Ухвала суду № 29833801, 05.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Київ К-30249/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 24.10.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р.

у справі № 23/98/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -103 ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

за участю прокурора Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -103 ЛТД» (далі -позивач, ТОВ «Стальконструкція -103 ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.10.2008 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 1013792301/3 від 30.05.2008 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. постанову господарського суду Запорізької області від 24.10.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 24.10.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя провела виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Стальконструкція -103 ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено акт від 12.10.2007 р. № 819/23-120-01413543.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 6.1, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, а саме підприємством безпідставно застосовано нульову ставку з податку на додану вартість при включені до податкових декларацій з податку на додану вартість вартості реалізованого товару у зв'язку з неналежним чином оформленими вантажними митними деклараціями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2006 року (94990,50грн.), квітень 2007 року (341380,00 грн.), травень 2007 року (838744,40 грн.) на суму 1275114,90 грн.

В порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством завищено суму податкового кредиту за листопад 2006 року на 13 322,00 грн. Дане порушення встановлено при звірці даних показників податкової декларації з податку на додану вартість з реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Крім того, в порушення п.п. 4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1 938,19 грн. у зв'язку з тим, що в результаті реалізації позивачем придбаного ним товару за період, що перевірявся, отриманий негативний фінансовий результат - збиток.

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення-рішення № 1013792301/3 від 30.05.2008 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 935 562,63 грн., у тому числі основний платіж -1 290 375,09 грн., штрафні (фінансові) санкції -645 187,54 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював операції з продажу товарів, що були вивезені за межі митної території України в межах укладених контрактів з ТОВ «Дустр Маріанна», Вірменія, (контракт № 01-01 від 27.02.2006 р.), з фірмою «Шальполь», (контракт № 1 від 14.04.2007 р.).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що у графі 31 вантажної митної декларації №600080004/6/002498 від 10.08.06 на суму 474952,50 грн. (контракт № 01-01 від 27.02.06) виправлено від руки вагу експортованого молока сухого знежиреного з 27000кг. на 57000 кг., таким чином вантажна митна декларація оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307, у зв'язку з чим зазначений експорт не засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

В акті перевірки також зазначено, що в графі 50 «довіритель»вантажних митних декларацій зазначаються відомості (назва, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, номер телефону) про підприємство-перевізника (або експедитора) та персональні дані безпосереднього виконавця перевезення товарів (на основі пред'явленого паспорта). Це зобов'язання обов'язково підписується представником перевізника-виконавцем перевезення на кожному аркуші та завіряється особистою номерною печаткою посадової особи митниці. Згідно вантажних митних декларацій №№ 600080004/6/002248 від 08.05.07, 600080004/6/008844 від 08.05.07, 600080004/6/002238 від 08.05.07, 600080004/6/002495 від 22.05.07, 600080004/6/002497 від 22.05.07, 600080004/6/002648 від 30.05.07, 600080004/6/002649 від 30.05.07, 600080004/6/002647 від 30.05.07, 600080004/6/002646 від 30.05.07, 600080004/7/002039 від 26.04.07, 600080004/7/002040 від 26.04.07 таким підприємством зазначено ТОВ «Південьбуд 1», яке за період з 01.07.05 по 01.07.07 не мало взаємовідносин з позивачем. Крім того, в вантажних митних деклараціях №№ 600080004/7/002039 від 26.04.07, 600080004/7/002040 від 26.04.07, 600080004/7/002041 від 26.04.07 у графі 50 «Довіритель»є підчистки та виправлення.

Згідно вантажних митних декларацій №№ 600080004/7/002041 від 26.04.07, 600080004/7/002042 від 26.04.07 довірителем є МП «Альтаір», яке з березня 2007 року знаходиться у розшуку, тому виконувати роботи у квітні 2007 року не могло.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307, у графі 38 «Вага нетто (кг)» зазначається вага нетто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31.

Графа 31 ВМД містить дані про товар, необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації зазадекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТЗЕД. Остаточна вага товару вказується у графі 38 ВМД.

В вантажній митній декларації № 600080004/6/002498 від 10.08.06 в графі 38 зазначено без виправлень 57000 кг.

Крім того, внесені виправлення до графи 31 цієї вантажної митної декларації здійснені в повній відповідності з правилами, встановленими розділом 5 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби № 314 від 20.04.05. Про належність вантажної митної декларації свідчить і факт її прийняття для митного оформлення товару.

Згідно з п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97 вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Стосовно виконання контракту № 1 від 14.04.07, укладеного між позивачем та фірмою «Шальполь», умови поставки в контракті визначені відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 - м. Джанкой», що означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Під словом «перевізник»розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Таким чином, перевізників, якими в даному випадку є МП «Альтаір»та ТОВ «Південьбуд 1», призначає покупець товару - фірма «Шальполь», який і вступає з ними у відповідні договірні правовідносини. Продавець товару вважається таким, що здійснив свої зобов'язання з поставки товару з моменту надання товару у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем, тому він не має та не може мати з ними ніяких взаємовідносин.

Факт неможливості виконання МП «Альтаір»робіт у квітні 2007 року, на що посилається відповідач, не свідчить про відсутність у цього підприємства правосуб'єктності на здійснення операцій з перевезення та не спростовує факту здійснення позивачем експортної операції.

Прийняття товару до перевезення МП «Альтаір»та ТОВ «Південьбуд 1»підтверджується підписами та штампи цих осіб на всіх міжнародних товаротранспортних накладних (СМК).

Щодо внесення виправлень до вантажних митних декларації №№ 600080004/7/002041 від 26.04.07, 600080004/7/002039 від 26.04.07, 600080004/7/002040 від 26.04.07, то, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, такі виправлення також здійснені відповідно до вимог чинного законодавства. Зміни внесені шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей, кожна зміна завірена печаткою декларанта, а сам факт прийняття декларацій до оформлення свідчить про її належне оформлення.

Водночас, вантажна митна декларація є належно оформленою, та відповідно такою, що надає право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість, якщо її оформлення завершено, тобто на ній зафіксований момент фактичного вивезення товару за межі території України - перетину митного кордону.

Згідно з п. 8 наведеного вище Положення про вантажну митну декларацію оформлення ватажної митної декларації є підтвердженням надання особі права розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі, прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»від 01.03.02. № 243 на оригіналах п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажних митних декларацій форми МД-2 (МД-3), що є їх складовою частиною, оформлених митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на яких зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної особи і гербовою печаткою митного органу. Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

При цьому, як встановили суди, на всіх спірних вантажних митних деклараціях, копії яких містяться в матеріалах справи, наявний напис митного органу, про те, що задекларовані в них товари, вивезено за межі митної території України, напис засвідчений підписом посадової особи відповідної митниці та гербовою печаткою митного органу.

Відтак, вказані вантажні митні декларації оформлені належним чином, у зв'язку з чим позивач відповідно до пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»обґрунтовано застосував нульову ставку з податку на додану вартість з вказаних вище експортних операцій.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 13 322,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем вказані суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту за листопад 2006 року з дотримання вимог пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі належним чином оформлених податкових накладних: №1201 від 08.11.06 (виписана ПП фірма «НВ»на суму 38070,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6345,00 грн.); № 27 від 09.11.06, (виписана ПП ОСОБА_5 на загальну суму 41863,08 грн., у т.ч. ПДВ - 6977,18 грн.).

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що помилковим є висновок відповідача про необхідність зменшення розміру податкового кредиту на загальну суму 1938,19 грн. при здійсненні операцій, за якими отримано збиток, оскільки такий висновок не ґрунтується на жодній нормі законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит у відповідних податкових (звітних) періодах формувався позивачем з окремих операцій по придбанню продукції, що здійснювались в межах власної господарської діяльності, у відповідності з правилами, встановленими ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, подальший продаж продукції з від'ємним фінансовим результатом не є законодавчо встановленою підставою для коригування даних податкового кредиту тих періодів, в якому така продукція придбавалась. Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України «Про податок на додану вартість»не містять вимог щодо порівняння в цілях оподаткування ціни придбання та ціни продажу з урахуванням витрат на зберігання, тим більше, за окремими операціями.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Запорізької області від 24.10.2008 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 24.10.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов