Постанова № 29831910, 28.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року Справа № 175746

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Качмара В.Я., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі за позовом Спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лева» до Державної податкової служби України, Заступника Голови ДПС України Клименка О.В. про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-канадське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лева» (далі - Позивач, СУКП «Студія Лева») звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач-1, ДПС України), Заступника Голови ДПС України Клименка О.В. (далі - Відповідач-2, Клименко О.В.) про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії.

В позові СУКП «Студія Лева» просить визнати рішення Відповідача-1 від 05.10.2011 року № 3006/6/10-2215 про результати розгляду повторної скарги таким, що не відповідає вимогам ст. 40 Конституції України та скасувати його, визнати дії Відповідача-2 щодо неприйняття до уваги при розгляді звернення Позивача (в порядку ст. 56 Податкового Кодексу України (далі - ПК України)) чинних судових рішень і експертного висновку такими, що не відповідають вимогам ст. 40 Конституції України та п. 83.1 ст. 83 ПК України, зобов'язати ДПС України надати згідно ст. 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та ПК України повну, достовірну та обґрунтовану відповідь на всі запитання і аргументи, які містить звернення Позивача (в порядку ст. 56 ПК України) від 05.08.2011 року № 127 із врахуванням п. 83.1 ст. 83 ПК України та всіх додатків до такого звернення. Крім того, Позивач просить суд вийти за межі кожної з позовних вимог і здійснити захист по суті порушеного конституційного права Позивача на повний розгляд і обґрунтовану відповідь, зобов'язати ДПС України подати звіт про виконання судового рішення по результатах справи та встановити строк на таке подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оспорюваного Позивачем рішення відповідачами не взято до уваги чинні судові рішення та експертний висновок, які були додатками до звернення Позивача, а також, що, всупереч ст. 40 Конституції України, рішення суб'єкта владних повноважень не містить обґрунтованої відповіді на всі вказані у зверненні позивача аргументи та запитання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення ДПС України від 05.10.2011 року № 3006/6/10-2215 про результати розгляду повторної скарги СУКП «Студія Лева» від 05.08.201105.08.2011 року № 127, зобов'язано ДПС України повторно розглянути скаргу Позивача від 05.08.2011 року № 127, в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги не містить відповідей на повний перелік питань, які зазначені Позивачем у скарзі, стислого викладення вимог і клопотань, зазначених в скарзі, відповідей на запитання та аргументи Позивача, зазначені в скарзі, Відповідачем-1 не взято до уваги та не надано належної оцінки документам, долученим Позивачем до свого звернення, відповідь Відповідача-1 не відповідає положенням Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

Не погодившись з даною постановою, ДПС України оскаржила її в апеляційному порядку, зазначивши у скарзі, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Даний порядок врегульовано ПК України та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року № 1001 (далі - Положення № 1001). Звернення Позивача розглянуте у відповідності до вимог законодавства. Оспорюване рішення ДПС України не створює юридичних прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Тому просить скасувати оскаржуване рішення суду та закрити провадження у справі.

Позивач надав суду спростування на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що постанова суду від 04.10.2012 року є законною.

В судовому засіданні представники апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що 05.08.2011 року СУКП «Студія Лева» звернулось до голови Державної податкової адміністрації України в порядку ст. 56 ПК України, Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації» із скаргою № 127, в якій просило припинити протиправні дії службових осіб Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова та Державної податкової адміністрації України по відношенню до підприємства, зміст яких викладено у даному зверненні, в тому числі здійснення перевірок та вимогу подання звітності, фінансової санкції за неподання звітності тощо; привести дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова у відповідність до вимог чинного законодавства; скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області № 20246/10/25-005/1582 від 26.07.2011 року; скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2011 року № 0002111521; скасувати Акт від 26.04.2011 року № 1297/20415-2/04957350 про порушення податкового законодавства; письмово обґрунтувати підставність застосування Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова та Державною податковою адміністрацією України у Львівській області до підприємства ПК України всупереч положенням Конституції України; надати повну, докладну, обґрунтовану відповідь на ряд питань, пов'язаних із діями податкових органів щодо Позивача.

Відповідно до рішення про результати розгляду повторної скарги ДПС України № 3006/6/10-2215 від 05.10.2011 року податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0002111521 від 11.05.2011 року та рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області № 20246/10/25-005/1582 від 26.07.2011 року залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку спірним правовідносинам, в цілому правильно врахував встановлені ним обставини справи та норми діючого законодавства.

Зокрема, окружним судом правильно зазначено, що відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктів 56.1-56.2 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби передбачений Положенням № 1001).

Пунктом 9.1 Положення № 1001 передбачено право подання платником податків повторної скарги до органу державної податкової служби вищого рівня у разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги.

Згідно з пунктами 13-15 Положення № 1001 орган державної податкової служби зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу. У вступній частині рішення зазначаються повне найменування юридичної особи, яка подала скаргу, прізвище та ініціали посадової особи платника податків - юридичної особи або фізичної особи - платника податку, відомості про результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти ПК України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу. Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов'язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення ДПС України від 05.10.2011 року № 3006/6/10-2215 про результати розгляду повторної скарги не містить відповідей на повний перелік питань, які зазначені Позивачем у скарзі від 05.08.2011 року № 127, не містить стислого викладення вимог і клопотань, викладених у скарзі, не надано відповіді на запитання та аргументи підприємства, які зазначені у скарзі. Окрім того, в описовій частині рішення Відповідач-1 зазначає, що для розгляду скарги ним використані ксерокопії акта перевірки від 26.04.2011 року № 1297/204/15-2/04957350, податкового повідомлення-рішення, первинної скарги, рішення, прийнятого за її розглядом, та висновок Державної податкової адміністрації у Львівській області з порушених у скарзі питань. При цьому, відсутнє посилання суб'єкта владних повноважень, а відтак не взято ним до уваги та не надано належної оцінки документам, долучених Позивачем до свого звернення, зокрема, ухвалам Галицького районного суду м. Львова та науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України №126/176-е від 08.08.2006 року.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про невідповідність спірного рішення положенням Законам України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» не відповідає нормам матеріального права.

Так, Позивач не є суб'єктом правовідносин, врегульованих Законом України «Про звернення громадян».

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що, виходячи із аналізу норм Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», даними законодавчими актами врегульована процедура отримання загальнодоступної інформації, а не порядок вирішення скарг суб'єктів оподаткування органами податкової служби.

Тому із мотивувальної частини постанови мають бути виключені посилання на порушення даних законодавчих актів.

Також суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, пред'явлених до Відповідача-2.

Погоджуючись з висновком про відсутність пред'явлених до даного відповідача позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне:

Виходячи з позовних вимог та матеріалів справи, правильним способом захисту та поновлення порушених прав Позивача є саме та форма, яку обрав суд першої інстанції, виносячи оскаржуване рішення.

Підстав для визнання неправомірними рішень Відповідача-2 немає, оскільки в даному випадку, підписавши спірне рішення, дана особа діяла від імені Відповідача-1 - ДПС України і особисто жодних неправомірних дій чи бездіяльності щодо Позивача не вчиняв.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ці доводи є безпідставними, оскільки їм вже давалася оцінка апеляційним судом при розгляді ухвали про закриття провадження у справі, за результатами якого ця ухвала була скасована і визнано, що Позивач вправі був звертатися до суду з позовними вимогами, які є предметом розгляду в даній справі відповідно до статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Враховуючи, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові допустився помилки в застосуванні матеріального права, а також не мотивував висновку про відмову в позові по одній із позовних вимог, дана постанова підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 201, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі № 2а-3922/12/1370 змінити з підстав, викладених в мотивувальній частині даної постанови.

В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.Я. Качмар

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 04.03.2013 року