Постанова № 29834624, 07.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 р.Справа № 1403/1482/12

Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Дорошенко А.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2012 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 04.10.2011 року звернулись до суду з адміністративним позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, третя особа - Коблівське комунальне господарство про зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивували тим, що позивач ОСОБА_4 провела розмін трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Виділені їй квартири, а саме: квартиру АДРЕСА_2 отримала її дочка - ОСОБА_7, а вона разом з дочкою - позивачем ОСОБА_8 отримали квартиру АДРЕСА_3. На зазначені квартири вони отримали ордер та прописку. Оскільки квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_9, яка є громадянкою Росії та тривалий час не мешкала за вказаною адресою, їх прописка та ордер були анульовані. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04.04.2002 року зазначена квартира, на яку відповідачем був зроблений розмін її трикімнатної квартири, залишена за ОСОБА_9 Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року Коблівську сільську раду Березанського району було зобов'язано виділити позивачці ОСОБА_4 однокімнатну квартиру в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області. До теперішнього часу вищевказане рішення суду від 06.05.2004 року не виконане і не зроблено ніяких заходів по поверненню втраченою позивачами житлової площі, в зв'язку з чим вони не мають прописки і є разом з малолітнім сином ОСОБА_5 людьми без певного місця проживання. Коблівською сільською радою було прийнято рішення про надання позивачці ОСОБА_4 у користування житлового приміщення у гуртожитку по АДРЕСА_4 Березанського району Миколаївської області без визначення конкретного житлового блоку. Разом з тим, Коблівське комунальне господарство запропонувало їй надати в оренду частку житлового блоку на 4 поверсі розміром 20 кв.м. у вказаному гуртожитку, з метою подальшого капітального ремонту блоку за її кошти. Взагалі житловий блок у гуртожитку складається з коридору, двох кімнат, санвузлу, в який входить туалет та душова - загальною площею 32.кв.м., але в запропонованій їй частині житлового блоку санвузол відокремлено від житлового блоку та з нього відповідачем зроблено особисту пральню. Незважаючи на її неодноразові звернення до відповідача особиста пральня існує до даного часу, що робить приміщення, яке нав'язує відповідач позивачам у користування, нежитловим. На вимоги позивачів надати технічні документи на даний житловий блок відповідач відмовляє, як і у праві на отримання ордеру на користування житлом та у можливості їх прописки. Враховуючи, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, вона зверталася до начальника Коблівського комунгоспу про надання їй житлового блоку у цьому ж гуртожитку, тільки на 2 поверсі, в чому їй було відмовлено, оскільки там розташована контора комунгоспу. Оскільки нав'язана відповідачем частка блоку у гуртожитку без санвузла не є житловою, позивачі просять визнати дії відповідача по ненаданню їм у користування житлового приміщення з правом реєстрації у ньому невиконаними та зобов'язати відповідача надати їм житлове приміщення, яке відповідає всім державним будівельним нормам та санітарно-гігієнічним вимогам у користування з правом їх реєстрації з відповідним наданням на руки ордера, шляхом звільнення житлового блоку за адресою АДРЕСА_4, Березанського району Миколаївської області, в якому розташовано офіс.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 31.10.2012 року третю особу - Коблівське комунальне господарство було замінено на його правонаступника - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К".

Згідно заперечень, наданих відповідачем, позивачка ОСОБА_4 в 2000 році підробила розпорядження про її переселення з квартири АДРЕСА_1, в квартиру АДРЕСА_3, а також про прописку її доньки ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_2. На підставі підробленого розпорядження виконком Коблівської сільської ради прийняв рішення №12 від 13.02.2001 року, згідно якого позивачці ОСОБА_4 була надана квартира АДРЕСА_3, видано ордер №106 від 20.02.2001 року. В зазначеному приміщенні також була прописана позивачка ОСОБА_5 В подальшому, рішенням №8 в квітні 2001 року рішення №12 від 13.02.2001 року було скасовано, оскільки власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_9 Рішенням Березанського районного суду в позові ОСОБА_4 про втрату права ОСОБА_9 на користування житловим приміщенням було відмовлено, задоволено зустрічний позов ОСОБА_9 про визнання недійсним ордера №106 від 20.02.2001 року. Рішенням Березанського районного суду від 06.05.2004 року Коблівську сільську раду зобов'язано надати позивачам однокімнатну квартиру в с. Коблеве. Але в с. Коблеве житловий фонд з 2004 року не відновлювався, всі житлові приміщення зайняті як наймачами, так і власниками, а тому виконати рішення суду від 06.05.2004 року було неможливим. В листопаді 2011 року начальник КП "Коблівський сількомунгосп", зазначене підприємство керувало житловим фондом, надав інформацію про наявність вільного приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 20 кв.м. 20 листопада 2011 року виконком Коблівської сільської ради прийняв рішення №84 та надав позивачці ОСОБА_4 житлове приміщення загальною площею 20 кв.м. на 4 поверсі житлового будинку АДРЕСА_4, позивачка в цей же день подала заяву до Коблівської сільської ради про згоду на заселення в зазначену квартиру. Таким чином, вимоги позивачів не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду виконано Коблівською сільською радою в повному обсязі, позивачі забезпечені житлом. Посилання позивачів на невідповідність наданого житлового приміщення санітарно-технічним нормам не встановлено, позивачі не зверталися до сільської ради із заявами про поліпшення житлових умов. Крім того, Коблівська сільська рада не є власником будинку АДРЕСА_4 і не має жодних прав щодо вимог звільнення цього приміщення іншими особами, а також видачі ордера на нього.

В судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали в повному обсязі. Позивачка ОСОБА_4 пояснила, що гуртожитку надали статус жилого будинку в 1997-1998 роках і після цього почалася приватизація квартир. Було продано 2 квартири і після рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року вона звернулася до сільського голови про надання їй та дочці квартири в гуртожитку, який пообіцяв надати їм квартиру. Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 84 від 10.11.2011 року їй дійсно було виділено приміщення загальною площею 20 кв.м. на четвертому поверсі гуртожитку, але так як приміщення складається тільки з однієї кімнати без кухні та санвузла, їй сільський голова та начальник Коблівського комунгоспу пообіцяли надати розташоване поруч з кімнатою приміщення санвузла, яке незаконно зайняла Бичкова. Оскільки до даного часу, незважаючи на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року про звільнення ОСОБА_10 незаконно зайнятого приміщення, воно не звільнено, вона не може разом з дочкою та її малолітнім сином поселитися в одній кімнаті без туалету. Тому, підтримавши свої вимоги зазначені в позовній заяві, просила визнати бездіяльність Коблівської сільської ради протиправною.

Позивачка ОСОБА_5 зазначила, що на виконком, на якому приймалося рішення про виділення її матері ОСОБА_4 житла, її не запрошували та рішення про виділення їй разом з 9-річним сином квартири сільською радою не приймалося.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини викладені в запереченнях.

Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії були задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області щодо виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 однокімнатної квартири в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, згідно рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року.

Зобов'язано Коблівську сільську раду Березанського району Миколаївської області надати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та малолітньому ОСОБА_6 у користування жиле приміщення благоустроєне стосовно до умов даного населеного пункту, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, з видачею ордера на надане жиле приміщення.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Відповідно до ст.31 ЖК України жилі приміщення надаються громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті та потребують поліпшення житлових умов і мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду, як правило у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

До компетенції виконавчих комітетів селищних, сільських Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, згідно зі ст. 16 ЖК України належить, зокрема, право прийняття рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду Ради та видача ордера на жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду, який згідно зі ст. 58 ЖК є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Коблівської сільської радим Березанського району про визнання ордера дійсним та виділення однокімнатної квартири було задоволено. Ордер №106 від 20.02.2001 року виданий виконкомом Коблівської сільської ради на ім'я ОСОБА_4 та члена її сім'ї ОСОБА_5 визнано дійсним. Коблівську сільську раду було зобов'язано виділити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однокімнатну квартиру в с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області. Рішення суду набрало законної сили 09.06.2004 року (а.с. 12-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області 10.11.2011 року було винесено рішення №84 про надання ОСОБА_4 приміщення загальною площею 20 кв.м. на 4 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4, Березанського району Миколаївської області (а.с. 31).

Також згідно матеріалів справи, те, що виділене позивачці ОСОБА_4 приміщення розташоване в житловому будинку, вбачається з акту приймання-передачі житлового комплексу за адресою АДРЕСА_4 з балансу КП "Коблівський сількомунгосп" на баланс ОСББ "Комфорт-К" від 20.09.2012 року (а.с. 33-35).

Згідно ч. 1 ст. 50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання", затвердженого Постановою ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року № 189, обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) проводить комісія виконавчого комітету місцевої Ради, яка складає акт за формою, що встановлюється Міністерством житлово-комунального господарства України. Виконавчий комітет відповідної Ради розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої Ради дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту.

