Рішення № 29831025, 25.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/117/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.13 Справа № 5009/4706/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 72401, АДРЕСА_1

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 72401, АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області, 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Леніна, буд. 5

про стягнення 864,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 11.11.12 № 2903

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 19.02.13 № 34

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 864,00 грн.

У відповідності до ст. 21 ГПК України автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищенаведену позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 17.12.12 судом порушено провадження у справі № 5009/4706/12, судове засідання призначено на 16.01.13. Справі присвоєно номер провадження 17/117/12. Цією ж ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приазовську селищну раду Приазовського району Запорізької області (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Леніна, буд. 5). У сторін та третьої особи витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи. Також, ухвалою від 17.12.12 судом, на підставі ст. 30 ГПК України, визнано обов'язковою явку в судове засідання 16.01.13 о/об 10 год. 30 хв. голову Приазовської селищної ради ОСОБА_5 для надання пояснень, у т.ч. письмових, щодо обставин спору у цій справі.

Ухвалою від 16.01.13 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача та третьої особи судом відкладено на 11.02.13. Крім того, судом на підставі ст. 30 ГПК України повторно визнано обов'язковою явку в судове засідання призначене на 11.02.13 о/об 10 год. 00 хв. голову Приазовської селищної ради ОСОБА_5, а також уповноваженого представника третьої особи для надання пояснень (у т.ч. письмових) з питань, що виникли під час розгляду справи № 5009/4706/12.

Ухвалою від 11.02.13 судом за клопотання представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 01.03.13, розгляд справи № 5009/4706/12 відкладено на 25.02.13.

У засіданні суду 25.02.13, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін повідомлено про час складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював, що ФОП ОСОБА_1 є власником будівлі закусочної по АДРЕСА_3. Зазначене підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатацією від 28.03.12. Позивач зазначав, що за користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний вище об'єкт, ФОП ОСОБА_1 весь час (щотижнево) сплачував відповідачу платежі, як землекористувачу земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та Приазовською селищною радою. Цільовим призначенням відповідних платежів позивачем вказувалось "Суборенда", що підтверджується фінансовими чеками, які додаються до позову. 01.01.12 між Приазовською селищною радою, як Орендодавцем та ФОП ОСОБА_1, як Орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки № 33, за умовами якого Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка знаходиться по АДРЕСА_3 загальною площею 0,0096 га. Так, на виконання умов договору № 33 позивачем сплачено суму 780,36 грн. орендної плати Орендодавцю, що підтверджується банківською випискою. Разом з тим, як вказує позивач, відповідач постійно (щотижнево) вимагає сплатити їй суборенду за користування спірною земельною ділянкою. При цьому, між сторонами договір суборенди не укладався. Доданими до матеріалів справи фінансовими чеками підтверджується та обставина, що в період з січня 2012 р. по 28.05.12 позивач сплачував відповідачу суму коштів в розмірі 864 грн. Позивач вважає, що підстави для сплати суми в розмірі 864 грн. були відсутні. У зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач зобов'язаний повернути ФОП ОСОБА_1 сплачену суму коштів в розмірі 864 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в сумі 864 грн.

Відповідач у відзиві від 15.01.13 на позовну заяву проти позовних вимог заперечував повністю, зазначав, що жодного договору з приводу користування будь-якими земельними ділянками, а також договору суборенди землі між сторонами не укладалось. При цьому, закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_1" розташована на земельній ділянці, яку відповідач орендує з 1999 року у Приазовської селищної ради для розміщення торгових місць. Відповідач вважає, що жодним доказом не підтверджено, що відповідачка заволоділа грошовими коштами недобросовісно, а тому такі кошти не можуть бути у неї витребувані в силу приписів ст. 389 ЦК України. Також, як вказував відповідач, спірні грошові кошти були отримані від позивача за розміщення торгівельного місця - закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1" на орендованій відповідачем земельній ділянці. Плата за розміщення торгового місця є платою за розміщення об'єкта сфери послуг. Чинним законодавством не передбачена обов'язкова форма договору надання послуг, а тому кошти отримані за правочин про надання послуг можуть бути витребувані виключно у випадку визнання такого правочину нікчемним. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_5 - голова Приазовської селищної ради, явка якого була визнана судом обов'язковою на підставі ст. 30 ГПК України, в судові засідання 16.01.13 та 11.02.13 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Всупереч вимогам ст. 30 ГПК України не сповістив суд про знані ним як головою селищної ради відомості та обставини у цій справі. На вимогу суду витребуваних судом пояснень щодо суті спору суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано главою 83 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана його повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, ін. осіб чи наслідком події.

