 65875,49 грн. Враховуючи вищенаведене, а також не врахування відповідачем обставин виконання виконавчого документу у строк встановлений для добровільного виконання рішення суду боржником, що призвело до безпідставного застосування заходів щодо стягнення з боржника виконавчого збору, вважаємо, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макушевої Т. П. про відкриття виконавчого провадження ВП № 35817129 від 25.12.2012 року на виконання постанови ВП № 34498117 від 23.10.2012р. винесена безпідставно та підлягає скасуванню.

Додатково позивачем були надані до суду письмові пояснення, в яких також зазначено, що з аналізу ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» випливає, що виконавчий збір в розмірі 10 відсотків стягується лише від фактично стягненої суми або вартості майна боржника. В даному випадку рішення не було виконано у встановлені строки в зв'язку із необхідністю вилучення зазначених коштів з бюджету Покровської сільської ради, при цьому виконавцем не здійснювались заходи по його примусовому виконанню, тому стягнення виконавчого збору безпідставне.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Свої доводи представник відповідача виклав у письмових запереченнях, які були приєднані судом до матеріалів справи. Зокрема, представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова винесена у точній відповідності з чинним законодавством України на момент її винесення. Крім того за суттю позову також звернув увагу на недобросовісність користування наданими чинним законодавством правами позивачем, оскільки з метою введення в оману суду, останнім у якості оскарження дій державної виконавчої служби при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2012 року, позивач фактично намагається оскаржити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.10.2012 року, строк оскарження якої боржником було пропущено. За змістом адміністративного позову, жодних обставин щодо неправомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2012 року позивачем не зазначено. З огляду на наведене в задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2012 року по справі №25/5005/11881/2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції чинній на момент вчинення дій та винесення рішення) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

На виконання наведеної норми державним виконавцем 28.09.2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимог наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2012 року по справі № 25/5005/11881/2011. Згідно викладених вище вимог Закону другим пунктом постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику - Нікопольській районній державній адміністрації було надано строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа, а саме до 02.10.2012 року. Третім пунктом постанови про відкриття, боржника було повідомлено, що у разі невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору у розмірі та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Згідно з ч.5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент вчинення дій та винесення рішення) копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2012р. ВП №34498117 згідно супровідного листа 28.09.2012р. була надіслана на адресу Нікопольської РДА, проте була отримана боржником лише 11.10.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи), тобто це унеможливило самостійне виконання рішення суду в установлений строк.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент вчинення дій та винесення рішення) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

З огляду на наведену норму 12.10.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 22.10.2012 року, яку направлено Нікопольській районній державній адміністрації, що підтверджується супровідним листом від 15.10.2012 та витягом з журналу реєстру вихідної кореспонденції від 15.10.2012 ( засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент вчинення дій та винесення рішення) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Нікопольською райдержадміністрацією відповідачу надіслано відповідь від 16.10.2012 року № 4414 про неможливість вчасного виконання постанови, оскільки зазначені кошти Управлінням державної казначейської служби у Нікопольському районі були зараховані до бюджету Покровської сільської ради і Нікопольській райдержадміністрації необхідний більший термін для вирішення питання повернення зазначених коштів.

Проте станом на 23.10.2012 року жодного документального підтвердження щодо самостійного виконання рішення суду, жодної інформації щодо наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання зазначеного рішення на адресу відділу не надходило, зазначене вбачається з листів відповідача до позивача, що містяться в матеріалах справи, пояснень представника відповідача. З доказів наданих позивачем (лист-відповідь Управління Державної казначейської служби України у Нікопольському районі Дніпропетровської області № 02-07/1452 від 05.11.2012р.) вбачається , що звернення Нікопольської РДА до Управління Державної казначейської служби України у Нікопольському районі Дніпропетровської області про повернення грошових коштів у самостійному порядку з рахунків розпорядників коштів Шолоховської та Покровської сільських рад на розрахунковий рахунок ПАТ «ОГЗК» або на особовий рахунок ВС УДКСУ було лише 31.10.2012р.

З огляду на наведені обставини та норми державним виконавцем 23.10.2012р. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Згідно супровідного листа від 23.10.2012р. зазначена постанова була направлена на адресу позивача та була отримана боржником 30.10.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, до суду не оскаржена.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року чітко встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Суд вказує на те, що даною нормою передбачено обов'язок державного виконавця відкрити виконавче провадження та відсутність процесуальної можливості прийняти будь-яке інше рішення (зокрема відмовити у відкритті виконавчого провадження).

З урахуванням наведеного 25.12.2012 р. відповідачем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, якою по-перше виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2012 року по справі №25/5005/11881/2011 закінчено, по -друге виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №34498117 від 23.10.2012р., по-третє копію постанови направлено сторонам та органу, що видав виконавчий документ .

25.12.2012р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з урахуванням вищенаведеного винесено постанову , якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №34498117 від 23.10.2012р.

Станом на момент судового розгляду даного позову постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.10.2012 року є чинною та боржником не оскаржувалась. Тому посилання позивача на те ,що відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», не було проведено фактичного стягнення заборгованості, а тому останній не набув права на винесення постанови про стягнення з позивача виконавчого збору наведені в обґрунтування позову суд вважає недоцільними, оскільки вбачає в цьому оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, тоді як предметом оскарження в даній справі заявлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2012 року. Крім того жодних обставин щодо неправомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.12.2012 року на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.10.2012 року позивачем не наведено взагалі.

За таких обставин, позовні вимоги Нікопольської РДА є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов'язок органів державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії одночасно є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускається бездіяльності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що постанову прийнято відповідачем на виконання та у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94,158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35817129 від 25.12.2012р., - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 28.02.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В. Юхно