Ухвала суду № 29834783, 26.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-7977/11/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Іванов» до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

28.10.2011 року фермерське господарство «Іванов» (далі - ФГ «Іванов») звернулось з позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - ДПІ), про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2011 року: № 0000252301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 34 755 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 32871 грн. та штрафними санкціями в розмірі 1 884 грн., № 0000262301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4 136,65 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 4 003,46 грн. та штрафними санкціями в розмірі 133,19 грн., № 0000272301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти на 18 560 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 18 559 грн. та штрафними санкціями в розмірі 1 грн. Вказані рішення прийняті відповідачем на підставі висновків акту планової виїзної перевірки від 26.09.2011 року. Підставою для визначення податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про безтоварний характер правовідносин позивача з його контрагентами - ТОВ «Оніс», ТОВ «Юні Трейд компані» і ТОВ «Моно консалтинг», з якими позивач не згодний. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на наявність договорів із зазначеними контрагентами про поставку товарів, умови який виконані сторонами, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, фактами оплати за поставлений товар.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що угоди між позивачем та ТОВ «Оніс», ТОВ «Юні Трейд компані» і ТОВ «Моно консалтинг» не носять реального характеру, оскільки не підтверджено постачання товару позивачу від його контрагентів, використання його у власній господарській діяльності. Крім того, у постачальників відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, які необхідні для виконання угод з позивачем.

В ході розгляду справи ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни Вознесенської об'єднаної ДПІ Миколаївської області на Вознесенську об'єднану ДПІ Миколаївської області ДПС (а.с.194-195).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 07.10.2011 року № 0000252301, № 0000262301, № 0000272301.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

В зв'язку із неявкою сторін, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ФГ «Іванов» зареєстровано, як юридична особа, Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області 12.01.1996 року, з 22.01.1996 року взято на податковий облік, станом на 26.09.2011 року перебуває на обліку в Новоодеському відділенні Вознесенської ОДПІ (стор2зв-3 акту перевірки).

В період з 15.08.2011 року по 12.09.2011 року працівниками ДПІ проведена планова виїзна перевірка ФГ «Іванов» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, за наслідками якої 26.09.2011 року складений акт № 1245/23-0121/23616169.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.п.5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого господарством занижено податок на прибуток у розмірі 32 871 грн., у тому числі за:

2 кв.2010 року - 640 грн.,

4 кв.2010 року - 6 892 грн.,

2 кв.2011 року - 25 339 грн.,

- пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений ПДВ в розмірі 4 003,46 грн., в тому числі за:

05.2010 - 183,36 грн.,

08.2010 - 42,55 грн.,

10.2010 - 153,90 грн.,

12.2010 - 148,93 грн.,

06.2011 - 3 474,72 грн.,

- пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижена сума ПДВ, яка спрямовується на виплату дотацій на виплату сільськогосподарським товаровиробникам, в сумі 5 384,40 грн., в т.ч. за:

05.2010 - 328,70 грн.,

10.2010 - 252,48 грн.,

11.2010 - 3 202,15 грн.,

12.2010 - 1 601,07 грн.,

- п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до спеціального фонду державного бюджету, за червень 2011 року в розмірі 18 559 грн.

До таких висновків відповідач прийшов через неврахування господарських операцій позивача з ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані», за рахунок яких позивачем неправомірно сформовані валові витрати, неправомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту. Підставою для цього стала податкова інформація про відсутність у контрагентів позивача у достатній кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, незнаходження підприємств за місцем реєстрації, а також відсутність у позивача належним чином оформлених документів про транспортування товарів, сертифікатів якості товару.

За висновками акту ДПІ 07.10.2011 року складені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000252301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 34 755 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 32871 грн. та штрафними санкціями в розмірі 1 884 грн.,

- № 0000262301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4 136,65 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 4 003,46 грн. та штрафними санкціями в розмірі 133,19 грн.,

- № 0000272301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти на 18 560 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 18 559 грн. та штрафними санкціями в розмірі 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності відображення позивачем у податковій звітності господарських операцій із ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані». Висновки ДПІ про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються тільки на висновках актів перевірок зазначених контрагентів, зокрема про неможливість проведення перевірок ТОВ «Моно консалтинг» та ТОВ «Юні трейд компані», та встановлення наявності операцій з фіктивним підприємством між ТОВ «Онис» та ТОВ «Пі.Джі.Інт-Груп». Обставини незнаходження контрагентів-постачальників позивача за місцем реєстрації, які виникли після проведення господарських операцій з позивачем, та наявність у контрагента позивача взаємовідносин із сумнівним постачальником не можуть доводити безтоварність господарських операцій з позивачем.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вони зроблені з врахуванням вимог закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.3.9 п.5.3.ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні вимоги по порядку формування податкового кредиту, починаючи з 01.01.2011 року врегульовано п.198.6 ст.198 ПК України.

За обставинами справи на час проведення перевірки податковий кредит на суму по контрагентам із ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані» підтверджений податковими накладними, що підтверджується актом перевірки ДПІ.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (в т.ч. договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2010 року та 01.01.2011 року позивач уклав в ТОВ «Онис» договори поставки сухого молока, яєчного порошку, мускатного горіху (а.с.98-100), 20.06.2011 року позивач уклав договір з ТОВ «Юні Трейд компані» на поставку гов'яжого черева (а.с.91), а також усний договір з ТОВ «Моно консалтинг» на поставку сосисочної оболонки.

На виконання умов договору позивач отримав у ТОВ «Онис» протягом жовтня-грудня 2010 року сухе молоко, яєчний порошок, горіх мускатний, що підтверджується податковими, видатковими накладними, фактом оплати за поставлений товар у безготівковій формі (а.с.101-112). Крім того, з акту перевірки ТОВ «Оніс», складеної 05.05.2011 року ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, вбачається, що реалізовану продукцію у ТОВ «Онис» одержував Алексеенко Е.І. на підставі довіреностей № 236 від 26.10.2010 року та № 366 від 17.12.2010 року, виданих ФГ «Іванов» (а.с.146).

Факт отримання позивачем товару від ТОВ «Моно консалтинг» та ТОВ «Юні Трейд компані», підтверджується податковими та видатковими накладними, рахунком, фактом повної оплати за товар в безготівковій формі (а.с.120-122,94-96).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Зазначаючи про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані», податковий орган посилається на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б могли підтвердити перевезення та відвантаження товару позивачу.

Проте, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Сам факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар, або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту.

Крім того, як зазначено раніше, факт отримання позивачем товару від ТОВ «Онис» підтверджується наявністю довіреностей від ФГ «Іванов» № 236 від 26.10.2010 року та № 366 від 17.12.2010 року. Відсутність документів, що підтверджують придбання у ТОВ «Онис» якісного товару, не спростовує доводів позивача про придбання товару у цього контрагента. Як встановлено в ході перевірки, позивачем наданий сертифікат на сухе молоко, виробництва ВАТ «Веселинівський завод сухого знежиреного молока», строк дії якого до 08.09.2010 року. Таким чином, прострочений сертифікат свідчить про те, що позивач придбав молоко із простроченим строком застосування, а не відсутність такої поставки.

Спростовуючи доводи ДПІ про нереальність господарської операції позивача з контрагентом-постачальником - ТОВ «Онис», слід зазначити, що воно є діючим підприємством, належно зареєстровано, є платником ПДВ. Оскільки позивач не мав безпосередніх господарських правовідносин з контрагентом свого контрагента - ТОВ «Пі.Джі.Інт-Груп», сам по собі факт наявності в ланцюгах постачальників позивача підприємств з ознаками фіктивності, не може беззаперечно доводити «безтоварність» господарських операцій позивача.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юні Трейд компані» від 12.09.2011 року вбачається, що зазначений контрагент у червні 2011 року задекларував свої правовідносини з позивачем (а.с.159 зв.) та мав визначити відповідні зобов'язання перед бюджетом.

Проведення зустрічної звірки ТОВ «Моно консалтинг» по операціям з ФГ «Іванов» відбулось 31.10.2011 року, тобто більше ніж через рік після здійснення господарської операції з позивачем по поставці сосисочної оболонки у травні 2010 року. В зв'язку з чим наявність в Єдиному реєстрі запису про відсутність підприємства за місцем реєстрації не може доводити відсутність реальної поставки позивачу замовленого товару.

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагентів платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Спростовуючи доводи податкового органу, що вчинені господарські операції не спрямовані на реальне настання наслідків, судова колегія зазначає, що на виконання умов договору з ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані» позивачем на рахунок зазначених контрагентів перерахована в повному обсязі вартість поставленого товару, що свідчить про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

Крім того, характер отриманого позивачем товару повністю узгоджується з видами його діяльності за перевіряємий період, а саме 15.13.0 виробництво м'ясних продуктів, 15.11.0 - виробництво м'яса.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару у ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Моно консалтинг», ТОВ «Онис», ТОВ «Юні трейд компані» протягом 2010-2011 року, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Іванов» до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко