Ухвала суду № 29833790, 25.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2013 р. м. Київ К-48412/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2008

по справі № 7/113 (22-а-30280/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан»ЛТД

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан»ЛТД звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0007412302/0 від 23.08.2007, № 0007412302 від 09.10.2007, № 0007412302/2 від 17.12.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки з питань дотримання Фірмою «Союз-Віктан»ЛТД податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, складено акт № 474/23-2/20749622 від 10.08.2007, в якому зафіксовано порушення: пп. пп. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставно включено до складу валових витрат: у грудні 2006 року суму в розмірі 539 113 грн. на підставі акта виконаних робіт від 29.12.2006 по договору № 19/2 від 25.05.2006, укладеного з ЗАТ «Україна Футбол Інтернешнл», згідно з яким Фірмі наданий статус «Генерального спонсора Українського футбольного дому 2006 в Німеччині»; в І-ІV кварталах 2006 року та І кварталі 2007 року суми відрахувань на соціальну рекламну інформацію про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю у загальному розмірі 1 765 203 грн.; у І-ІV кварталах 2006 року вартість реклами марок «SV Союз-Віктан», «MEDOFF»(популяризація торгівельної марки «MEDOFF»у програмі «Культове кіно», послуги з розробки сценарію спонсорської заставки торгівельної марки «SV - Союз-Віктан»для програми «95 квартал», послуги з виготовлення інформаційних відеоматеріалів з використанням логотипу продукції Замовника (ТМ «SV»- або його частини до 30 хвилин на тему «Чемпіонат світу з хокею 2006 під знаком «Союз Віктан», послуги з реклами продукції під ТМ «SV Союз-Віктан»на повітряній кулі «Союз-Віктан», послуги з організації польоту аеростату із зображенням торгівельної марки «SV Союз-Віктан»над м. Рига) на загальну суму 957 496 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.08.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007412302/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 870 704 грн., в т.ч.: 2 528 450 грн. основного платежу та 2 342 254 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження, 09.10.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007412302/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 837 829 грн., в т.ч.: 2 528 450 грн. основного платежу та 2 309 379 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В подальшому, за результатами розгляду скарги на вказане податкове повідомлення-рішення, 17.12.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007412302/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 039 703 грн., в т.ч.: 1 056 359 грн. основного платежу та 983 344 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

Згідно з ч. 8 ст. 22 цього Закону рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.

Так, згідно п. 2 Порядку відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 997, рекламодавці тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не менш як 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження в межах України реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Зазначені відрахування перераховуються до спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. пп. 5.2.1 та 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Пунктами 5.3.-5.7 ст. 5 цього Закону не передбачені обмеження щодо віднесення витрат на соціальну рекламу до валових витрат.

Щодо включення до складу валових витрат в 2006 році вартості рекламних послуг в сумі 957 496 грн. стосовно реклами торговельних марок «SV Союз-Віктан»та «MEDOFF»судами встановлено наступне.

Рекламні послуги Фірмі «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) були надані ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ»відповідно до додатку № 1 до договору № 28/06 від 26.01.2006; ТОВ «Аква-2000»відповідно до договору № 12-04/06/345 від 19.04.2006; ТОВ «Асоціація сприяння авіації»відповідно до договору № 09-96/СВ/457-р/06; ТОВ «Глобал Маркетинг Комунікейшн» відповідно до додатків № 54, №193 до договору № 1/1-р/Об від 19.04.2006.

Згідно вказаних договорів Фірма «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) отримала рекламні послуги відносно своєї продукції, що полягали у виготовленні та розміщенні рекламних матеріалів з зображенням торговельних марок, під якими випускається продукція Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»реклама -інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з абз. 1 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що послуги по укладеним договорам стосуються рекламної продукції Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ), тому їх вартість у повному обсязі відноситься до витрат виробництва згідно абз. 1 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо віднесення за 2006 рік до складу валових витрат суми в розмірі 539 113 грн. по Договору № 19/2 від 25.05.2006, укладеного із ЗАТ «Україна, Футбол Інтернешнл», згідно якого у період з 25.05.2006 по 29.12.2006 Фірмі «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) надано статус «Генеральний спонсор Українського футбольного дому 2006 в Німеччині»судами обох інстанцій зазначено наступне.

Відповідно до ст. 1 Договору № 19/2 від 25.05.2006, укладеного з ЗАТ «Україна, Футбол Інтернешнл», Фірма «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) сплачує рекламні послуги відносно торгівельної марки «Союз-Віктан», як засобу індивідуалізації продукції Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ), під час проведення футбольних матчів за участю збірної команди України з футболу у період 2006 -2007 років.

Також Фірма «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) набуває право використовувати з метою рекламування своєї продукції спеціальний статус «Генеральний партнер Федерації футболу України та національної і молодіжної збірних команд України з футболу» та статус «Титульного спонсора міжнародного турніру пам'яті Валерія Лобановського», «Генерального спонсора Українського футбольного дому в Німеччині»на контрактний період для території України та країн де відбудуться футбольні змагання за участю Збірної в рамках проведення фінальної частини Чемпіонату Світу 2006 року з футболу в Німеччині та відбіркових матчів Чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії та інших країн світу. Проведення ЗАТ «Україна, Футбол Інтернешнл»рекламних заходів стосовно торговельної марки «Союз-Віктан», спрямовані на зміцнення авторитету продукції Фірми «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) в Україні, під час підготовки та проведення матчів за участю національної і молодіжної збірних команд України з футболу, які відбудуться протягом 2006-2007 років.

Згідно ст. 1 договору від 25.05.2006 № 19/1 укладеного між позивачем та ЗАТ «Україна, Футбол Інтернешнл», позивач надав спонсорську фінансову підтримку у проведенні футбольних матчів за участю збірної команди України з футболу у період 2006 -2007 роки, а ЗАТ «Україна, Футбол Інтернешнл»зобов'язалося здійснити популяризацію імені, найменування, знаку для товарів і послуг спонсора та надати право Фірмі «Союз-Віктан»ЛТД (ТОВ) самостійно рекламувати своє ім'я, найменування, знак для товарів і послуг, відповідно до ст. 5 Закону України «Про рекламу».

На основі вказаних правових норм та встановлених обставин по справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що витрати понесені позивачем на соціальну рекламу та рекламу правомірно віднесені позивачем до валових витрат, оскільки здійснені у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва.

Оскільки судами вірно встановлений факт неправомірного нарахування податкових зобов`язань, то і нарахування штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що нараховуються на суму таких зобов`язань, обґрунтовано визнано судами безпідставними.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2009 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний