Ухвала суду № 29834853, 04.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р.Справа № 1570/4464/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Востроконова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС БЕССАРАБІЇ» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС БЕССАРАБІЇ» звернулись до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, 18.06.2012 року відповідачем був складений акт №249/22-00/36837333 (а.с.72-105), яким встановлені порушення позивачем за перевірений період п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, п.135.1,п.135.2, п.135.5 ст.135, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.1 ст.138, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки відповідачем 11.07.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142200 (а.с.12) щодо нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 906436,00 грн., та штрафних санкцій 1,00 грн. З висновками вищезазначеного акту позивач не згодний, вважає що ним правомірно віднесено до складу валових витрат підприємства за податковий період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року суми понесених витрат на придбання товарів, робіт (послуг) у задекларованих показниках та правомірно не включив певні суми до складу валового доходу підприємства, вказані операції підтверджені належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, окрім того, при перевірці не були досліджені дані первинного бухгалтерського обліку підприємства та перевірка була призначена в рамках розслідування кримінальної справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, на підставі наказу Ізмаїльської ОДПІ від 10.05.2012 року №236, від 18.05.2012 року №265, направлення від 18.05.2012 року №000050-000058 посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», в період з 22.05.2012 року по 11.06.2012 року була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №249/22-00/36837333 від 18.06.2012 року (а.с.72-105), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, п.135.1,п.135.2, п.135.5 ст.135, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.1 ст.138, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 11.07.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142200 (а.с.12) щодо нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 906436,00 грн., штрафних санкцій 1,00 грн.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у т.ч. за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку отримання постанови суду (ухвал суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте не у відповідності до вимог законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.23-1 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання. У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані вжити заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до приписів ст.114 КПК України постанови слідчого є обов'язковими для виконання для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2012 року слідчим відділу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Голотов О.В. внесено подання №2246/11/09-004, в порядку ст.23-1 КПК України (а.с.132), відповідно до якого від керівництва податкового органу вимагається усунути виявлені факти порушень податкового законодавства в ході розслідування кримінальної справи №051201100219 відносно директора ТОВ «РИС БЕССАРАБІЇ»ОСОБА_2

Реалізуючи вказаний процесуальний примус, начальник Ізмаїльської ОДПІ видає наказ від 10.05.2012 року №236 (а.с.165) про призначення проведення планової документальної перевірки позивача за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, тобто за той саме період часу, який зазначений у поданні слідчого.

У висновках акту перевірки від 18.06.2012 року знайшли своє відображення порушення податкового законодавства, які зазначені у поданні слідчого від 10.05.2012 року №2246/11/09-004 (а.с.132).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи перевірка позивача проводилась з ініціативи слідчого відділу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Голотова О.В. на підставі подання від 10.05.2012 року в порядку ст.23-1 КПК України, при проведенні перевірки посадовими особами відповідача використовувались: матеріали кримінальної справи, в тому числі й висновок судово-економічної експертизи від 16.03.2012 року №17706/17707 (а.с.134-148), у висновках акту перевірки від 18.06.2012 року знайшли своє відображення порушення податкового законодавства, які зазначені у поданні слідчого від 10.05.2012 року №2246/11/09-004 (а.с.132), до плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок Ізмаїльської ОДПІ на ІІ квартал 2012 року, як то зазначено в наказі від 10.05.2012 року №236 (а.с.165) позивача не включено.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не були враховані вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, згідно яких він не мав права цього робити за результатами такої перевірки до набрання законної сили відповідним вироком суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 06.03.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Крусян А.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.