Рішення № 298352, 10.11.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2006 р.

Справа № 11/264-06-7422

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Татарбунарський виноробний завод”.

про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Єлісєєва А.В., Чапліна О.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з’явився.

Суть спору: 25.07.2006 р. за вх. № 9037 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Татарбунарський виноробний завод” (далі –Відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 145899,65 грн., пені у розмірі 9689,43 грн., зобов’язання Відповідача повернути до державної власності цілісний майновий комплекс, розташований за адресою м. Татарбунари, вул. В.Тура, 1 та стягнення неустойки у розмірі 52317,56 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 19.09.2006 р. за вх. № 20197 надав уточнення та доповнення до позовної заяви.

10.11.2006 р. за вх. № 25090 Позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 195032,79 грн. та 15728,86 грн. пені.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судові засідання 16.08.2006 р., 11.09.2006 р., 25.09.2006 р., 18.10.2006 р. та 10.11.2006 р. не з’явився, представників не направив, відзиву та заперечень на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

14.01.1993 р. між сторонами було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу „Татарбунарський виноробний завод”, розташованого за адресою: м. Татарбунари, вул. В. Тура, 1 (далі –Договір).

Відповідно до п. 4.2. Договору Орендодавець (Позивач) встановлює орендну плату за орендоване приміщення. Орендар зобов’язав своєчасно вносити орендну плату, платежі, відрахування та податки (підрозділ II розділу 3 Договору).

05.04.2006 р. сторонами на виконання Ухвали Верховного Суду України від 02.03.2006 р. та рішення господарського суду Одеської області від 17.02.2005 р. по справі 17/230-04-6235 укладено договір про внесення змін до договору оренди від 14.01.1993 р.

10.11.2006 р. за вх. 25090 Позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому уточнив позовні вимоги, та вказав, що відповідно до умов п. 5.3. Договору про внесення змін до договору оренди від 14.01.1993 р. Відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь період використання державного орендованого майна, тобто до моменту підписання акту приймання-передачі майна.

Позивач вказує, що 03.10.2006 р., при повернені Орендарем орендованого майна, між сторонами підписано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу „Татарбунарський виноробний завод”.

10.11.2006 р. за вх. № 25090 Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 195032,79 грн. та 15728,86 грн. пені.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 р.).

Відповідно до п. 3. ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 р. договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.11. договору про внесення змін до договору оренди від 14.01.1993 р. при розірванні або припинені договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем (Відповідачем) до моменту підписання Акту приймання-передачі державного майна.

03.10.2006 р. між сторонами підписано Акт приймання-передачі майна –цілісного майнового комплексу „Татарбунарський виноробний завод” у зв’язку із розірванням договору оренди від 14.01.1993 р.

Позивачем надано суду розрахунок заборгованості Відповідача по орендній платі в період з 12.10.2005 р. по 12.11.2006 р., та розрахунок пені за цей період, який на думку суду є обґрунтованим.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Татарбунарський виноробний завод” про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 195032,79 грн. та пені за прострочку оплати оренди в сумі 15728,86 грн., підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Татарбунарський виноробний завод” (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Тура, 1, п/р 260026987 у Татарбунарському відділені АППБ „Аваль”, МФО 328351, код 00412004) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15, п/р 3718650190001 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 20984091) 195032,79 грн. заборгованості з орендної плати та 15728,86 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Татарбунарський виноробний завод” (68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Тура, 1, п/р 260026987 у Татарбунарському відділені АППБ „Аваль”, МФО 328351, код 00412004):

- до Державного бюджету України (п/р 31117095600008 в УДК в Одеській області, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22090200) 2107,62 грн. держмита;

- на користь ДП “Судовий інформаційний центр” п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Власова С.Г.

Рішення підписане 24.11.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.