При цьому, під час вирішення питання щодо повернення безпідставно набутого майна, необхідно встановити факт набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою (в даному випадку відповідачем) за рахунок іншої; факт належності такого майна ін. особі (позивачу); відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Як свідчить зміст позовних вимог, предметом позову у справі № 5009/4706/12 є вимога позивача про стягнення із ФОП ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів в сумі 864 грн.

Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства України, до предмету доказування у даній справі входить вирішення питання чи набув відповідне майно - грошові кошти в сумі 864 грн. відповідач за рахунок позивача та чи були для цього достатні правові підстави.

Матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 в період з 23.01.12 по 28.05.12 були перераховані грошові кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 в загальній сумі 864,00 грн. Факт сплати зазначеної суми коштів відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами фінансових чеків, а саме: від 23.01.12 на суму 108,00 грн., від 21.02.12 на суму 126,00 грн., від 05.03.12 на суму 126,00 грн., від 23.04.12 на суму 126,00 грн., від 14.05.12 на суму 126,00 грн., від 22.05.12 на суму 126,00 грн. та від 28.05.12 на суму 126,00 грн.

Вбачається, що в якості підстави для перерахування коштів в сумі 864,00 грн. позивач зазначив - "Суборенда".

Разом з тим, як встановлено судом в ході розгляду цієї справи, жодного договору суборенди як земельної ділянки, так і будь-якого об'єкту нерухомості між сторонами не укладалось. Даний факт не заперечувався представниками сторін в ході розгляду справи.

При цьому, судом встановлено, що 03.09.99 між Приазовською селищною радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами (п. 1. договору) якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в оренду земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_3, біля джерела "Гук". В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,12 гектара земель загального користування, згідно з планом, що є невід'ємною частиною цього договору. Зазначена земельна ділянка передається в оренду для благоустрою, реконструкції дренажу, наведення порядку, розміщення торгівельних місць.

Пунктом 2 вищенаведеного договору сторони визначили, що договір укладено на строк 20 років і набирає чинності з моменту його реєстрації в Приазовському районному відділі земельних ресурсів.

Вбачається, що зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Приазовському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснено запис від 03.09.99 за № 2.

Як пояснював представник відповідача, грошові кошти в сумі 864 грн. були сплачені позивачем відповідачу в якості плати за розміщення торгового місця закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1" на земельній ділянці, наданій в оренду відповідачу для розміщення торгових місць. Так, відповідач зазначав, що між сторонами виникли правовідносини про надання послуг, а плата за розміщення торгового місця є платою за розміщення об'єкта сфери послуг.

Матеріали справи свідчать, що наказом від 30.12.11 № 14 ФОП ОСОБА_2 передбачено встановити плату за розміщення торгових місць на території орендованої земельної ділянки площею 0,12 га по АДРЕСА_3 в розмірі 03 грн. 00 коп. за кожен зайнятий торговим місцем метр вздовж земельної ділянки щоденно.

Згідно з п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22.03.02 за № 288/6576 (надалі - Правила), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Пунктом 13 вищенаведених Правил визначено, що торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

У відповідності до приписів п. 18 Правил, за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 23 Правил передбачено, що продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з видачею касових чеків.

Згідно з п. 3 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 868 (далі Положення), послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб'єктом господарювання, який є юридичною особою.

Приписами п.п. 4, 5 вказаного вище Положення визначено, що у разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб'єкт господарювання зобов'язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця згідно з типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи". Суб'єкт господарювання забезпечує створення та ведення реєстру укладених договорів оренди та суборенди торговельних місць і присвоює кожному такому місцю порядковий номер (цифрами).

З огляду на викладене, послуги з обслуговування та утримання торговельних місць можуть надаватись лише суб'єктом господарювання, який зареєстрований установленому порядку як ринок.

Як пояснював представник відповідача, земельна ділянка площею 0,12 га поблизу автотраси Ростов-Одеса, біля джерела "Гук" у селищі Приазовське, вул. Горького не є ринком в розумінні норм чинного законодавства України.

Жодних доказів на підтвердження того, що на спірній земельній ділянці (площею 0,12 га поблизу автотраси Ростов-Одеса, біля джерела "Гук" у селищі Приазовське, вул. Горького) створений та зареєстрований в установленому порядку ринок матеріали справи не містять та суду надано не було.

За таких обставин, судом визнається безпідставним посилання відповідача про надання останнім послуг з розміщення торгового місця на спірній території.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене, предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Вбачається, що законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору про надання послуг.

Разом з тим, як вбачається з наданих суду документів, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що між сторонами склались господарські відносини з приводу надання послуг, що породили взаємні права та обов'язки, зокрема, обов'язки відповідача у надані послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а обов'язки позивача - в оплаті відповідачу зазначеної послуги.

В матеріалах справи наявний наказ ФОП ОСОБА_2 від 02.11.12 № 11 згідно зі змістом якого всі суми грошових коштів отриманих протягом 2012 року з призначенням платежу в касових чеках "суборенда" приватним підприємцем ОСОБА_2 передбачено відобразити в бухгалтерському обліку як суми отримані в якості оплати за розміщення торгових місць.

Частиною 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що ФОП ОСОБА_2 набула грошові кошти в сумі 864 грн. за рахунок позивача без достатньої на то правової підстави.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 864 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, судом визнаються необґрунтованими посилання позивача на укладений між ФОП ОСОБА_1 та Приазовською селищною радою Приазовського району Запорізької області договір оренди земельної ділянки (тимчасовий) від 16.11.11 № 64 оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання спірної земельної ділянки в оренду позивачу, а також державної реєстрації в установленому порядку виникнення у позивача права оренди на вказану земельну ділянку.

З підстав зазначених вище, а також приймаючи до уваги неявку в судові засідання в цій справі (в порядку ст. 30 ГПК України) голови Приазовської селищної ради ОСОБА_5 та не надання вказаною особою пояснень з приводу того, якими нормами матеріального права (законами чи підзаконними нормативно-правовими актами) керувався вказаний посадовець надаючи довідку приведену нижче, судом, через надуманість та безпідставність залишається поза увагою довідка підписана головою Приазовської селищної ради ОСОБА_5 від 26.10.12 № 1618 про те, що тимчасові (попередні) договори оренди, які (дослівно) "укладає Приазовська селищна рада з фізичними та юридичними особами є чинні та не підлягають реєстрації в органах держкомзему згідно до ЦК України".

Пунктом 5 частини 1 ст. 83 ГПК України унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Згідно з вимогами ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та ін. працівники підприємств, установ, організацій, державних та ін. органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ч. 1). Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі (ч. 2).

Матеріали справи свідчать, що ухвалою від 17.12.12 господарський суд на підставі ст. 30 ГПК України визнав обов'язковою явку в судове засідання призначене на 16.01.13 о/об 10 год. 30 хв. голову Приазовської селищної ради ОСОБА_5 для надання пояснень, у т.ч. письмових, щодо обставин спору у цій справі.

Разом з тим, в судове засідання, призначене на 16.01.13 о 10 год. 30 хв. голова Приазовської селищної ради ОСОБА_5 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень щодо обставин спору у цій справі не надав.

У зв'язку з чим, судом ухвалою від 16.01.13 повторно визнано обов'язковою явку в судове засідання призначене на 11.02.13 о/об 10 год. 00 хв. голови Приазовської селищної ради ОСОБА_5, а також уповноваженого представника третьої особи для надання пояснень (у т.ч. письмових) з питань, що виникли під час розгляду справи № 5009/4706/12. Також, зазначеною ухвалою судом зобов'язано третю особу належним чином виконати вимоги викладені в ухвалі господарського суду від 17.12.12 про порушення провадження у справі та завчасно до 01.02.13 надати до суду витребувані вищевказаною ухвалою документи.

При цьому, голова Приазовської селищної ради ОСОБА_5 повторно в судове засідання 11.02.13 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень щодо обставин спору у цій справі не надав.

Наведені вище дає підстави суду для висновку, що голова Приазовської селищної ради ОСОБА_5 ухиляється від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, як на учасника судового процесу.

Положеннями п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарським судам необхідно враховувати, що зазначені в статті 30 ГПК особи не мають статусу представників сторін або інших учасників судового процесу (якщо їх не уповноважено на це відповідно до статті 28 названого Кодексу), і тому, зокрема, можуть викликатися судом для дачі пояснень незалежно від участі в даному судовому процесі тих підприємств, установ, організацій і органів, працівниками яких є ці особи. Водночас ці особи самі є учасниками судового процесу, і їх ухилення від участі в цьому процесі та від надання пояснень тягне за собою наслідки, передбачені, зокрема, пунктом 5 статті 83 ГПК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що:

- явка голови Приазовської селищної ради ОСОБА_5 була визнана судом обов'язковою;

- голова Приазовської селищної ради ОСОБА_5 не виконав вимог ухвал суду від 17.12.12 та від 16.01.13 у справі № 5009/4706/12;

- голова Приазовської селищної ради ОСОБА_5 не з'явився жодного разу в судові засідання без поважних причин та не повідомив суд про причини своєї неявки, суд вважає за необхідне притягнути голову Приазовської селищної ради ОСОБА_5 до відповідальності, встановленої п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України та стягнути з голови Приазовської селищної ради ОСОБА_5 в доход Державного бюджету України 510,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на учасника судового процесу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45,22,30,33, 34, 49, 69, 82, 821, п. 5 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (72401, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72401, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з голови Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області ОСОБА_5 (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Леніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 20527198) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025409, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, № рахунку 31215206783007, МФО 813015) - 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на учасника судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.03.13.

Суддя В.Л. Корсун