Представник відповідача в судовому засіданні суду 1-ї інстанції зазначила, що надане ОСОБА_4 житлове приміщення комісією не обстежувалось та документальних доказів того, що це приміщення не відповідає вимогам закону позивачами суду 1-ї інстанції не було надано.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Незважаючи на вимоги суду 1-ї інстанції надати акти обстеження житлового приміщення виділеного ОСОБА_4, на протязі 2-х місяців відповідачем обстеження не проведено, суд 1-ї інстанції прийняв до уваги твердження позивачки ОСОБА_4, що виділене рішенням виконкому Коблівської сільської ради приміщення загальною площею 20 кв.м. на 4 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 не відповідає санітарним і технічним вимогам та не є благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту.

Щодо виділення житлового приміщення, відповідно до рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року, позивачці ОСОБА_5, яка має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27), дане питання відповідачем взагалі не вирішувалось.

У справі "Комнацький проти України" (Заява N 40753/07), де заявник скаржився на тривале невиконання рішення суду щодо надання йому квартири, а органи державної влади посилались на відсутність коштів у бюджеті щоб купити або побудувати квартиру, та на відсутність наявних квартир, Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 року зазначив, що органи державної влади не повинні посилатися на нестачу фінансування як на виправдання існування заборгованості за рішенням суду. Відповідно затримка у виконанні судового рішення може бути виправдана тільки за певних обставин, але не повинна суперечити сутності прав, які захищаються пунктом 1 статті 6 Конвенції. Не вживаючи роками необхідних заходів щодо виконання остаточного рішення у цій справі, держава-відповідач порушила положення пункту 1 статті 6 Конвенції. Суд визнав, що житло, про яке йшлося у цій справі, підпадає під поняття "майно" згідно зі статтею 1 Першого протоколу, посилаючись на рішення у справах "Шпаковський проти Росії" (Shpakovskiy v. Russia) та "Маліновський проти Росії" (Malinovskiy v. Russia). Беручи до уваги свої попередні висновки, Суд зауважив, що невиконання рішення суду, винесеного на користь заявника, протягом тривалого часу є втручанням в його право на мирне володіння майном. Тому суд постановив, що у даній справі мало місце порушення пункту 1статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Виходячи з вищевикладеного, судом 1-ї інстанції було вірно вказано, що посилання відповідача на відсутність квартир в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області суперечить як національному законодавству, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, оскільки з моменту набрання рішенням суду від 06.05.2004 року законної сили пройшло більше восьми років, а тому, не виконуючи на протязі вказаного періоду рішення суду щодо надання житла позивачам, відповідачем порушено їх право на житло.

А тому вимоги позивачів щодо визнання протиправною бездіяльність Коблівської сільської ради по виділенню їм однокімнатної квартири в с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області, згідно рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року, зобов'язавши відповідача виділити їм у користування жиле приміщення благоустроєне стосовно до умов даного населеного пункту, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам з видачею ордера на надане жиле приміщення, підлягали задоволенню.

Відповідно до п.1.2 Інструкції з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами Державної міграційної служби України, затвердженої Наказом МВС України 13.04.2012 року № 321, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.06.2012 року за № 1-46/21358, ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні здійснюється відділами, секторами адресно-довідкової роботи головних управлінь (управлінь) Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та управліннями, відділами (секторами) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Оскільки відповідач - Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області реєстрацію місця проживання фізичних осіб не здійснює, в задоволенні вимог позивачів в даній частині було правильно відмовлено.

Не підлягали задоволенню і вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідача звільнити житловий блок за адресою АДРЕСА_4 Березанського району, в якому розміщено офіс, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

З висновком суду 1-ї інстанції про зобов'язання Коблівську сільську раду Березанського району Миколаївської області надати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та малолітньому ОСОБА_6 у користування жиле приміщення благоустроєне стосовно до умов даного населеного пункту, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, з видачею ордера на надане жиле приміщення, колегія суддів погодитись не може оскільки дане питання вже було розглянуто, а саме було прийнято рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року, яким позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Коблівської сільської радим Березанського району про визнання ордера дійсним та виділення однокімнатної квартири було задоволено. Ордер №106 від 20.02.2001 року виданий виконкомом Коблівської сільської ради на ім'я ОСОБА_4 та члена її сім'ї ОСОБА_5 визнано дійсним. Коблівську сільську раду було зобов'язано виділити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однокімнатну квартиру в с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області. Зазначене рішення суду набрало законної сили 09.06.2004 року.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи проте ухвалив зазначену постанову з помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції підлягає зміні.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 та ч. 2 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області - задовольнити частково.

Постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2012 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - змінити.

Викласти резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Коблівської сільської ради Березанського району, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Комфорт-К" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області щодо виділення ОСОБА_4, ОСОБА_5 однокімнатної квартири в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, згідно рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.05.2004 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ю.В. ЯковлевСуддя: Д.В. Запорожан Суддя: С.І. Жук