Ухвала суду № 29832933, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6274/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника відповідача Сухомлин Ю.В., представника позивача Санжарівського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 2а-1670/6274/12

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" звернулось до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Чутівське відділення), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000032301 від 04.05.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2 621 858,09 грн. основного платежу та 614 241,04 грн. штрафних санкцій.

15 листопада 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду задоволено позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Карлівської МДПІ (Чутівське відділення) № 0000032301 від 04.05.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2 621 858,09 грн. основного платежу та 614 241,04 грн. штрафних санкцій.

Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом при розгляді справи п.209.1, п.209.6, п.209.7, п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, приписів Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.01.2000 року підприємство позивача зареєстровано Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області, перебуває на обліку у Чутівському відділенні Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби та зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 400189706.

З 26.03.2012 року по 06.04.2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011.

13.04.2012 року за результатами перевірки складено акт № 32/22/30652745, яким встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України податкової декларації з податку на додану вартість за результатами операцій з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), що відповідає критеріям встановлених статтею 209 "Спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства" відповідно Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 723 747,32 грн.

04.05.2012 року на підставі акту перевірки Чутівським відділенням Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальну розмірі 3 363 460,66 грн., в тому числі за основним платежем 2 732 747,32 та за штрафними санкціями 639 713,34 грн.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС у Полтавській області та ДПС України прийняті рішення від 16.07.2012 № 1893/10/10-215 та від 21.09.2012 № 1304/061-12/10-2115 відповідно. Рішенням ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення № 0000032301 від 04.05.2012 в частині застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 4 грн. скасовано в іншій частині залишено без змін. Рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС у Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не в спосіб, передбачений законодавством та не в межах наданих повноважень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п. 209.13 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 209.16 ст. 209 Податкового кодексу України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" обрало спеціальний режим оподаткування, про що свідчить свідоцтво № 100189706.

06 серпня 2009 року між позивачем (виробник) та ВАТ "Ланнівськиий цукровий завод" (замовник) укладено договір 1Г-(Ч)-09 поставки цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" в 2009 році.

15 вересня 2010 року між ПСП "Дружба" та ВАТ "Ланнівськиий цукровий завод" укладено договір 1Г-(Ч)-10 поставки цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" в 2010 році.

За умовами вказаних договорів виробник зобов'язується поставити на ВАТ "Ланнівський цукровий завод" цукрові буряки вирощені з сертифікованого насіння сортів і гібридів цукрових буряків, придбаних у суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю насінням.

Поставка вирощених цукрових буряків на переробку здійснюється з метою виробництва цукру квоти "А". Виробник розраховується з замовником за технічну переробку цукрових буряків цукровим буряком. Розрахунки здійснювались наступним чином замовнику 45 % цукрових буряків замовнику та 55 % цукрових буряків виробнику.

Витрати на оплату послуг по переробці цукрових буряків відповідно до Положення (стандарту) про бухгалтерський облік 16 "Витрати", належать до інших прямих витрат виробництва та входять до собівартості виготовленого цукру.

Об'єктом витрат позивача є його власна продукція - цукор білий, поставка якого є об'єктом оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 2 621 858,09 грн. основного платежу , є висновок відповідача про те, що реалізація цукру за договорами, укладеними позивачем з контрагентами згідно КВЕД не відноситься до виду діяльності, передбаченої кодом 01.11.0, вказаної у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Перевіркою проведеною відповідачем встановлено, що питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний рік становить 95,7 %.

Під час перевірки податковий орган прийшов до висновку, що згідно Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року № 375, діяльність з виробництва цукру не є сільськогосподарською діяльністю, а відноситься до розділу 15 "Виробництво харчових продуктів, напоїв" підкласу 15.83.0 "Виробництво цукру", та не відноситься до виду діяльності, передбаченої кодом 01.11.0, вказаної у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. .

Відповідно до пункту 209.15.5. ПК України виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з постачання сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийняття останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.

Відповідно до п. 5 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 25.01.2011 № 41 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, які згідно зі статтею 209 Розділу V Податкового Кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму установленого вказаною статтею.

Відповідно до чинного на час формування спірних сум ПДВ Національного класифікатору України - Класифікації видів економічної діяльності (Наказ Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375) - у випадку, коли власники давальницької сировини беруть на себе ризик, пов'язаний із виробництвом, то їх (замовників) класифікують так, немов би вони самі виробляють цю продукцію (а саме, у промисловості чи в сфері послуг).

З урахуванням вказаних приписів законодавства, поставлений позивачем за договорами поставки від 06 серпня 2009 року з ВАТ "Ланнівськиий цукровий завод" 1Г-(Ч)-09 та договором поставки від 15 вересня 2010 року між з ВАТ "Ланнівськиий цукровий завод" 1Г-(Ч)-10 цукровий буряк - є сільськогосподарським товаром, що вироблений позивачем на давальницьких умовах.

Відповідно до пункту 2 Розділу VІ Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності», (чинний на час виникнення формування спірних сум ПДВ) «Особливості заповнення декларації (скороченої)», у рядку 1 «Податкові зобов'язання» вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

З урахуванням викладеного, позивач обґрунтовано та законно відобразив в скороченій декларації з ПДВ суму цього податку в розмірі 2 621 858,09 грн., що утворилась в результаті здійснення поставки сільськогосподарського товару власного виробництва.

Враховуючи це, доводи відповідача про відсутність у позивача права відображати в скороченій декларації з ПДВ результати від реалізації товару не власного виробництва через відсутність в свідоцтві про реєстрацію платника спеціального режиму оподаткування ПДВ такого виду діяльності, як "Виробництво харчових продуктів, напоїв" підкласу 15.83.0 "Виробництво цукру" - позовних вимог не спростовують, оскільки позивачем поставлений сільськогосподарський товар саме власного виробництва.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення , відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставив, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі № 2а-1670/6274/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.