Ухвала суду № 29832990, 31.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р.Справа № 2а-6072/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача Пономаренко О.О., Затолоки В.А., Попова О.В.,

представника відповідача Єршова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-6072/12/2070

за позовом Державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод"

до Державної фінансової інспекції в Харківській області

про визнання неправомірними дій, скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Балаклійський ремонтний завод», звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України в Харківській області в особі Ізюмської міжрайонної державної фінансової інспекції в Харківській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по проведенню ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.; визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині перерахування до державного бюджету України на рахунок 31118090700021 «Інші надходження», код доходної класифікації 21080500, одержувач УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 38059663, ГУДКСУ, МФО 851011, кошти в сумі 1 899 132,01 грн., визначені як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, по Контракту з державного оборонного замовлення за кошти Стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, у відповідності до вимог п.13, п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318; визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного замовлення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88; визнати незаконною вимогу від 26.04.2012р. № 732-15/754 в частині вжиття заходів щодо списання з балансу приватизованого житлового фонду на суму 414 631,00 грн. у відповідності до вимог п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92.

11 жовтня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Визнано незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині перерахування до державного бюджету України на рахунок 31118090700021 «Інші надходження», код доходної класифікації 21080500, одержувач УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 38059663, ГУДКСУ, МФО 851011, кошти в сумі 1 899 132,01 грн., визначені як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, по Контракту з державного оборонного замовлення за кошти Стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, у відповідності до вимог п.13, п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318;

Визнано незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного засмолення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції Державною фінансовою інспекцією України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції при розгляді справи приписів "Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості", затверджених Наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 року № 373, "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року № 88.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 11.10.2012 року по справі №2а-6072/12/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18.08.2011 року №389558/2/1-11, п. 2.22 Плану роботи Держфінінспекції України на І квартал 2012 року та п. 1.1.6.2 Плану роботи Ізюмської міжрайонної державної фінансової інспекції на І квартал 2012 року, на підставі направлень виданих начальником Ізюмської МДФІ від 06.02.2011р. № 33 та № 34, від 06.03.2012р. № 59 проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011 р.

За наслідками проведеної ревізії складено акт ревізії № 730-20/040 від 23.03.2012р. (а.с.12-88 том ІІ). На підставі розгляду вказаного акту ревізії позивачу надіслано вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012 року № 732-15/754 (а.с. 45-47 том І), згідно якої, крім іншого, позивача зобов'язано вжити заходів щодо перерахування до державного бюджету України на рахунок 31118090700021 «Інші надходження», код доходної класифікації 21080500, одержувач УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 38059663, ГУДКСУ, МФО 851011, кошти в сумі 1 899 132,01 грн., визначені як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, по Контракту з державного оборонного замовлення за кошти Стабілізаційного фонду Державного бюджету від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д, у відповідності до вимог п.13, п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318; визнати незаконною вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного замовлення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88

Позивач не погодився з зазначеною вимогою та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо незаконності вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, в частині перерахування до державного бюджету України коштів в сумі 1 899 132,01 грн., визначених як проведення витрат на господарські потреби підприємства всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості та про усунення виявлених ревізією порушень від 26.04.2012р. № 732-15/754, видану Ізюмською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Харківській області в частині відшкодування нарахованої заробітної плати по Контракту з державного оборонного засмолення на суму 12 557,62 грн. та відкорегування зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 4695,29 грн. у відповідності до вимог п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88. , суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 23.11.2010р. Міністерством оборони України в особі начальника Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України було укладено з позивачем державний контракт з оборонного замовлення (про надання послуг за кошти державного бюджету) № 342/2/4-Д (а.с. 93-102 том ІІ).

Умовами контракту передбачено виконання позивачем послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту бойових засобів (капітальний ремонт спеціальної частини з елементами планово-технічного обслуговування базового шасі ЗСУ 2С6 ЗГРК «Тунгуска», БМ 9АЗЗБМЗ ЗРК «Оса-АК(АКМ)», ТЗМ 2Ф77 ЗГРК «Тунгуска», МТО 2В110 ЗГРК Тунгуска» та засобів контрольно-випробувальних 9В921 ЗГРК «Тунгуска»), що є зенітно-ракетним озброєнням (ЗРО). Строк дії контракту до 25.12.2010р.

Відповідно до висновків Акту відповідач вважає, що трудомісткість капітального ремонту за контрактом розрахована відповідно до Відомостей норм часу і розцінок на капітальний ремонт виробів, затверджених директором підприємства, становить в сумі 63670,916 нормо/годин, фактичні витрати робочого часу склали в сумі 20497,16 нормо/годин, що становить 32,19 % від запланованих та заявлених на виконання капремонту згідно калькуляцій.

Кошторисами, затвердженими 13.10.2009р. директором підприємства позивача, питома вага загальновиробничих витрат від основної заробітної плати виробничих працівників на 2010 рік для обчислення планової собівартості продукції підприємства визначена у розмірі 423,5752%, адміністративних витрат підприємства - 66,2660%, додаткової заробітної плати - 74,75%.

Відповідно до Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затверджених Наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 №373 вартість витрачених матеріалів та запасних частин відноситься на видатки на підставі документів на відпуск їх в виробництво, суми основної заробітної плати.

Таким чином відповідач вважав, що при позивачем при формуванні собівартості не дотримано основні принципи її формування, визначені в Наказі Міністерства промислової політики України від 09.07.2007р. №373, а саме: фактичні витрати по додатковій заробітній платі проведені всупереч вищевказаним вимогам, тобто - плановою калькуляцією передбачено витрати в розмірі 435369,56 грн. або 74,75% від фонду основної заробітної плати виробничих працівників (582434,18 грн.), фактично відображено додаткової зарплати в розмірі 962929,93 грн. (включено квартальну премію всього адмінперсоналу та всіх підрозділів підприємства), що відносно заробітної плати основних працівників (185434,84 грн.) становить 519,28 %.

Відповідно з Положенням П(С)БО 16 „Витрати", до складу прямих затрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Відповідачем при проведенні ревізії встановлено, що до фактичних витрат на додаткову заробітну плату, віднесених на собівартість по контракту на замовлення № 602, включено не частину додаткової заробітної плати, розрахованої пропорційно на кожне замовлення, а вся сума квартальної премії персоналу Підприємства за III квартал 2010 року (виплачена у листопаді 2010 року) в повному обсязі віднесена на замовлення № 602 і складає 962929,93 грн., при нормативі 138612,54 грн., що не відповідає вимогам п.13 П(С)БО 16 «Витрати».

Тобто, ревізією встановлено економічно необґрунтований розмір прямих витрат в частині віднесення додаткової заробітної плати по контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д на суму 824317,39 грн.

Враховуючи вищевикладене, відрахування до державних цільових фондів, як вказав відповідач, повинні складати 121161,30 грн. (37,39 % від основної та додаткової заробітної плати), а фактично склали 408514,70 гривень; виробнича собівартість повинна скласти 2967474,11 грн., прибуток (15%) 445121,12 грн.; адміністративні витрати повинні становити в сумі 122869,12 грн., або 66,26 %.

Таким чином, відповідач виходи з того, що оптова ціна ремонту виробів склала з урахуванням ПДВ в сумі 4354465,99 грн., в тому числі: фактичні витрати на сировину і матеріали - 123086,50 грн., покупні комплектуючі та послуги сторонніх організацій - 362655,02 грн., основна заробітна плата - 185434,84 грн., додаткова заробітна плата - 138612,54 грн., відрахування до державних цільових фондів - 121161,32 грн., загальновиробничі витрати - 2036523,93 грн., прибуток - 445121,12 грн. (15%), витрати на збут - 93257,31 грн., адміністративні витрати - 122869,12 грн. Різниця між ціною контракту (6253598,00 грн.) та фактичними витратами, які підтверджено документально можуть бути віднесені на контракт від 23.11.2010 № 342/2/4-Д, з урахуванням ПДВ становить 1899132,01 гривень.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та Міністерством оборони контракт є договором підряду на виконання робіт, правовідносини за яким врегульовано нормами Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про державне оборонне замовлення».

Ціна робіт, була погоджена обома сторонами контракту - позивачем як виконавцем робіт та Міністерством оборони України як замовником. При цьому, роботи виконано відповідно до калькуляції, яка є невід'ємною частиною Контракту, претензій щодо ціни, якості, інших вимог державного контракту від замовника - Міністерства оборони не надходило, ним підписано акти виконаних робіт, які здійснено відповідно до контракту та калькуляції, а також проведено оплату виконаних робіт. Таким чином, вартість та обсяги робіт, що виконувалися були встановлені вповноваженими представниками сторін під час укладання контракту, є належною умовою цивільно - правової угоди.

Факт неналежного виконання робіт в частині їх якості, кількості (обсягу), тощо відповідачем у справі не доведено. Позивачем надано копії документів: контракту, актів виконаних робіт, калькуляцій, які свідчать про належне виконання робіт.

Крім того, відповідно до Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2012р. по справі № 5023/2358/12, якою залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2012р., встановлено належне виконання позивачем капітального ремонту виробів за Контрактом від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д (т.3 а.с.4-7, 60-63).

Таким чином, колегія суддів вважає, що отримані підприємством позивача за виконаним Контрактом від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д кошти в рахунок оплати виконаних робіт не можна вважати надлишковими чи такими, що отримано без достатньої правової підстави.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача щодо проведення витрат на господарські потреби позивачем всупереч законодавства в обсягах, вищих від їх фактичної вартості, так як отримані від виконання Контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д суми адміністративних витрат не спрямовувались на господарські потреби підприємства в обсягах вищих від їх вартості, оскільки під завищенням обсягів вартості виконаних робіт слід розуміти включення в акти виконаних робіт обсягів фактично не виконаної роботи та оплата непідтверджених документально робіт, так як вказані обставини не були встановлені під час проведення перевірки.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необґрунтованою вимогу відповідача про перерахування коштів, визначених позивачем як проведення витрат на господарські потреби в обсягах вищих від їх фактичної вартості, оскільки такого завищення фактично не відбувалось, а також вимога про відшкодування незаконно нарахованої заробітної плати, обрахованої, як вказує відповідач, по контракту від 23.11.2010р. № 342/2/4-Д. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що премія працівникам підприємства була виплачена відповідно до Положення про преміювання працівників Державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод", відповідно до якого джерелом фінансування премії може бути собівартість продукції та/або прибуток підприємства за звітний період або нерозподілений прибуток попередніх років, а рішення про виплату премії приймається госпрозрахунковою комісією підприємства.

Крім того, колегія суддів, приймає до уваги, що відповідачем а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів що роботи відповідно до нарядів на виготовлення тенту 2Ф77, №451 на виготовлення підбійок та наряди №231, 451, 248, 208, 487, 250, 206, 488 на виготовлення кріплення для транспортування, наряд на оформлення документації на виріб 2Ф77 не виконувалися позивачем, або були подвійно включені при виконанні Контракту. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виконання вказаних робіт було обов'язковим для виконання умов Контракту щодо обов'язку позивача забезпечити транспортування техніки власнику після проведення ремонту.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-6072/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2013 р.