Постанова № 29832467, 06.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 5002-7/2027-2011 (5002-15/2027-2011)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 року у справі № 5002-7/2027-2011 (5002-15/2027-2011) Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", м. Сімферополь, до Приватного акціонерного товариства "Теодосія", м. Феодосія, про стягнення 2 558 589,74 грн. за скаргою Приватного акціонерного товариства "Теодосія" на дії Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим,

за участю представників сторін:

позивача - Логінова Т.І. (дов. № 11/106 від 01.03.13);

відповідача - Сидоренко Д.О. (дов. від 22.02.13);

ВДВС - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року скаржник ПАТ "Теодосія" звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Вказував, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/2027-2011 за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до Приватного акціонерного товариства "Теодосія", про стягнення 2 558 589,74 грн., зміненим постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з нього на користь позивача 1 091 088,64 грн. боргу, 41 254,55 грн. пені, 7 892,50 грн. 3 % річних, 15 133,44 грн. інфляційних втрат, 11 553,70 грн. витрат по сплаті державного мита та 106,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначав, що 08 вересня 2011 року Господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ № 5002-7/2027-2011 про примусове виконання рішення суду від 12 липня 2011 року та постанови суду апеляційної інстанції від 07 вересня 2011 року.

Також вказував, що 24.09.12 постановою Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Теодосія" в сумі 1 167 029,40 грн., які знаходяться в АТ "УкрСиббанк" на розрахункових рахунках № 26008336821200, № 26007336821201 та № 26006336821202.

Посилаючись на неправомірність дій виконавчої служби, які полягають в арешті грошових коштів ПАТ "Теодосія" в межах всієї суми 1 167 029,40 грн., та неврахування часткової сплати ним боргу в сумі 1 033 924 грн., а також на ту обставину, що ВДВС Феодосійського міського управління юстиції змінено спосіб виконання рішення суду шляхом арешту інших рахунків ПАТ "Теодосія", ніж ті, що зазначені в наказі суду, скаржник просив визнати незаконними дії ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо винесення постанови від 24.09.12 про накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Теодосія", які знаходяться в АТ "УкрСиббанк" на розрахункових рахунках № 26008336821200, № 26007336821201, № 26006336821202 та скасувати зазначену постанову виконавчої служби.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року (суддя Дворний І.І.), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 року (колегія суддів у складі: Волкова К.В. - головуючого, Борисової Ю.В., Гонтаря В.І.), скаргу задоволено.

Ухвалено визнати протиправними дії ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим з накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Теодосія", які знаходяться в АТ "УкрСиббанк" на розрахункових рахунках № 26008336821200, № 26007336821201, № 26006336821202 та скасовано постанову ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 24.09.12 про накладення арешту на зазначені рахунки боржника.

Судові акти мотивовані посиланнями на неправомірність дій ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим в частині винесення постанови про арешт коштів боржника в сумі, що перевищує суму наявної заборгованості боржника перед стягувачем, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а також на те, що накладення арешту на інші рахунки ПАТ "Теодосія", ніж ті, що зазначені в наказі суду, є самостійною зміною виконавчою службою способу виконання рішення суду, що є порушенням вимог ст. 121 ГПК України.

У касаційній скарзі ДАТ "Чорноморнафтогаз", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 18, 57 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при розгляді даної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/2027-2011 за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до Приватного акціонерного товариства "Теодосія", про стягнення 2 558 589,74 грн., зміненим постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2011 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 1 091 088,64 грн. боргу, 41 254,55 грн. пені, 7 892,50 грн. 3 % річних, 15 133,44 грн. інфляційних втрат, 11 553,70 грн. витрат по сплаті державного мита та 106,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08 вересня 2011 року Господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ № 5002-7/2027-2011 про примусове виконання рішення суду від 12 липня 2011 року та постанови суду апеляційної інстанції від 07 вересня 2011 року.

Загальна сума боргу за наказом суду становить 1 167 029,40 грн.

Водночас судами встановлено, що 22.12.11 ПАТ "Теодосія" платіжним дорученням № 24 перерахував ДАТ "Чорноморнафтогаз" 1 033 924 грн.

Також судами встановлено, що 24.09.12 постановою Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Теодосія" в сумі 1 167 029,40 грн., які знаходяться в АТ "УкрСиббанк" на розрахункових рахунках № 26008336821200, № 26007336821201 та № 26006336821202.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети (ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, приписами п. 1 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Таким чином, враховуючи надані Законом повноваження державним виконавцям та часткову сплату боржником суми боргу, на час винесення ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим постанови про арешт коштів боржника в межах всієї суми зазначеної в наказі суду, державному виконавцю належало здійснити перевірку виконання ПАТ "Теодосія" рішення суду у даній справі та забезпечити його виконання шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми боргу, що залишився непогашеним.

Як вбачається зі змісту скарги та зі змісту оскаржуваних судових рішень, заявник та суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що непогашеною ПАТ "Теодосія" залишилась сума боргу в розмірі 75 941,76 грн., проте, останніми не зазначено на підставі яких доказів суди дійшли таких висновків, враховуючи, що сума боргу за наказом суду становить 1 167 029,40 грн., а боржником платіжним дорученням № 24 від 22.12.11 сплачено стягувачу 1 033 924 грн., та, враховуючи наявність боргу, не зазначили підстав скасування постанови Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 24.09.12 в повному обсязі.

Крім того, не можна вважати законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що накладення ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим арешту на інші рахунки ПАТ "Теодосія", ніж ті, що зазначені в наказі суду, є самостійною зміною виконавчою службою способу виконання рішення суду, оскільки зазначення в наказі суду рахунка боржника встановлено вимогами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" лише для ідентифікації юридичної особи, а право на арешт коштів боржника, в процесі здійснення виконавчого провадження, для забезпечення виконання рішення, надано виконавчій службі положеннями ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ст.ст. 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу передбачено і ст. 22 ГПК України.

В касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що 24.12.12 Севастопольським апеляційним господарським судом винесено ухвалу про порушення апеляційного провадження та про призначення скарги до розгляду на 27.12.12, яку ним отримано лише 27.12.12 о 10 год. 30 хв., про що комісією у складі 2-х працівників скаржника та листоноші був складений відповідний акт.

Зазначене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції встановленого ст. 129 Конституції України та ст.ст. 42, 43, 22 ГПК України права приймати участь в судовому засіданні та користуватися іншими правами сторони, встановленими зазначеними нормами права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду (п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України).

Оскільки судами попередніх інстанцій не зазначено на підставі яких доказів суди дійшли висновків про те, що непогашеною ПАТ "Теодосія" залишилась сума боргу саме в розмірі 75 941,76 грн. та підстав скасування постанови виконавчої служби в повному обсязі, а передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду скарги господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити дійсну суму боргу ПАТ "Теодосія" за наказом Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-7/2027-2011 від 08 вересня 2011 року, вжити заходів до належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню при розгляді скарги на дії органів Державної виконавчої служби, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Крім того, ухвалою Вищого господарського суду України від 20 лютого 2013 року Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" зобов'язано до 06.03.13 здійснити доплату судового збору в розмірі 51,80 грн.

Враховуючи, що останнім не надано доказів доплати судового збору в означеному розмірі, вказану вище суму слід стягнути із Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" задовольнити частково.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 року та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2012 року у справі № 5002-7/2027-2011 (5002-15/2027-2011) скасувати.

3. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Теодосія" на дії Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

4. Стягнути з Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1; ідентифікаційний код 00153117) на користь Державного бюджету України 51,80 грн. судового збору за перегляд справи судом касаційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ на виконання п. 4 даної постанови.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Мележик Н.І.

Самусенко С.С.