Ухвала суду № 29835403, 05.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2013 р. м. Київ К/9991/50398/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року

у справі № 2а-2105/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Зеніт-2"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Зеніт-2" (далі по тексту -позивач, ПП "Зеніт-2"), звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення.

У запереченні на касаційну скаргу ПП "Зеніт-2", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Зеніт-2" з питань підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за червень, листопад 2010 року, березень 2011 року, з ТОВ «Промтехноопт»за березень-вересень 2011 року, з ТОВ «Промспец консалтинг»за період березень, травень, червень 2011 року, з ТОВ «Бізнес консалтинг плюс»за період грудень 2010 року, січень - вересень 2011 року, з ТОВ «Техно-Асавір»за лютий-листопад 2010 року, за результатами якої складено акт № 83/2305/31644384 від 13.01.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 7.4.1, п. 7.4.4, п.7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 50825.3 грн., в т.ч. за лютий 2010 року - 5961,0 грн., за березень 2010 року - 4352,0 грн., за квітень 2010 року - 9533,0 грн., за травень 2010 року - 9419,0 грн., за червень 2010 року - 12639,0 грн., за липень 2010 року -13036,0 грн., за серпень 2010 року -16557,0 грн., за вересень 2010 року - 12913,0 грн., за жовтень 2010 року - 9185,0 грн., за листопад 2010 року - 27512,0 грн., за грудень 2010 року - 15101,0 грн., за січень 2011 року - 13561,0 грн., за лютий 2011 року - 26563,0 грн., за березень 2011 року - 31639,0 грн., за квітень 2011 року - 49688,0 грн., за травень 2011 року - 56199,0 грн., за червень 2011 року - 40326,0 грн., за липень 2011 року - 50617,0 грн., за серпень 2011 року - 54632,0 грн., за вересень 2011 року - 48820,0 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішеня від 26.01.2012 року № 0001082305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 580823, 25 грн., з яких основний платіж -508253,00 грн. та штрафні фінансові санкції -72570,25 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно з п.10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до вимог п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Тех-агромаркетинг»(Постачальник) було укладено договір постачання № ДГ -0000006 від 22.01.2010 року. Відповідно до п.п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання Замовнику продукції, а саме: обладнання, електротехнічна продукція, господарчі товари, будматеріали та інше.

В свою чергу, між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Техно-Асавир» (Постачальник) було укладено договір постачання №ДГ-0000018 від 26.02.2010 року. Відповідно до п.п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання Замовнику продукції, а саме банківське, касове обладнання, - запчастини та комплектуючі до нього, банківські витратні матеріали, матеріали для інкасації, канцелярські товари, папір та паперові вироби, поліграфічна продукція, оргтехніка, офісне обладнання, витратні матеріали, комплектуючі та запчастини до нього та інше.

10.12.2010 року між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Бізнес-Консалтинг плюс»(Постачальник) було укладено договір постачання № ДГ-0000065. Відповідно до п.п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання Замовнику продукції, а саме банківське, касове обладнання, запчастини та комплектуючі до нього, банківські витратні матеріали, матеріали для інкасації, канцелярські товари, папір та паперові вироби, поліграфічна продукція, оргтехніка, офісне обладнання, витратні матеріали, комплектуючі І та запчастини до нього та інше.

21.01.2011 року між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Бізнес-Консалтинг плюс»(Постачальник) було укладено договір постачання № 28. Відповідно до п.п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання Замовнику продукції, а саме банківське, касове обладнання, запчастини та комплектуючі до нього, банківські витратні матеріали, матеріали для інкасації, канцелярські товари, папір та паперові (вироби, поліграфічна продукція, оргтехніка, офісне обладнання, витратні матеріали, комплектуючі та запчастини до нього та інше.

Крім того, між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Промтехноопт»(Постачальник) було укладено договір постачання №52 від 01.03.2011 року. Відповідно до н.п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе 'зобов'язання з постачання Замовнику продукції, а саме обладнання (промислове, електротехнічне, побутове, офісне, банківське та інше), електротехнічна продукція, господарчі товари, будматеріали.

22.03.2011 року між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Промспецконсалтинг»(Постачальник) було укладено договір постачання № 54. Відповідно до п.п. 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання Замовнику продукції, а саме банківське, касове обладнання, запчастини та комплектуючі до нього, банківські витратні матеріали, матеріали для інкасації, канцелярські товари, папір та паперові вироби, поліграфічна продукція, оргтехніка, офісне обладнання, витратні матеріали, комплектуючі та запчастини до нього та інше.

Також, між ПП «Зеніт-2»(3амовник) та ТОВ «Нромепецконсалтинг»( Виконавець) було укладено договір послуг № 2904-01 від 29.04.2011 року. Відповідно до п.п. 2.1 договору Виконавець здійснює маркетингові дослідження щодо можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо об'єкта маркетингових досліджень на території, щодо якої проводяться маркетингові дослідження, визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку, загальна характеристика обігу аналогічної об'єкту маркетингових досліджень продукції конкурентів, ціна відомості про їх динаміку, попиту на продукцію, перспективи його розвитку, відомості про потенційних споживачів, можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних компаній.

Фактичне отримання позивачем товару підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та актами прийому-передачі виконаних послуг. Транспортування товарів підтверджується договорами оренди автомобілів, актами прийому передачі автомобілів, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та ТТН. Оплата позивачем придбаного товару та послуг підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку ПП "Зеніт-2".

Крім того, використання придбаних товарів у власній фінансово-господарській діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками фактурами, виданими на адресу ВАТ «Автотранспортне підприємство 17461», ПАТ «АКБ Базіс», ПАТ ВТБ Банк, ПАТ «Банк Золоті Ворота», Філія АГ «Укрексімбанк», АТХТ «Харківська Бісквітна фабрика»,ГПЗ ВАТ «Укрнафта», КПВТП «Вода», КП «Харківська міська друкарня», Харківська обласна Рада, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», ПП «Аквамарін», ПАТ «Київський ювелірний завод», ПАТ «Мсіабанк», ПАТ «Укрсіббанк», ТОВ «Харківський м'ясокомбінат», ТОВ «Будмен». Харківський Національний Університет ім. В.Н. Каразіна, ХД «Укрпошта», ХД ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Готель Харків».

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договори укладені ПП «Зеніт-2»з ТОВ «Тех-агромаркетинг», ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Бізнес-Консалтинг плюс», ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промспец консалтинг»були сторонами виконані належним чином, позивач отримав товар та повністю його оплатив.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Отже, невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов